Рішення № 72639916, 22.02.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/6045/17

Провадження № 2/336/355/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Марко Я.Р., при секретарі Палубінській К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 74 371, 63 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 22.05.2017 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 1 960 436, 17 грн. за договором кредиту № 031.29-08/419 від 16.05.2008 року, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 29 830,39 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечуєпроти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, відзиву не подавав, будь-яких заяв до суду не подавав, а тому на підставі статей 280 282 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача за письмовою згодою позивача.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

16.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредиту № 031.29-08/419 (надалі по тексту - Кредитний договір), за умовами якого кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 43 723 (сорок три тисячі сімсот двадцять три) долари США 00 центів, зі сплатою 13 (тринадцять цілих) процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, надалі за текстом - кредит, на умовах, визначених цим Договором.

14.06.2010 року Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Порядок погашення кредиту сторони погодили у пункті 1.1. Кредитного договору (в редакції зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 20.08.2008 року), за змістом якого погашення кредиту та сплата нарахованих процентів за користування кредитом здійснюється наступним чином: починаючи з місяця, наступного за місяцем заключення додаткової угоди, позичальник щомісячно, 16 - го числа сплачує кредитору рівні суми грошових коштів, кожна з яких включає в себе заборгованість за кредитом та процентами, розрахованих за весь строк користування кредитом в сумі 493,00 дол. США, надалі за текстом окремо- "ануїтетний платіж", а разом - "ануїтетні платежі".

28.11.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Додаткову угоду про наступне: у зв'язку зі зміною умов кредитування за договором сторони домовились з 28.11.2008 року встановити процентну ставку за користування кредитом у розмірі 14 (чотирнадцять) процентів річних та починаючи з 28.11.2008 року, позичальник щомісяця 16-го числа сплачує кредитору рівні суми грошових коштів, кожна з яких включає в себе заборгованість за кредитом та процентами, розрахованих за весь строк користування кредитом в сумі 527 (п'ятсот двадцять сім) доларів США 01 цент, надалі за текстом окремо- "ануїтетний платіж", а разом - "ануїтетні платежі".

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань зі сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого у відповідача, станом на 22.05.2017 року, виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 74 371, 63 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 22.05.2017 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 1 960 436, 17 грн., у тому числі:

- заборгованість за кредитом у сумі 43 093, 49 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 22.05.2017 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 1 135 944, 40 грн.;

- заборгованість за відсотками у сумі 31 278, 14 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 22.05.2017 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 824 491, 77 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 16.05.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір, за умовами якого позивач надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використанні в сумі 43 723 (сорок три тисячі сімсот двадцять три) долари США 00 центів, зі сплатою 14 (чотирнадцять) процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до частин 3,4 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виражене у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Стаття 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлює загальні вимоги до здійснення комерційними банками банківських операцій та передбачає для вчинення яких банківських операцій комерційним банкам слід отримати банківську ліцензію та письмові дозволи.

Відповідно до статті 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього ж декрету.

За змістом пункту 2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 275 від 17.07.2001 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 21.08.2001 року за № 730/5921, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483, згідно якого використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: - якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій); - у випадках, передбачених законами України.

Пункт 1.10. вищевказаного Положення встановлює, що одержання ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

Право Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надавати банківські та фінансові послуги в іноземній валюті підтверджується, зокрема, банківською ліценцією № 5, виданою 29.12.2001 року, дозволом № 5-1 "Про право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та частиною четвертою статті 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність". Згідно з додатком до цього дозволу" від 29.12.2001 року, додатком до дозволу № 5-1, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 64-67).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України про Договір позики, якщо інше не встановлено законодавством і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надав відповідачу кредит. Відповідач не надав суду заперечень проти зазначених обставин і не оспорив договір або отримання суми кредиту на вказаних умовах і в указаному розмірі.

Згідно з пунктом 3.2.3.1. Кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій у разі затримання позивальником сплати кредиту та/або процентів (ануїтетного платежу) щонайменше на 30 календарних днів.

Відповідач (позичальник) свої зобов'язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість у вказаній в розрахунку сумі - в тому числі заборгованість за кредитом та відсотками. Відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх спростування повне або часткове. Дані розрахунки виконані у відповідності до умов Кредитного договору, і оскільки вони не оспорюються позичальником, то приймаються судом як достовірні.

02.08.2017 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 24.07.2017 року вих. № В/УСБ-963 про усунення порушень, за змістом якої вимагав від позичальника у тридцятиденний строк сплатити заборгованість по кредиту, відсотках за користування кредитом та нараховану неустойку.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем доказів сплати коштів на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких, які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем суду також не надано, а тому, суд приходить до висновку, що факт наявності заборгованості за Кредитним договором від 16.05.2008року по кредиту сумі 43 093, 49 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 22.05.2017 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 1 135 944, 40 грн., та заборгованості за відсотками у сумі 31 278, 14 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 22.05.2017 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 824 491, 77 грн.належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем, в порядку статей 12 та 81 Цивільного процесуального кодексу України не спростований.

Відповідно достатті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 5 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 29 830, 39грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, п/р 29090150130005, ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за договором кредиту № 031.29-08/419 від 16.05.2008 року у сумі 74 371, 63 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 22.05.2017 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 1 960 436, 17 грн., що складається із заборгованості за кредитом у сумі 43 093, 49 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 22.05.2017 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 1 135 944, 40 грн., заборгованості за відсотками у сумі 31 278, 14 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 22.05.2017 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 824 491, 77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, п/р 29090150130005, ЄДРПОУ 00039019) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 29 830, 39 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Я.Р.Марко