Постанова № 72641288, 07.03.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2018 р. Справа № 914/1861/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Данко Л.С.

за участю секретаря судового засідання Кобзар О.В.

з участю представників:

від позивача за первісним позовом - Чернобай С.С. - представник

від відповідача за первісним позовом - не з»явився

від третьої особи - не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, вх. №01-05/353/18 від 18.01.2018 року

на рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2017 р. (час проголошення рішення об 16 год. 45 хв., суддя О.Запотічняк, м.Львів, повний текст рішення складено 13.01.2018 року.)

у справі № 914/1861/17

за первісним позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Крик Ярослави Андріївни, м. Львів

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство "Хуторівка", м. Львів

про: звільнення самовільно зайнятих нежитлових приміщень першого поверху під індексами 14,15,16 загальною площею 64,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Хуторівка,24

за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Крик Ярослави Андріївни, м. Львів

до відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство "Хуторівка", м. Львів

про: визнання укладеним між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Крик Ярославою Андріївною договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), а саме нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою м. Львів, вул.Хуторівка,24, які позначені на поверховому плані під індексами 15,16, загальною площею 62,1 м.кв., терміном на 2 роки 364 дні, на умовах відповідно до поданого до суду проекту договору оренди вказаних нежитлових приміщень

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2017р. у справі № 914/1861/17 (суддя Запотічняк О.) в задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача: Фізичної особи-підприємця Крик Ярослави Андріївни про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення відмовлено; зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Крик Ярослави Андріївни до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено повністю, визнано укладеним між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 25558625) та Фізичною особою-підприємцем Крик Ярославою Андріївною (РНОКПП НОМЕР_1) договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) на умовах поданого до суду проекту договору.

Рішення суду мотивоване тим, що із матеріалів справи вбачається вчинення ФОП Крик Я.А. (орендарем) конклюдентних дій, а саме продовження користування зазначеним носієм переважного права спірними нежитловими приміщеннями та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які свідчать про намір скористатися своїм переважним правом та поновити (оформити належним чином) договір оренди приміщень, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав визнання договору оренди приміщень із носієм переважного права поновленим.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач за первісним позовом - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити повністю, а в задоволенні зустрічного відмовити посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Підставами для скасування оскаржуваного рішення скаржник вважає те, що висновок суду у справі № 461/2166/14-а про добросовісність користування спірним приміщенням не може мати преюдиційного значення, оскільки в даному випадку йдеться про незаконне і недобросовісне користування чужим майном без належних правових підстав. Як зазначає скаржник, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки договору про співпрацю № 1 від 01.04.2001р. та договору суборенди нежитлового приміщення № 1 від 01.03.2010р. На думку апелянта, вказані договори не створили для ФОП Крик Я.А. законних прав на користування спірними приміщеннями, оскільки орендодавцями в цих договорах виступали особи, які не мали права розпоряджатись відповідним майном.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018р. справу № 914/1861/17 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І., Данко Л.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, вх. №01-05/353/18 від 18.01.2018 року у справі № 914/1861/17.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2018р. розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 20.02.2018р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 року було виправлено технічні описки допущені при визначенні дати та часу призначення до розгляду справи та розгляд справи призначено на 27.02.2018 року.

Представник від позивача за первісним позовом в судове засідання 27.02.2018 року з'явився, апеляційну скаргу підтримав повністю з підстав наведених у ній, надав усні пояснення по суті спору.

Представники від відповідача за первісним позовом з'явились, проте пояснень не надали, оскільки не наділені достатніми повноваженнями по справі.

Від третьої особи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.03.2018р

В судове засідання 07.03.2018р. представник позивача (апелянта) з»явився, доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники від відповідача за первісним позовом з'явились, проте пояснень не надали, оскільки не наділені достатніми повноваженнями по справі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В ході судового засідання представникам учасників справи права і обов"язки, передбачені ст.42 ГПК України роз"яснені.

Відводів складу суду та секретаря судового засідання в порядку ст.ст.35,37 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 07.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

01 квітня 2001 року між ПП «Крена» в особі директора Крик Ярослави Андріївни та Житлово-експлуатаційною конторою №111 м. Львова в особі начальника Самсона Б.А. було укладено Договір про співпрацю, у відповідності до якого ЖЕК-111 (орендодавець) передав, а зазначене приватне підприємство (орендар) прийняло у строкове платне користування приміщення під перукарню за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24. Згідно із п. 1.2 цього Договору, він вважався укладеним з моменту його підписання орендарем та орендодавцем. Згідно із п. п. 5.1, 5.2 Договору про співпрацю від 01.04.2001 року, він вступав у силу із моменту підписання і діяв на протязі 10 років до повного використання сторонами своїх обов'язків за цим договором. Договір вважався продовженим на наступний термін, якщо жодна сторона не повідомила іншу про відмову від продовження договору.

Зазначені нежитлові приміщення згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4561132 від 27.08.2004 р. належать територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

Ухвалою Львівської міської ради за №1313 від 11.22.2001 «Про створення Львівських комунальних підприємств на базі ЖЕК-109, 111, 112, 113, 114 Сихівського району» було створено на базі житлово-експлуатаційної контори №111 Сихівського району Львівське комунальне підприємство (ЛКП) «Хуторівка» (п. 1) та встановлено основним завданням ЛКП утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель, інженерних мереж та штучних споруд. У п. 4.2 Статуту ЛКП «Хуторівка» зазначено, що майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

01 липня 2008 року між ЛКП «Хуторівка» в особі директора Корабля А.В. (орендодавець) та ПП Крик в особі Крик Я.А. (орендар) було укладено Додаткову угоду №1 до договору від 01 квітня 2001 р. стосовно внесення змін до п. 3.1 Договору щодо суми орендної плати.

Повідомлення про припинення чинності договору про співпрацю від 01.04.2001 року в матеріалах справи відсутні.

05 лютого 2007 року між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та ЛКП «Хуторівка» було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-5039-7, відповідно до котрого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходилося на балансі орендаря. Об'єктом оренди були нежилі приміщення за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24 загальною площею 1050,90 кв.м., у тому числі перший поверх - 330,10 кв.м. та другий поверх - 720,80 кв.м. з індексами приміщень І, ІІ, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, ІІІ, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 40, 40-1, 40-2, 41, 42, 43, 44, 45, 46, відповідно до даних з копій поверхового плану від 16.08.2006 р. Відповідно до п. 2 цього Договору, цільове призначення об'єкта оренди - для статутної діяльності. Термін договору оренди визначений із 05.02.2007 року до 04.02.2010 року (п. 4.1 Договору).

01 березня 2010 року між ЛКП «Хуторівка» та ФОП Крик Я.А. було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення №1, згідно умов котрого орендодавець (ЛКП «Хуторівка») передав, а орендар (ФОП Крик Я.А.) прийняла у строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться на балансі ЛКП «Хуторівка». Об'єктом суборенди були приміщення за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24, загальною площею 58,6 кв.м. Відповідно до п. п. 2 та 3 Договору суборенди, об'єкт суборенди мав використовуватися орендарем для перукарні. Термін договору суборенди визначений із 01.03.2010 р. по 31.12.2010 р. У суборенду було передано приміщення під індексами 15, 16 відповідно до даних із копій поверхового плану від 16.08.2006 р. У п. 3.2 цього Договору було погоджено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору суборенди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Доказів надіслання однією із сторін договору заяв про припинення або зміну його умов особами, які беруть участь у справі, не представлено.

Ухвалою Львівської міської ради №671 від 14.07.2011 «Про надання в оренду нежитлових приміщень на вул. Хуторівка, 24» було надано ЛКП «Хуторівка» для статутної діяльності в оренду терміном на 2 роки 364 дні нежитлові приміщення загальною площею 851,5 кв.м. на вул. Хуторівка, 24. 08.09.2011 року між ЛКП «Хуторівка» та Управлінням комунальної власності міської ради було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-7956-11 терміном на 2 роки 364 дні з 08.09.2011 року до 06.09.2014 року. 30.09.2014 року Управлінням комунальної власності міської ради було видано Наказ №264-О «Про продовження договору оренди від 08.09.2011 р. №С-7956-11», відповідно до якого було вирішено продовжити договір оренди від 08.09.2011 р. №С-7956-11 з ЛКП «Хуторівка» на нежитлові приміщення загальною площею 851,5 кв.м. у тому числі: першого поверху під індексами І, ІІ, ІІІ, 1, 5-10, 12-14 площею 216,6 кв.м. та другого поверху під індексами 17-20, 22, 23, 25-39, 41-45 площею 634,9 кв.м. за адресою вул. Хуторівка, 24 з цільовим призначенням приміщень для статутної діяльності терміном на 2 роки 364 дні. На виконання даного наказу між ЛКП «Хуторівка» та Управлінням комунальної власності міської ради було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-9251-14 від 13.11.2014 року терміном до 12.11.2017 року включно. Як вбачається із вказаних договорів, в оренду не було надано приміщень 1-го поверху під індексами 2, 3, 4, 11, 15, 16 та 2-го поверху під індексами 21, 24, 40, 40-1, 40-2.

Згідно з Довідкою, складеною ЛКП «Хуторівка» 02.02.2017 р. за №3, нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24 перший поверх площею 62,1 м.кв., знаходиться в користуванні Крик Я.А. з 01.04.2001 року по даний час.

Перебування зазначених приміщень у користуванні ФОП Крик Я.А. підтверджується також Актом №365 І/17 Проведення перевірки будівлі від 24.05.2017 р., затвердженим начальником Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, та Актом №1 від 14.06.2017 р. проведення обстеження (будівлі, споруди, приміщення) балансоутримувачем ФОП «Крик Ярослава Андріївна», затвердженим директором ЛКП «Хуторівка».

04.01.2010 року, 01.12.2014 року, 01.04.2016 року та 01.04.2017 року між ФОП Крик Я.А. та ЛКП «Хуторівка» укладались договори про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, відповідно до яких ЛКП «Хуторівка» забезпечувало і забезпечує на даний час надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території в будинку №24 по вул. Хуторівка, 24 у м. Львові, в котрому знаходиться використовуване під перукарню ФОП Крик Я.А. нежитлове приміщення площею 63,1 кв.м..

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2014 року в адміністративній справі №461/2166/14-а (провадження №2-а/461/221/14) за позовом фізичної особи-підприємця Крик Я.А. до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, третя особа: Львівське міське комунальне підприємство «Хуторівка», про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, котру залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року (справа №876/11087/14) й ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2016 року (провадження №К/800/46373/15) та котра набула законної сили, позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо нерозгляду заяви фізичної особи-підприємця Крик Я.А. про прийняття рішення про надання в оренду вільних нежитлових приміщень від 18 червня 2012 року та заяви від 18 грудня 2013 року у встановленому законом порядку. Зобов'язано Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради розглянути заяву фізичної особи-підприємця Крик Я.А. про прийняття рішення про надання в оренду вільних нежитлових приміщень від 18 червня 2012 року та заяву від 18 грудня 2013 року у встановленому законом порядку та прийняти за результатами їх розгляду відповідне рішення.

Як про те вбачається із мотивувальної частини постанови Галицького районного суду м.Львова від 11.11.2014 року, судом установлено, що позивач (ФОП Крик Я.А.) користується приміщеннями під індексами 15, 16 на вул. Хуторівка, 24 у м. Львові з 2001 року на підставі договору про співпрацю від 01 квітня 2001 року, укладеного між позивачем та Житлово-експлуатаційною конторою №111, та договору про суборенду нежитлового приміщення від 01 березня 2010 року, укладеного між ЛКП «Хуторівка та позивачем. В ході судового розгляду справи судом було здобуто докази виконання вказаних договорів - приміщення передане в користування позивачу та станом на момент розгляду справи перебувало в його користуванні, позивачем проводилася оплата орендної плати за користування приміщеннями під індексами 15, 16 на вул. Хуторівка, 24 у м. Львові, копії підтверджуючих квитанцій містяться в матеріалах справи. У вказаних приміщеннях позивачем здійснюється підприємницька діяльність, вони використовуються під перукарню, що підтверджено представниками сторін у справі. Як зазначив у своїх поясненнях позивач, подання заяв від 18 червня 2012 року та від 18 грудня 2013 року було зумовлено тим, що третьою особою (ЛКП «Хуторівка) було доведено до його відома, що вказані договори не є достатньою підставою для користування зазначеними приміщеннями через те, що договір оренди комунального майна повинен бути укладений з Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, яке має повноваження на передачу майна комунальної власності в оренду, та в подальшому скеровано попередження про необхідність вивільнення майна. Згідно п. 4.4 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням Львівської міської ради №1100 від 07.12.2007 року із наступними змінами та доповненнями, до повноважень відповідача (управління комунальної власності) належить здійснення контролю за обліком, інвентаризацією майна, що належить до комунальної власності міста, його використанням і збереженням. Разом з тим, відповідачем не представлено доказів проведення інвентаризації майна на вул. Хуторівка, 24 у м. Львові з 2001 року та не надано пояснень з приводу невжиття ним заходів щодо припинення користування позивачем приміщеннями під індексами 15, 16 за вказаною адресою у випадку відсутності правових підстав для цього. Крім того, в ході розгляду справи особами, які беруть участь у справі, не представлено доказів обізнаності позивача до червня 2012 року з тим, що укладені за його участі та виконувані ним договір про співпрацю від 01 квітня 2001 року та договір суборенди від 01 березня 2010 року, не є достатньою правовою підставою для користування приміщеннями під індексами 15, 16 на вул. Хуторівка, 24 у м. Львові. За таких обставин, враховуючи тривале добросовісне користування позивачем приміщеннями під індексами 15, 16 на вул. Хуторівка, 24 у м. Львові та вжиття ним заходів щодо належного оформлення договірних відносин, суд прийшов до вірного висновку про наявність у позивача права на вирішення поставленого ним питання у заявах від 18 червня 2012 року та від 18 грудня 2013 року, скерованих відповідачу, з дотриманням принципу розумності, добросовісності та у визначений законом порядок, спосіб і в розумний строк.

Проте із матеріалів справи слідує, що всупереч зазначеним судовим рішенням вказані заяви ФОП Крик Я.А. не були розглянуті управлінням комунальної власності міської ради у встановленому законом порядку; таке не прийняло мотивованого рішення із приводу звернень ФОП Крик; у матеріалах справи відсутні рішення управління про визначення способу передачі приміщень під індексами 15, 16 на вул. Хуторівка, 24 в оренду чи рішення про відмову у прийнятті такого рішення з мотивами відмови, а також докази письмового повідомлення ФОП Крик Я.А. про наслідки розгляду її заяв. А неприйняття мотивованих рішень із приводу звернень є проявом протиправної бездіяльності.

ЦК УРСР 1963 року визначав три форми власності в Україні: приватна, колективна, державна. Згідно ст. 86 цього Кодексу, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Відповідно до ст. 87-1 зазначеного Кодексу, майно, закріплене за державними, міжколгоспними, державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними організаціями, перебуває в оперативному управлінні цих організацій, які здійснюють у межах, встановлених законом, відповідно до цілей їх діяльності, планових завдань і призначення майна, права володіння, користування і розпорядження майном. В силу ст. 90 ЦК УРСР, державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави. Згідно ст. 91 вказаного Кодексу, будівлі і споруди передаються від однієї державної організації іншій безоплатно.

Згідно із ч. 2 ст. 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власник має право тримати на балансі та управляти належним йому майном. Власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76). Управитель - юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію; - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору (ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»; ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій»).

Відповідно до п. 9 Листа Вищого арбітражного суду України «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» №01-8/98 від 31.01.2001 р., баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання. Згідно із правовою позицією, наведеною в Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12 червня 2007 р., перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності; баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна.

Житлово-експлуатаційна контора являлася комунальною госпрозрахунковою організацією, що мала свій розрахунковий рахунок у відділенні банку і статутний фонд у розмірах, визначених виконкомом місцевої міської чи районної ради, користувалася правами юридичної особи. ЖЕК (пізніше КП) підпорядковувалося відділу житлового господарства районної адміністрації міської ради.

За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 38 Інформаційного листа Вищого господарського Суду України від 12.03.2009 року №01-081163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», при застосуванні положень статті 35 ГПК України слід виходити зі змісту і направленості всіх положень цієї статті ГПК.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, передбачені наведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер.

Зазначене відповідає практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), оскільки у рішенні від 25 липня 2002 р. у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» ЄСПЛ зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.

Відтак, суд обгрунтовано прийняв до уваги встановлені судовим рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2014 року при розгляді справи №461/2166/14-а обставини щодо тривалого добросовісного користування ФОП Крик Я.А. приміщеннями під індексами 15, 16 на вул. Хуторівка, 24 у м. Львові (на підставі договору про співпрацю від 01 квітня 2001 року, укладеного між Крик Я.А. та Житлово-експлуатаційною конторою №111, та договору про суборенду нежитлового приміщення від 01 березня 2010 року, укладеного між ЛКП «Хуторівка та ФОП Крик Я.А.; а також беручи до уваги виконання вказаних договорів та належне виконання орендарем своїх обов'язків за вказаними договорами - приміщення передане в користування ФОП Крик Я.А. та станом на момент розгляду справи перебувало в її користуванні, ФОП Крик Я.А. проводилася оплата орендної плати за користування приміщеннями під індексами 15, 16 на вул. Хуторівка, 24 у м. Львові) та вжиття нею заходів щодо належного оформлення договірних відносин.

Представником позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним (управління комунальної власності департаменту економічного розвитку міської ради) не подано суду належних та допустимих доказів для спростування вказаних преюдиційних обставин, передбачених частиною третьою статті 35 ГПК України; а представлені й оцінені судом у загальному порядку за правилами статті 43 ГПК України докази лише свідчать про те, що заперечення зазначеного учасника господарського процесу ґрунтуються фактично на ототожненні таким встановлених судом обставин та правових висновків, що не є тотожними поняттями.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на зазначене, вбачається, що договір про співпрацю №1 та договір про суборенду нежитлового приміщення необхідно вважати продовженими, оскільки орендодавець за вказаними договорами протягом місяця після їх закінчення у встановленому законом порядку не заперечував щодо поновлення вказаних договорів на новий строк, а отже, вони поновлювались у силу закону, вказані договори не були оскаржені до суду, не були припинені, не були розірвані та не були визнані недійсними.

Ст. 179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У ч. 1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

Зазначена правова позиція наведена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі №6-2540цс16.

Відповідно до ст. 285 ГК України, орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Згідно із ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін.

Із матеріалів справи вбачається вчинення ФОП Крик Я.А. (орендарем) конклюдентних дій, а саме продовження користування зазначеним носієм переважного права спірними нежитловими приміщеннями та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які свідчать про намір скористатися своїм переважним правом та поновити (оформити належним чином) договір оренди приміщень, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав визнання договору оренди приміщень із носієм переважного права поновленим.

Адже не вбачається передбачених ч. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підстав для відмови в укладенні договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 3 ст. 5 цього Закону, орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Вказане кореспондується зі ст.287 ГК України, відповідно до норм якої, орендодавцями щодо державного та комунального майна є, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Повноваження щодо здійснення управління майном комунальної власності м. Львова та надання цього майна в оренду належить до компетенції Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради згідно п. п. 4.1.13, 4.1.14, 4.1.18 Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 02.12.2016 року №1125 «Про затвердження Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та його структури» із змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету №410 від 19.05.2017 року.

Ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до укладення договору зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із п. п. 3.1, 3.4 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007 року (з наступними змінами та доповненнями), надання в оренду та внесення змін у діючі договори оренди комунального майна здійснюється за ініціативою претендентів на оренду, орендодавця, міської ради, балансоутримувачів майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно із ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У силу ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Відповідно до Висновку №040/17 судової оціночно-будівельної експертизи, складеного ТзОВ «Гал-Світ» 03.11.2017 року, ринкова вартість нежитлових приміщень, які позначені на поверховому плані під індексами 15, 16 загальною площею 62,1 кв.м., що знаходяться в будинку №24 по вул. Хуторівка в м. Львові, становить 793300 грн. без ПДВ.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону «Про оренду державного та комунального майна» в разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Нормою ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Відповідно до ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, присудження до виконання обов'язку в натурі, установлення господарських правовідносин та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. У разі передачі спору на розгляд суду договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому.

Як про те роз'яснено в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р., згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. Тому, в резолютивній частині рішення, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що спірний договір є укладеним.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об»єктивно не залежали від нього.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2017 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2017 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 275, 276, 281, 282, 283, 284, 285 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, вх. №01-05/353/18 від 18.01.2018 року - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2018р. у справі № 914/1861/17 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 07 березня 2018р.

Головуючий суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.

суддя Данко Л.С.