
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11692/18-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Лапцун В.В., за участю прокурора Закаряна Б.Н., захисника підозрюваного - адвоката Сергієнка П.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Савчука Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
До провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Савчука Ю.О., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №6 Закаряном Б.Н., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018100060000919 від 02 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні доводи клопотання не визнали. Просили в задоволенні клопотання відмовити, обиравши запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України в кримінальному провадженні № 12018100060000919 від 02 березня 2018 року.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що 02 березня 2018 року у ОСОБА_2 виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення повторного таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_2 02 березня 2018 року приблизно о 04 год. 30 хв., перебуваючи на вул. Старонаводницька, 8-Б, підійшов до автомобіля НОМЕР_1, який був припаркований неподалік від вказаного будинку, і, будучи впевненим, що в салоні автомобіля маються цінні речі, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно та з корисливих мотивів, розбив заднє багажне скло автомобіля за допомогою шматка асфальтового покриття та викрав з салону набір ключів вартістю 1 000 грн., який належить ОСОБА_5, чим завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Окрім того, 02 березня 2018 року ОСОБА_2 повторно вчинив викрадення чужого майна, перебуваючи на вул. Старонаводницька, 8-Б, приблизно о 04 год. 40 хв. підійшов до автомобіля НОМЕР_2, який був припаркований неподалік від вказаного будинку, і, будучи впевненим, що в салоні автомобіля маються цінні речі, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно та з корисливих мотивів, розбив заднє багажне скло автомобіля за допомогою шматка асфальтового покриття та викрав з салону автомобільний компресор вартістю 2 000 грн., який належить ОСОБА_6, чим завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Також, 02 березня 2018 року ОСОБА_2 повторно вчинив викрадення чужого майна, перебуваючи на вул. Старонаводницька, 8-Б, приблизно о 04 год. 50 хв. підійшов до автомобіля НОМЕР_3, який був припаркований неподалік від вказаного будинку, і, будучи впевненим, що в салоні автомобіля маються цінні речі, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно та з корисливих мотивів, розбив заднє багажне скло автомобіля за допомогою шматка асфальтового покриття та викрав з салону спортивну сумку з особистими речами, а саме одягом, взуттям та буксировочним тросом загальною вартістю 200 доларів США, що на момент скоєння кримінального правопорушення за офіційним курсом НБУ складало 5 320 гривень, які належать ОСОБА_7, чим завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Разом із цим, 02 березня 2018 року ОСОБА_2 повторно вчинив викрадення чужого майна, перебуваючи на вул. Старонаводницька, 8-Б, приблизно о 05 год. 00 хв. підійшов до автомобіля НОМЕР_4, який був припаркований неподалік від вказаного будинку, і, будучи впевненим, що в салоні автомобіля маються цінні речі, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно та з корисливих мотивів, розбив заднє ліве скло автомобіля за допомогою шматка асфальтового покриття, але в цей час був помічений ОСОБА_8, через що втік з місця скоєння кримінального правопорушення, не довівши свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у вчиненні повторного таємного викрадення чужого майна, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
02 березня 2018 року ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Цього ж дня, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Як вказує слідчий в обґрунтування клопотання, наявні всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, а саме: протоколами допиту свідків, протоколами огляду місця події від 02 березня 2018 року, протоколами допиту потерпілих, протоколами огляду речових доказів, постановою про визнання речовими доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9, кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки з додатками до клопотання отримав копії процесуальних документів із їх анкетними даними, незаконно впливати на невстановлених досудовим розслідуванням осіб, спільно з якими було вчинено злочин; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що становить 35 240,00 грн., оскільки, внесення застави, саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками; іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Марковичі Горохівського р-ну Волинської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, з базовою середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, без місця проживання на території м. Києва, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 30 квітня 2018 року включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання, тобто з 02 березня 2018 року.
Строк дії ухвали визначити до 30 квітня 2018 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:
Отримувач: ТУДСА України в місті Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України в місті Києві
р/р № 37318005112089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками; іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.
Визначити двох місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії обов'язків, покладених судом визначити до 30 квітня 2018 року.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оголошена підозрюваному ОСОБА_2.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 12018100060000919.
Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 16 год. 40 хв. 06 березня 2018 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В. А. Писанець
Судове рішення № 72640418, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 04.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/11692/18-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: