Постанова № 72644838, 28.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2018 р. м. Київ Справа№ 910/17852/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2017

у справі № 910/17852/17 (суддя Маринченко Я.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС"

про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 року у третейській справі №17/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" (відповідач-1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС-К" (відповідач-2)

про стягнення заборгованості

В судовому засіданні 28.02.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

21.08.2017 постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення по справі №17/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС-К" про стягнення заборгованості, яким солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС-К" на користь Публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк" заборгованість в сумі 3495067,47 грн.

12.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЄС" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у третейській справі №17/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС-К" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданої до суду заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЄС" посилається на те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону, оскільки спір для стягнення кредитної заборгованості фактично розглядався структурним підрозділом організації, основним завданням якої є захист прав та інтересів банків - її членів, зокрема Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", відтак за твердженням відповідача-1, третейським суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Мамченко Ю.В. було розглянуто справу № 17/17 з порушенням норм чинного законодавства.

Крім того, заявник вказує, що рішення третейського суду є незаконним та підлягає скасуванню з підстав закінчення строку дії Кредитного договору №1/1162007 та невірного розрахунку заборгованості Публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк" за вказаним договором, який заявник вважає необґрунтованим та таким, що не дозволяє встановити чи відповідають вимоги Банку дійсності, та чи правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" вказаної в спірному розрахунку суми заборгованості за Договором.

17.11.2017 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва Асоціацією українських банків подано заяву про залучення останньої до участі у справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. За твердженням заявника, існує можливість скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у третейській справі №17/17, що в свою чергу може вплинути на немайнові права Асоціації українських банків (ділову репутацію).

Розглянувши заяву Асоціації українських банків про залучення останньої до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, господарський суд першої інстанції залишив її без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 у справі №910/17852/17 припинено провадження у справі в частині скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у третейській справі №17/17 з підстав закінчення строку дії Кредитного договору №1/1162007 та/або невірного розрахунку заборгованості позичальника за вказаним договором.

Відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у третейській справі №17/17 з підстав невідповідності складу третейського суду вимогам ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди ".

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у третейській справі №17/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС-К" про стягнення заборгованості залишено без змін.

Ухвала обґрунтована відсутністю підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у третейській справі №17/17.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у третейській справі №17/17.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, ухвала прийнята за неповного з'ясування обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування своєї позиції заявник посилався на ті самі обставини, як і під час розгляду заяви в суді першої інстанції.

Апелянт вказує, що третейський суд створений при Асоціації українських банків, в свою чергу Публічне акціонерне товариство "Креді агріколь банк" є членом зазначеної асоціації та приймає безпосередню участь у роботі вищого органу управління Асоціації - З'їзду. Згідно з положенням про постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків, третейський суд є постійно діючим недержавним незалежним органом, який створений на підставі рішення Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 протокол № 2 «Про створення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків» в порядку, встановленому Законом України «Про третейські суди» для вирішення спорів, які виникають з цивільних та господарських правовідносин. Таким чином, на думку заявника, даний спір розглядався структурним підрозділом організації основним завданням якої є захист прав та інтересів банків, які є її членами, зокрема Публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк".

Апелянт зазначає, що банк, завдяки своїй участі в Асоціації, має прямий вплив на діяльність Третейського суду, формування його кількісного та персонального складу, відтак у відповідача 1 є підстави вважати упередженим та необ'єктивним ставлення третейського судді третейського суду до справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача-1 08.12.2017 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тишенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 20.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 розгляд справи відкладено на 07.02.2018 у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача 2.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 розгляд справи відкладено на 28.02.2018 у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача 2.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 28.02.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у третейській справі №17/17.

Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання апеляційної інстанції 28.02.2018 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідача 2 обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників за наявними у справі матеріалами.

Пунктом 9 ч.1 Перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017, роз'яснено, що справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Статтею 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам ст.ст. 16 - 19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

У відповідності до ст. 122-5 ГПК України в редакції до 15.12.2017, ст. 350 ГПК України в редакції після 15.12.2017, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до п.6.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені в частині другій статті 122-5 застосування Господарського процесуального кодексу України, у прийнятті відповідної скарги слід відмовити з посиланням на частину четверту статті 122-1 і відповідний пункт частини другої статті 122-5 названого Кодексу.

Таким чином, наведеними вище нормами чинного законодавства визначено вичерпний перелік підстав, з яких рішення третейського суду може бути скасоване, в той же час, законом не передбачено розширеного тлумачення підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України в редакції чинній до 15.12.2017, на момент прийняття оскарженої ухвали, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За вказаних обставин місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі в частині розгляду заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у третейській справі №17/17 з підстав закінчення строку дії Кредитного договору №1/1162007 та невірного розрахунку заборгованості позичальника за вказаним договором, оскільки діючим законодавством не передбачено можливості для звернення із заявами про скасування рішень третейських судів із вказаних підстав.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" в частині скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 року у третейській справі №17/17 з підстав невідповідності складу третейського суду вимогам ст.16-19 Закону України «Про третейські суди» колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про третейські суди" цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За приписами ст. 7 Закону України "Про третейські суди", в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Як вбачається з п.1 ст. 2 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 із відповідними змінами, третейський суд є недержавним, незалежним, постійно діючим органом, який створений для захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про третейські суди", формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку: 1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів. Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду; 2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Як передбачено ст. 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 із відповідними змінами, формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю.

Як встановлено судом, відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору (зі змінами та доповненнями) та договору поруки, спори в рамках даних договорів підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків в порядку, передбаченому третейським застереженням. Якщо спір не підвідомчий третейському суду, такий спір передається на розгляд суду.

Будь-які вимоги, які виникають при виконанні даних договорів або у зв'язку з ними, або випливають з них та становлять предмет спору підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків з регламентом вказаного третейського суду, текст якого розміщено на (http:tretsud.aub.oru.ua) та який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. Умови договорів містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце та дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення кредитного договору та договору поруки.

За змістом ст. 16 Закону України "Про третейські суди", склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

Зважаючи на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків створений та діє на основі Закону України "Про третейські суди", Положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків та Регламенту, які є відкритими для доступу та з якими кожна сторона має рівні права на ознайомлення у Третейському суді або на сайті суду (http:tretsud.aub.oru.ua).

Стаття 18 Закону України "Про третейські суди" встановлює вимоги до третейських суддів. Частина 1 цієї статті передбачає, що третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками місцевого суду та зазначає, що постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків є незалежним органом, який захищає інтереси сторін третейського розгляду, а не членів Асоціації українських банків.

Аналогічні доводи відповідача 1 викладені в апеляційній скарзі та спростовуються вищевикладеним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заявником, як при поданні заяви до суду першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги, не надано доказів того, що ПАТ "Креді агріколь банк" є членом вказаної Асоціації, так само як і не надано доказів того, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків є структурним підрозділом Асоціації українських банків. В той же час, в матеріалах справи наявна роздруківка із сайту Асоціації Українських банків, з якої вбачається, що ПАТ "Креді Агріколь Банк" не входить до складу членів вказаної Асоціації.

При цьому колегія суддів зауважує, що вказаний третейський суд був визначений сторонами у ст. 12 спірного кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.07.2014 та в п. 9 спірного договору поруки в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.07.2014, які недійсними в порядку, встановленому законом, не визнавались, і, в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковими до виконання сторонами, в тому числі і в частині обрання саме постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків для розгляду спорів, які виникають в рамках вказаних договорів.

Крім того, як встановлено місцевим господарським судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі №910/15545/17 за заявою Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.08.2017 у справі № 17/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС-К" про стягнення заборгованості у розмірі 3495067,00 грн. було розглянуто заперечення відповідача щодо відповідності складу третейського суду вимогам Закону України "Про третейські суди" із вказаних підстав та встановлено відповідність складу третейського суду вимогам Закону.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі №910/15545/17 було залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у вказаній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду м. Києва від 21.11.2017.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовує вірних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п.1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЄС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 у справі №910/17852/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 у справі №910/17852/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/17852/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Повний текст підписано 12.03.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська