Рішення № 72645969, 12.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 р. № 489/6228/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54055

до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018

про:визнання протиправним та скасування рішення від 22.12.2017 р. № 89/2 та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про: визнання протиправним та скасування рішення від 22.12.2017 р. № 89/2 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" (далі - Закон № 889) згідно з заявою від 14.11.2017 р. № 4676; зобов'язання здійснити призначення та розрахунок пенсії відповідно до Закону № 889 згідно поданих довідок про заробітну плату з 14.11.2017 р. з виплатою різниці пенсії за минулий час. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з жовтня 2017 р. отримує пенсію за віком на підставі Закону № 1058. У листопаді 2017 р. вона звернулася з заявою до відповідача про перехід з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону № 889. За результатами розгляду її заяви, відповідач рішенням від 22.12.2017 р. № 89/2 відмовив у переведенні пенсії, посилаючись на те, що станом на 01.05.2016 р. позивач не перебувала на державній службі. Позивач відмову відповідача вважає протиправною та такою, що порушує її права і законні інтереси.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.01.2018 р. справу передано за предметною підсудністю на розгляд Миколаївському окружному адміністративному суду.

Ухвалою від 02.02.2018 р. справу прийнято до свого провадження та запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали подати відзив на позовну заяву.

27.02.2018 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що періоди роботи позивача, протягом яких їй були присвоєні спеціальні звання, не підлягають зарахуванню до стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців. На дату набрання чинності Законом № 889 позивач не обіймала посаду державної служби.

На підставі ст. 263 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач з жовтня 2017 р. отримує пенсію за віком, призначену на підставі Закону № 1058.

Бажаючи перейти на пенсію згідно Закону № 889, позивач 14.11.2017 р. звернулася до відповідача з відповідною заявою, до якої додавалися трудова книжка, довідки про заробітну плату від 14.11.2017 р. та документи про стаж.

Відповідач рішенням від 22.12.2017 р. № 89/2 відмовив у переведенні пенсії, посилаючись на те, що станом на 01.05.2016 р. позивач не перебувала на державній службі.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2, позивач займала наступні посади в контролюючих органах:

- з 03.05.1994 р. по 25.01.1996 р. - старший ревізор-інспектор відділу держдоходів Вознесенського міськфінвідділу (на вказаній посаді прийнято присягу державного службовця та присвоєно 13 ранг державного службовця);

- з 15.03.1999 р. - держподатінспектор управління оподаткування з фізичних осіб Вознесенської ОДПІ на період декретної відпустки основного працівника (на вказаній посаді присвоєно спеціальне звання інспектора ІІІ рангу);

- з 04.10.2000 р. - держподатінспектор управління оподаткування юридичних осіб (на вказаній посаді присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби ІІ рангу);

- з 26.12.2002 р. по 22.04.2003 р. - головний держподатінспектор управління оподаткування юридичних осіб;

- з 23.04.2003 р. по 23.03.2004 р. - старший держподатінспектор відділу економічного аналізу та прогнозування податкових надходжень ДПІ м. Миколаєва;

- з 24.03.2004 р. - головний держподатревізор-інспектор відділу по податковому супроводженню великих платників податків та спецрежимів оподаткування ДПА у Миколаївській області;

- з 20.09.2004 р. - головний держподатінспектор відділу громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи (на вказаній посаді присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби І рангу);

- з 14.02.2005 р. - завідувач сектору взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю;

- з 01.10.2005 р. - головний держподатінспектор відділу зв'язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи;

- з 17.04.2006 р. - начальник загального відділу адміністративно-господарського управління (на вказаній посаді присвоєно 10 і 9 ранги державного службовця);

- з 30.01.2012 р. - начальник загального відділу управління адміністративно-господарського забезпечення ДПС у Миколаївській області;

- з 01.06.2013 р. - начальник загального відділу адміністративно-господарського управління Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (на вказаній посаді присвоєно спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу);

- з 19.03.2015 р. - начальник загального відділу управління інфраструктури ГУ ДФС у Миколаївській області (на вказаній посаді присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу);

- з 24.02.2016 р. - начальник відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;

- з 24.04.2017 р. - начальник управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури (на вказаній посаді присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІ рангу).

Відповідно до п. 344.1 ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Порядок обчислення стажу державної служби визначається ст. 46 Закону № 889.

Пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. № 229, визначено періоди роботи, які зараховуються до стажу державної служби, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до п. 6 зазначеного вище Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, згідно з яким стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

У свою чергу, стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283. Згідно п. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів державної податкової служби.

Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723, крім ст. 37, що стосується осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців на призначення пенсій за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Як вбачається з відзиву відповідача, для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723 необхідно мати 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та обіймати посаду державної служби станом на 01.05.2016 р. або мати 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 р. На переконання відповідача, позивач станом на 01.05.2016 р. не обіймала посаду державної служби.

Суд вважає вказане твердженням відповідача хибним, з огляду на наступне:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 503-р "Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців" посада, яку обіймала позивач з 24.02.2016 р. (начальник відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Головного управління ДФС у Миколаївській області), відносилась до категорій посад державних службовців. Однак з 06.08.2016 р. таке розпорядження втратило чинність, що в свою чергу не є підставою вважати, що позивач не перебувала на посаді державної служби станом на 01.05.2016 р.

Факт перебування позивача станом на 01.05.2016 р. на посаді держаної служби підтверджується також ч. 2 ст. 46 Закону № 889 та постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. № 229, відповідно до яких до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоєно спеціальні звання.

Отже, законодавством, що діяло в період роботи позивача, та законодавством, яке діє на теперішній час, передбачено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.

З поданого відповідачем розрахунку стажу, позивачу не враховано до стажу державної служби періоди роботи з 15.03.1999 р. по 16.04.2006 р. та з 01.01.2014 р. по 31.10.2017 р. За розрахунками відповідача стаж державної служби позивача складає 9 років 5 місяців і 8 днів. таким чином, з урахуванням неврахованих періодів - має складати значно більше 10 років.

Посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 503-р як на підставу для відмови в зарахуванні до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, не приймаються судом, оскільки зазначений акт виданий для врегулювання правового статусу працівників цих органів, що не мають спеціальних звань, та не змінює правового статусу посадових осіб податкових органів, які такі звання мають.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верхового Суду України від 22.10.2013 р. по справі № 21-340а13.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 889.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11.07.2017 р. по справі № К/800/23621/17.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів перед судом правомірність оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 640,00 грн., що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 22.12.2017 р. № 89/2 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно з заявою від 14.11.2017 р. № 4676.

3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889 згідно виданих Головним управлінням ДФС у Миколаївській області довідок про заробітну плату від 14.11.2017 р. № 6604/9/14-29-05-02-15 і № 6605/9/14-29-05-02-15 з виплатою різниці, починаючи з 14.11.2017 р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (ідентифікаційний код 41250753) судовий збір у сумі 640,00 грн. на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 12.03.2018 р.

Суддя Н. В. Лісовська