
Справа № 815/98/18
У Х В А Л А
05 березня 2018 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,
представника позивача - Мухамеджанова О.С.,
представника відповідача - Кришкевича Д.О.,
представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання представника Одеського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029 м. Одеса, вул. Балківська,1-Б) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044 м. Одеса, пр. Шевченка,2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Одеське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (65040 м. Одеса, вул. Івана Франка,55), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) про визнання протиправними актів та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до Головного управління Держпраці в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Одеське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, ОСОБА_4, в якому позивач просить:
- визнати протиправним Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 03.10.2017 року о 15.30 год. в КП "Теплопостачання міста Одеси" із слюсарем теплових мереж ОСОБА_4, 1972 року народження при виконанні посадових обов'язків;
- визнати протиправним Акт № 5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що стався 03.10.2017 р. о 15.30 год. в КП "Теплопостачання міста Одеси" із слюсарем теплових мереж ОСОБА_4, 1972 року народження при виконанні посадових обов'язків;
- призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку із тяжким наслідком, що стався 03.102017 р. о 15.30год. в КП "Теплопостачання міста Одеси" із слюсарем теплових мереж ОСОБА_4, 1972 року народження при виконанні посадових обов'язків спеціальною комісією в іншому складі.
Ухвалою суду від 24.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
22.02.2018 року (вхід.№5278/18) до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Одеського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області від 21.02.2018 року за вих.№03-739 про закриття провадження у справі.
Представник третьої особи вважав, що справа не повинна розглядатися у порядку адміністративного судочинства та в обґрунтування заяви представник третьої особи посилається на Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року №3, в якій зазначено, що завданням страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до ст.1 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих від нещасних випадків або професійного захворювання на виробництві; відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей. Спори щодо суми страхових внесків, також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до положень розділів І та ІІ зазначеного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не здійснює владні управлінські функції, тому з урахуванням наведеного та враховуючи суб'єктний склад сторін такі спори підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. У порядку цивільного судочинства підлягають розгляду позови виконавчих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за зворотною вимогою (у порядку регресу) до фізичної особи, з вини якої ушкоджено здоров'я застрахованого, що призвело до витрат на допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю чи страхових виплат, оскільки спір є цивільно-правовим.
Крім того, у клопотанні зазначено, що у п.10 Постанови справи про оскарження рішень медико-соціальної експертної комісії, повідомлень медичних установ і актів розслідування нещасних випадків й хронічних професійних захворювань підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства.
У судовому засіданні представник третьої особи підтримала позицію викладену у заяві від 22.02.2018 року, просила задовольнити заяву та закрити провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про закриття провадження у справі з підстав, викладених у поданому до суду клопотанні від 03.03.2018 року (вхід.№6081/18), в якому в обґрунтування своєї позиції представник позивача зазначив, що оскаржувані акти від 13.03.2018 року форми Н-1 та Н-5, затверджені керівником органу Держпраці, який призначив спеціальну комісію, при цьому остаточний розгляд і затвердження оскаржуваних актів здійснювався першим заступником начальника ГУ Держпраці в Одеській області, на виконання свої повноважень передбачених п.49 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232 (далі Порядок №1232), а отже він діяв як суб'єкт владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Також представником позивача зазначено, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Акти від 13.03.2018 року форми Н-1 та Н-5 безпосередньо призводять до виникнення певних обов'язків у учасників правовідносин, а тому оскаржувані акти є рішеннями у розумінні ст.19 КАС України, і позовні вимоги щодо їх оскарження підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Крім того, представник позивача зазначив, що думка представника третьої особи є помилкової, оскільки даний спір не пов'язаний із розміром шкоди та прав потерпілого на відшкодування такої шкоди, а пов'язаний із оскарженням процедури проведення спеціального розслідування та висновками щодо причин нещасного випадку, що викладені у актах від 13.11.2017 форми Н-1 та Н-5.
У судовому засіданні представник відповідача вважав за можливе задоволення заяви про закриття провадження по справі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в частині вирішення питання стосовно закриття провадження у справі, суд вважає, що клопотання третьої особи Одеського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Проте суд вважає, що вказана справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. При цьому суд виходить з наступного.
Пунктом 1 ч.1 ст. 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, необхідно враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. За змістом п.2 ч.1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір -спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Положенням про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Головне управління Держпраці в Одеській області є органом державної влади, територіальним органом Держпраці.
Порядком №1232 встановлено, що спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого,
проводиться за рішенням Держпраці або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.
Таким чином, відповідач по даній справі є суб'єктом владних повноважень та законодавством встановлені його повноваженні у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема щодо проведення спеціального розслідування нещасних випадків.
Суд вважає неспроможними посилання представника позивача на Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року №3, оскільки постанови Пленумів вищих спеціалізованих судів носять рекомендаційний характер. Крім того, з 15.12.2017 року набув чинності КАС України в новій редакції, п.9 ст.19 якого чітко визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковим для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у даній справі з підстави того, що спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю заявленого клопотання.
Керуючись ст.ст. 4,19,167,238,243,248 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Одеського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029 м. Одеса, вул. Балківська,1-Б) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044 м. Одеса, пр. Шевченка,2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Одеське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (65040 м. Одеса, вул. Івана Франка,55), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) про визнання протиправними актів та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Е.В.Катаєва
Судове рішення № 72640731, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 05.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/98/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: