Постанова № 72639239, 27.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16757/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Горяйнова А.М. та Лічевецького І.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Громадської організації "Школа футбольного арбітра імені І.О. Качара" на ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Школа футбольного арбітра імені І.О. Качара" до реєстратора Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лугіної Марії Сергіївни, третя особа: Громадська організація "Київська обласна федерація футболу" про визнання протиправними дій, скасування запису,

ВСТАНОВИЛА:

Громадська організація "Школа футбольного арбітра імені І.О. Качара" (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Реєстратора Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лугіної Марії Сергіївни (далі - відповідач), третя особа: Громадська організація "Київська обласна федерація футболу" про визнання протиправними дій, скасування запису.

Крім того, позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони всім державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Громадської організації "Київська обласна федерація футболу" до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року у задоволенні клопотання Громадської організації "Школа футбольного арбітра імені І.О. Качара" щодо вжиття заходів забезпечення позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про забезпечення позову.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення відсутністю об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Положеннями статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не подано суду доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам, неможливості чи ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання представника Громадської організації "Школа футбольного арбітра імені І.О. Качара"про забезпечення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги Громадської організації "Школа футбольного арбітра імені І.О. Качара"не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі 21 грудня2017 та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Школа футбольного арбітра імені І.О. Качара" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Горяйнов А.М.

Лічевецький І.О.