Ухвала суду № 7263765, 18.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-39922/08

А 20/238-08

Головуючий у 1 інстанції Бабкіна В.М.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю: Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.

Демченко Т.І.

представника позивача Князя С.С.

представника відповідача Коноваленко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнелія» до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнелія» (далі позивач, ТОВ «Корнелія») звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі відповідач, Бориспільська ОДПІ), в якому просив скасувати рішення відповідача від 25.02.2008 р. №0000412310/0 та від 04.08.2008 року № 0000412310/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 60212,38 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2008 року позов ТОВ «Корнелія» задоволено.

Скасовано рішення Бориспільської ОДПІ № 0000412310/0 від 25.02.2008 р. №0000412310/0 та від 04.08.2008 р. № 0000412310/3 в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 60 212,38 грн.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2008 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Бориспільською ОДПІ з 12.01.2008 р. по 06.02.2008 р. було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої був складений акт № 48/23-1/20582375 від 12.02.2008 р.

На підставі вказаного акта, відповідачем було прийнято рішення від 25.02.2008 р. № 0000412310/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» ТОВ «Корнелія» були нараховані штрафні санкції у розмірі 116 927,22 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, ТОВ «Корнелія» подало скаргу до Державної податкової адміністрації в Київській області. Рішенням від 07.05.2008 р. № 523/10/25-017/60-339 про результати розгляду скарги, ДПА в Київській області скасувала рішення відповідача від 25.02.2008 р. № 0000412310/0 в частині 56714,84 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишила рішення без змін.

Таким чином, на дату звернення ТОВ «Корнелія» з даним позовом, з урахуванням рішення ДПА в Київській області від 07.05.2008 р. № 523/10/25-017/60-339 про результати розгляду скарги, рішення відповідача від 25.02.2008 р. №0000412310/0 є чинним в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 60 212,38 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій стало перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі, а саме: 31.08.2005 р. - на 676,00 грн.; 30.09.2005 р. - на 6767,00 грн.; 30.06.2006 р. - на 4 770,41 грн.; 31.07.2006 р. - на 1 581,08 грн.; 31.03.2007 р. - на 2 387,02 грн., а також (з урахуванням рішення ДПА в Київській області від 07.05.2008 р. № 523/10/25-017/60-339 про результати розгляду скарги) несвоєчасне оприбуткування товариством готівки 09.10.2006р. в сумі 5 609,96 грн.

Відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72 (далі Положення), уся готівка, що надходить до підприємств, має своєчасно та в повній мірі оприбутковуватись в їх касах.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з п. 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95 встановлена відповідальність за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до преамбули Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" метою його видання є вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті в Україні.

Статтею 1 Указу встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Зокрема, абзацом 6 статті 1 Указу передбачено, що за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у розмірі сплачених коштів.

Зазначена норма Указу передбачає застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій за порушення ним порядку відображення в облікових документах каси підприємства витраченої підзвітними особами готівки без подання ними підтверджуючих документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, інших письмових документів).

Відповідно до вимог п. 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції при розгляді вказаної справи було застосовано положення ст. 250 Господарського кодексу України, у відповідності з яким були врегульовані спірні правовідносини, зокрема в частині, що стосується строку застосування штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому судом першої інстанції зроблено висновок про те, що Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є законодавчим актом, що діє до прийняття відповідного закону, а тому встановлені цим Указом штрафи є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст.ст. 238, 239 Господарського кодексу України і мають застосовуватись з дотриманням строків, передбачених ст. 250 ГК України

Судова колегія погоджується з даним висновком суду в цій частині з огляду на таке.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративного-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки спірне рішення відповідачем було прийнято 25.02.2008 року, а наявність вчинених позивачем порушень були виявлені у період із 31 серпня 2005 по 30 червня 2006 року, колегія суддів приходить до висновку, що Бориспільська ОДПІ не мала права застосовувати штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «Корнелія» за здійснення ним господарської діяльності у вказаний період.

Таким чином, спірне рішення відповідача від 25.02.2008 р. № 0000412310/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 60212,38 грн. було прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, а тому в цій частині підлягає скасуванню, з підстав пропуску відповідачем визначеного законом строку для застосування до позивача фінансових санкцій.

Що стосується правомірності накладення штрафу за перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі 31.03.2007 року на суму 2387,02 грн. судова колегія зважає на наступне.

Як вбачається з акту перевірки (стор. 37), 31 березня 2007 року в касі позивача при ліміті залишку в сумі 8615,00 грн. фактично залишалася сума в розмірі 11002,02 грн.

Дана обставина документально зафіксована та підтверджується належними доказами.

Відповідно до п.п. «б» п. 5.1 ст. 5 Положення, строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.

Згідно п 5.10 ст. 5 Положення, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

При цьому колегія суддів зауважує, що не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Враховуючи те, що позивач здав до установи банку готівку наступного робочого дня, грошові кошти в сумі 2387,02 не можна вважати понадлімітними, а відтак підстав для накладення на нього штрафу в цій частині не вбачається.

Таким чином, вимоги позивача про скасування спірних рішень Бориспільської ОДПІ про нарахування штрафних (фінанових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 60212,38 грн. слід визнати правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення , постанову Господарського суду Київської області від 31 жовтня 2008 року - без змін .

Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

А.Ю. Коротких

Ухвала в повному обсязі складена 23.11.2009 р.