Рішення № 72640733, 20.02.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р. Справа № 818/2204/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, направлення, припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що 10.11.2017 відповідачем проведено перевірку у формі інспекційного відвідування за місцем здійснення діяльності ОСОБА_1 у закладі “Олів'є” в м. Суми, вул. Петропавлівська 65. З акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновок про допуск позивачкою до виконання робіт без оформлення трудового договору та без сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування офіціанта ОСОБА_6. Приписом від 10.11.2017 відповідачем зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення до 30.11.2017. Постановою начальника управління Держпраці у Сумській області № 248/СМ184 на позивачку накладено штраф в розмірі 96000 грн. Вважає, що наказ про призначення перевірки, направлення на перевірку, припис про усунення порушень і постанова про накладення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до Положенням про Державну службу з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, яким визначено правові та організаційні засади діяльності служби, відповідач, як територіальний орган Держпраці, для виконання покладених завдань має право здійснювати перевірки для контролю за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення. Основні принципи та засади державного нагляду (контролю) визначені законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, дія якого поширюється і на відповідача. Законом визначено підстави для проведення позапланових перевірок, перелік та зміст розпорядчих документів на підставі яких здійснюються такі перевірки. З аналізу вимог закону вбачається, що підстави, визначені ним для проведення позапланових перевірок, є вичерпними, а коло питань (предмет перевірки) під час позапланового заходу обмежується лише тими, які стали підставою для її призначення з обов'язковим зазначенням таких питань в розпорядчих документах — наказі та направленні.

В наказі про призначення перевірки відповідачем не зазначено підстави для її призначення та предмет, що не відповідає вимогам закону, а тому наказ є протиправним та підлягає скасуванню. В направлення на перевірку її предмет вже визначено. Враховуючи, що в наказі, на виконання якого видавалось направлення, предмет перевірки не визначено, зазначення його в направленні є безпідставним, а направлення протиправним.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про допуск позивачкою до виконання робіт ОСОБА_6 без оформлення трудового договору та сплати внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування. Такий висновок не відповідає фактичним обставинам, зроблений на підставі припущень. На перевірку були надані документи з яких вбачається, що ОСОБА_6 дійсно деякий час перебував з позивачкою в трудових відносинах та звільнився за власним бажанням. Через неможливість виконувати роботу на постійній основі за графіком роботи закладу, ОСОБА_6Е виконував роботу за цивільним договором за можливим для нього графіком. На момент проведення перевірки також працював за цівільно-правовим договором.

За результатами перевірки відповідачем винесено припис, яким зобов'язано позивачку забезпечити виконання вимог ст. 24 КЗпП України. Якщо під такою вимогою відповідач мав на увазі укладення трудового договору з ОСОБА_7, то його виконання є неможливим, про що було повідомлено відповідачу. Сам ОСОБА_7 не тільки не виявив бажання укласти трудовий договір, а й в письмовій формі повідомив про небажання працювати за трудовим договором. Враховуючи, що для укладення трудового договору необхідне волевиявлення обох сторін, укладення договору без згоди працівника неможливе.

Відповідачем матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності розглянуті формально, без належного з'ясування обставин. Просить визнати протиправними та скасувати наказ про призначення перевірки, направлення на перевірку, припис № 269 від 10.11.2017 та постанову про накладення штрафу № 248/СМ184 від 04.12.2017.

В судовому засіданні позивачка та представник позивачки позовні вимоги підтримали із зазначених підстав. Додатково пояснили, що додані відповідачем до матеріалів справи відеофайли з начебто зафіксованою перевіркою не є належним доказом. Нормативними актами, що регулюють проведення перевірок органами Держпраці дійсно надано право здійснювати відеофіксацію перевірок. Перевірка розпочинається з моменту пред'явлення направлення на перевірку та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні. З наданих матеріалів вбачається, що проводилась відеофіксація до моменту початку перевірки. Сама перевірка не фіксувалась та в наданих файлах відсутня. Крім того, надані відеофайли не тільки не підтверджують, а й спростовують висновки перевірки. Так, з них не вбачається, що ОСОБА_7, крім робіт, передбачених його договором здійснює інші роботи, що стверджує відповідач. З відеофайлу вбачається, що ОСОБА_7 не зустрічає відвідувачів, розрахунок проводиться іншою особою.

Представники відповідача позов не визнали. Пояснили, що порядок здійснення контролю за додержанням законодавства про працю встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017. Інспекційне відвідування ОСОБА_1 проводилось з метою перевірки дотримання вимог трудового законодавства щодо належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками за місцем фактичного здійснення діяльності м. Суми, вул. Петропавлівська, 65 - заклад “Олів`є”. Відвідування проводилось за рішенням начальника управління, прийнятим за результатами аналізу інформації звернень ОСОБА_8 від 05.09.2017 та ОСОБА_9 від 05.09.2017. Відповідно до направлення контролю підлягають питання належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

В ході відвідування встановлено порушення позивачкою вимог ст. 24 КЗпП України в частині допуску до роботи одного працівника без оформлення трудового договору, без повідомлення про прийняття працівника на роботу та без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. ОСОБА_10 перебував з позивачкою у трудових відносинах. В серпні 2017 за окремою відомістю отримав кошти, але відсутній у табелі обліку робочого часу та графіку виходу на роботу. Для усунення виявлених порушень видано припис, який направлено ОСОБА_1 поштою. Також позивачку було притягнуто до відповідальності на підставі ст. 265 КЗпП України. Під час здійснення контрольного заходу здійснювалась відеофіксація. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_6 виконував роботу, яка його договором не передбачена. Виконувана ним робота за кваліфікаційними і вимогами відповідає посаді офіціанта. Таким чином, його допущено до роботи офіціанта без оформлення трудового договору. В своїх поясненнях працівники повідомили, що ОСОБА_6 працює 4 зміни через 4 дні, як і всі інші, тобто на нього розповсюджується трудовий розпорядок. Це підтвердив і він сам в своїх поясненнях. Вважають, що перевірка проведена у відповідності до вимог законодавства, стягнення накладено на позивачку правомірно. Просять в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем 10.11.2017 проведено інспекційне відвідування ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності в закладі “Олів`є” в м. Суми, вул. Петропавлівська 65. За наслідками відвідування винесено припис № 269 про усунення виявлених порушень від 10.11.2017 та постановою від 04.12.2017 накладено на позивачку стягання за порушення вимог ст. 24 КЗпП України у вигляді штрафу в розмірі 96000 грн.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі ОСОБА_1 N 877-V) його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до ч.ч. 4-5, зазначеної статті, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Посилаючись на вимоги ч. 4 ст. 2 Закону N 877-V відповідач зазначає, що контрольні заходи органами Держпраці проводяться в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017. Суд вважає необхідним зауважити, що Постановою Кабінету Міністрів № 295 від 26.04.2017 дійсно затверджено “Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю”, однак цей нормативний є підзаконним, на момент проведення контрольного заходу порядок здійснення контрольної діяльності в сфері дотримання вимог законодавства про працю жодним законом не визначався. Крім того, норми Закону N 877-V, зазначені в частині 5 його статті 2 мають дотримуватися контролюючи органами при здійсненні контрольних заходів незважаючи на особливості нормативного регулювання в окремих сферах.

Відповідно до ст. ст. 7 ч.ч. 1-4 Закону N 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно до п.2 “Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань. Пунктом 5 Порядку визначено підстави для проведення інспекційних відвідувань: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Порядок прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування, форма та зміст такого рішення зазначеним нормативним актом не визначені. За таких обставин, суд вважає, що призначаючи контрольний захід відповідач мав дотримуватися вимог закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Наказом начальника управління Держпраці у Сумській області № 514 від 09.11.2017 призначено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, проведення якого доручено головним державним інспекторам Ілляшенку А.М. та Маслаку В.Б. Підставами для призначення відвідування зазначено звернення ОСОБА_8 від 05.09.2017 та ОСОБА_9 від 05.09.2017 (а.с. 105). У встановлений судом строк для подання відзиву та доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень відповідачем не подано ніяких доказів надходження звернень зазначених в наказі осіб, а також доказів того, що в них містились відомості, які відповідно до вимог п. 5 “Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю” є підставою для призначення інспекційного відвідування. Крім того, в порушення вимог ст. 7 Закону N 877-V в наказі № 514 не зазначено предмету, з якого проводиться відвідування позивачки. В направленні ж на проведення інспекційного відвідування № СМ 184 такий предмет вже зазначено, тобто направлення за змістом не відповідає наказу, на підставі якого його видано. Разом з тим, в направленні в порушення вимог статті 7 Закону N 877-V відповідачем не зазначено підстави для здійснення заходу (а.с. 105-106).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновки про допуск позивачкою до роботи офіціантом без оформлення трудових відносин та без сплати внесків на обов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_6 В своїх поясненнях ця особа пояснила, що працює у підприємця ОСОБА_11 на умовах цивільно-правового договору з кінця жовтня. До його обов'язків входить обслуговування клієнтів ресторану, сервірування столів, видача готових страв, прибирання посуду, розрахунок клієнтів. Графік роботи змінний по 4 дні через 4. Працює з 10 до 16 години. Аналогічні пояснення щодо графіку своєї роботи по 4 зміні через 4 вихідних надали інші працівники: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Зазначили також, що з ними в зміні працює офіціант-стажист ОСОБА_6 (а.с. 127-132).

В судовому засіданні представниками відповідача пояснено, що в закладі “Олів`є” працівники працюють в дві зміні. Перша триває з 10 до 19 години, а друга з 19 до 22 години. Враховуючи пояснення ОСОБА_6 про його роботу з 10 до 16 години, суд вважає, що відповідачем не доведено факту розповсюдження на цю особу правил внутрішнього трудового розпорядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 кілька разів укладав з ОСОБА_1 та ПП “Двін 200”, що здійснює свою діяльність в тому ж закладі, трудові договори та звільнявся за власним бажанням. На підтвердження цього факту та належного повідомлення про укладення трудового договору до органів ДФС України позивачкою надано копії трудових договорів, заяв про прийняття на роботу та про звільнення, наказів про прийняття на роботу та про звільнення, повідомлення про прийняття на роботу та квитанцій про прийняття такого повідомлення в системі електронного документообігу (а.с. 33-50).

В подальшому позивачкою укладались з ОСОБА_6 цивільно-правові договори, за якими останній зобов'язувався виконувати роботи по прибиранню посуду та відпуску готових блюд. На момент здійснення відповідачем інспекційного відвідування 10.11.2017 був чинним аналогічний договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с. 51-61). За таких обставин суд вважає, що надані відповідачем копії графіків виходу на роботу табелі обліку робочого часу без зазначення в них ОСОБА_6 підтверджують пояснення позивачки про те, що ця особа не перебувала з нею в трудових відносинах, не була штатним працівником, на якого розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку. Розрахунок з ним проводився за окремою від штатних працівників відомістю (а.с. 136-139).

За наслідками перевірки відповідачем винесено припис № 269 від 10.11.2017, в якому лише частково процитовано ст. 24 КЗпП України. Опис порушення, яке встановлене в ході відвідування та підлягає усуненню, в приписі відсутній. Приписано ОСОБА_1 забезпечити виконання вимог ст. 24 КЗпП України (а.с. 155). Враховуючи відсутність опису порушення, суд вважає, що вимога відповідача не є достатньо чіткою та зрозумілою.

В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що вимагалось забезпечити дотримання вимог ст. 24 КЗпП України шляхом укладення трудового договору з ОСОБА_6 Суд вважає, що такі вимоги виходять за межі повноважень відповідача.

Відповідно до ст. 21 ч. 1 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. За змістом наведеної норми трудовий договір передбачає вільне волевиявлення його сторін. Позивачкою до матеріалів справи додано копії заяв ОСОБА_6, оригінали яких досліджено судом в судовому засіданні з яких вбачається небажання останнім виконувати роботу за трудовим договором та небажання укладати його з позивачкою (а.с. 62-63). Крім того, на момент здійснення відповідачем контрольного заходу був чинний цивільно-правовий договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 Відповідно до ст. 203 ч. 1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідачем не подано доказів невідповідності укладеного позивачкою договору закону, інтересам держави чи моральним засадам суспільства, або визнання його недійсним.

Постановою від 04.12.2017 н№ 248/СМ184 на ОСОБА_1 накладено стягнення за порушення вимог ст. 24 КЗпП України в сумі 96000 грн. (а.с. 30-32). Суд вважає, що відповідачем не доведено існування між позивачкою та ОСОБА_7 саме трудових відносин та не спростовано існування правовідносин, врегульованих цівільно-правовим договором. За таких обставин, суд вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню

На підтвердження своєї позиції по справі відповідачем надано суду три відеофайли, якими, за твердженням відповідача, зафіксовано хід інспекційного відвідування позивачки та зафіксовано виявлені порушення. Відповідно до ст. 73 ч. 4 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Судом надані відповідачем відеофайли досліджені в судовому засіданні. Вони містять зображення жінки, яка пояснює, що проводиться інспекційне відвідування закладу “Олів`є” в м. Суми, вул. Петропавліська 65. При цьому не зазначає відвідування якого саме суб'єкта господарювання здійснюється та предмет такого відвідування. Після цього проводиться зйомка в приміщенні закладу. Як було зазначено вище, наказом № 514 від 09.11.2017 та направленням № СМ 184 від 09.11.2017 проведення інспекційного відвідування доручено головним інспекторам Ілляшенку Артему Миколайовичу та Маслаку Віталію Борисовичу. В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що жінка в кадрі також є інспектором, якій доручено проведення інспекційного відвідування ПП “Двін 2000”, що здійснює свою діяльність в одному з ОСОБА_1 приміщенні закладу “Олів`є”. Відвідування проводилось в один день з відвідуванням позивачки. Доказів того, що фіксувалось саме відвідування, яке проводилось у ОСОБА_1 відеофайли не містять. За таких обставин, суд вважає, що наданими відеофайлами зафіксовано хід проведення контрольного заходу іншого, окремого від позивачки суб'єкта господарювання, що здійснювалось на підставі окремого наказу та направлення, а тому надані матеріали не стосуються предмету доказування в справі за позовом ОСОБА_1 та є неналежними.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що відповідачем не доведено наявності встановлених законодавством України підстав для проведення контрольного заходу, наказ № 514 від 09.11.2017 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно підлягає скасуванню і направлення на проведення інспекційного заходу № СМ 184 від 09.11.2017, що видане на його підстав, оскільки протиправне рішення не може породжувати правомірних наслідків. З тих же підстав, а також враховуючи, що відповідачем не доведено вчинення позивачкою порушень законодавства про працю, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати припис № 269 від 10.11.2017 та постанову про накладення штрафу № 248/СМ 184 від 04.12.2017.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2080 грн., у тому числі 1600 грн. - судовий збір за подання позову та 480 грн. за подання заяви про забезпечення позову, яку задоволено.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, направлення, припису та постанови – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ від 09.11.2017 № 514 про проведення 10.11.2017 інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання 09.11.2017 №СМ 184.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Сумській області №269 від 10.11.2017.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області №248/СМ184 від 04.12.2017 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 96 000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (ідентифікаційний код 39857622) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 2 080 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 26.02.2018.

Суддя