Постанова № 72636293, 02.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року

м. Харків

справа № 619/2648/16-ц

провадження № 22ц/790/127/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Котелевець А.В.,

суддів - Коваленка І.П., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря – Огар І.В.,

імена (найменування сторін):

позивач – заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство»,

відповідач – Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області,

відповідач – ОСОБА_1,

відповідач – ОСОБА_2 служба Вовчанського районного управління юстиції,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 – представника ОСОБА_1 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року в складі судді Уханьової І.С. та апеляційну скаргу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року в складі судді Уханьової І.С.,

у с т а н о в и в:

В квітні 2015 року заступник прокурора Харківської області звернувся у суд із позовом в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» (далі – ДП «Вовчанське лісове господарство») до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 служби Вовчанського районного управління юстиції, за участю третьої особи ОСОБА_4, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсною та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на земельну ділянку, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням голови Вовчанської державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва.

На підставі розпорядження голови Вовчанської державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 ОСОБА_4 передано у власність для індивідуального дачного будівництва земельну ділянку загальною площею 0,10 га із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 6321655800:01:005:0074 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 4953880).

19 вересня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу, нотаріального посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим № 822, ОСОБА_4 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність цю земельну ділянку. Рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень за індексним номером 6025877.

Посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель ДП «Вовчанське лісове господарство» (Старосалтівське лісництво, квартал 103), вибула з власності держави в особі ДП «Вовчанське лісове господарство» незаконно, без її вилучення в установленому законом порядку та зміни цільового призначення, просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_4 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074) загальною площею 0,10 га вартістю 203 152 грн. 00 коп. для індивідуального дачного будівництва; визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на земельну ділянку від 13 серпня 2013 року № 4953880 та від 19 вересня 2013 року № 6025877; зобов’язати реєстраційну службу Вовчанського районного управління юстиції внести відповідний запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису щодо права власності; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та передати ДП «Вовчанське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,10 га, про що скласти акт прийому-передачі.

В уточненому позові позивач просив виключити з числа відповідачів ОСОБА_2 службу Вовчанського районного управління юстиції.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасувано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Визнано незаконним та скасувано розпорядження голови Вовчанської державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_4 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074) загальною площею 0,10 га вартістю 203 152 грн. 00 коп. для індивідуального дачного будівництва.

Визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на земельну ділянку (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074) від 13 серпня 2013 року № 4953880 та від 19 вересня 2013 року № 6025877.

Зобов’язано ОСОБА_1 передати, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняти земельну ділянку площею 0,10 га (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074), про що скласти акт прийому-передачі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство», тому надання її у власність ОСОБА_4 здійснено з порушенням норм ЗК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 – представник ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що належні та допустимі докази віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» в матеріалах справи відсутні; матеріали лісовпорядкування за 2010 рік та планово-картографічні матеріали судом досліджено не було; для встановлення факту перетину земельної ділянки, що належить ДП «Вовчанське лісове господарство», зі спірною земельною ділянкою, судом першої інстанції не було призначено земельно-технічну експертизу.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 травня 2017 року справа була повернута до суду першої інстанції для виконання вимог пункту 4 частини 1 статті 220 ЦПК України.

Додатковим рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_1 солідарно стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1 028 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі голова Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить змінити додаткове рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вимоги до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області не є майновими, тому розмір судового збору, що підлягає стягненню з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, становить 243 грн. 60 коп.

ОСОБА_6 – представник ДП «Вовчанське лісове господарство» в запереченнях на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заперечення мотивовані тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 16 грудня 2015 року встановлено, що спірна земельна ділянка є землею лісогосподарського призначення, а розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 та від 19 липня 2013 року № 174 прийняті з перевищенням владних повноважень.

Заступник прокурора Харківської області, Державне агентство лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, ОСОБА_2 служба Вовчанського районного управління юстиції, ОСОБА_4 рішення та додаткове рішення суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційні скарги не надали.

ОСОБА_1 додаткове рішення суду першої інстанції не оскаржила, своїх заперечень на апеляційну скаргу на надала.

Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області рішення суду першої інстанції не оскаржила, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України – в межах доводів і вимог апеляційних скарг - судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 – представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, апеляційна скарга Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України).

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Матеріали справи свідчать, що розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 88 громадянам, у тому числі ОСОБА_4, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва.

На підставі розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 ОСОБА_4 передано у власність для індивідуального дачного будівництва земельну ділянку загальною площею 0,10 га із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 6321655800:01:005:0074 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 4953880).

19 вересня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу, нотаріального посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим № 822, ОСОБА_4 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність цю земельну ділянку. Рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень за індексним номером 6025877.

Статтями 19, 20 ЗК України передбачено, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до статті 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни, юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які поширюється особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

При цьому за статтею 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Водночас у частині другій статті 5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства. Відтак застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення має базуватися на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не інакше.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об’єктом земельних правовідносин, то суб’єктний склад і зміст таких правовідносин мають визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв’язок їх використання із лісокористуванням.

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 ЛК України).

Паралельно із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (частина друга статті 49 ЛК України). Державний лісовий кадастр включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (стаття 51 ЛК України).

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій згідно з законом.

За статтею 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Передача у власність, надання в постійне користування для лісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більш, як 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (стаття 27 ЛК України).

Згідно з частиною другою статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до частини дев’ятої статті 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб’єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв’язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4442-У1 «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», крім випадків, визначених частинами п’ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

За статтею 48 ЛК України в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об’єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об’єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов’язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Згідно з нормами статей 181-184, 202-204 ЗК України, законів України від 07 липня 2011 року № 3613-У1 «Про Державний земельний кадастр» та від 22 травня 2003 року № 858-1У «Про землеустрій» дані державного земельного кадастру – це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісовпорядними підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема за змістом пункту 1.1. Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Отже системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 27 січня 2015 року № 21-570а14, яка відповідно до частини 1 статті 360-7 ЦПК України була обов’язковою для судів на час ухвалення рішень.

Із довідки Управління держкомзему у Вовчанському районі Харківської області Головного управління держкомзему у Харківській області Державного комітету України із земельних ресурсів про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем) від 05 жовтня 2012 року № 4173 вбачається, що земельна ділянка, надана ОСОБА_4 для індивідуального дачного будівництва, розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області (а. с. 129 т. 1).

Земельні ділянки, запроектовані до відведення 88 громадянам, у тому числі ОСОБА_4, раніше надавалися для використання в рекреаційних цілях Товариству з обмеженою відповідальністю «Синтез Блеск» (далі – ТОВ «Синтез Блеск») на підставі договору оренди, укладеного 19 серпня 2002 року з Вовчанською районною державною адміністрацією, загальна площа 0,6700 га (запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 9), та Товариству з обмеженою відповідальністю «Телесенс КСЦЛ Україна» ЛТД» (далі – ТОВ «Телесенс КСЦЛ Україна» ЛТД») на підставі договору оренди, укладеного 02 серпня 2002 року з Вовчанською районною державною адміністрацією, загальна площа 8,3300 га (запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 10).

Дія вказаних договорі оренди була припинена розпорядженнями голови Вовчанської районної державної адміністрації від 05 жовтня 2012 року № 588 «Про припинення дії договору оренди землі від 02 серпня 2002 року, укладеного між Вовчанською районною державної адміністрацією та ТОВ «Телесенс КСЦЛ Україна» ЛТД» шляхом його розірвання» та від 05 жовтня 2012 року № 589 «Про припинення дії договору оренди землі від 19 серпня 2002 року, укладеного між Вовчанською районною державної адміністрацією та ТОВ «Синтез Блеск».

Після розірвання вказаних договорів оренди земельні ділянки були повернуті орендодавцю - державі в особі Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області.

Обгрунтовуючи позов, заступник прокурора Харківської області посилався на те, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель ДП «Вовчанське лісове господарство» (Старосалтівське лісництво, квартал 103), вибула з власності держави в особі ДП «Вовчанське лісове господарство» незаконно, без її вилучення в установленому законом порядку та зміни цільового призначення.

З метою з’ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року по справі призначалася судова земельно-технічна експертиза.

Згідно з повідомленням, складеним 07 листопада 2017 року судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_8 ОСОБА_9, надання висновку експертизи № 15517 по даній цивільній справі є неможливим у зв’язку з тим, що не надано додаткові матеріали для її проведення, а саме: не надано оригіналів з відміткою про прийняття обмінного файлу або належним чином завіреної копії розробленої документації із землеустрою на спірну земельну ділянку; не надано каталоги координат земельної ділянки меж лісового кварталу земель лісового фонду, що перебуває у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування у паперовому вигляді; завірені в органах землеустрою складальні оригінали планшетів, де проводились роботи та мають загальні кордони з іншими землекористувачами (власниками).

Однак за результатами перевірки земельної ділянки, проведеної Державним підприємством «Харківська державна лісовпорядна експедиція», встановлено, що згідно з планово-картографічних матеріалів безперервного лісовпорядкуванні 2017 року земельна ділянка ОСОБА_1 (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074) площею 0,0988 га, яка розташована на території Старосалтівської об’єднаної територіальної громади Вовчанського району Харківської області, знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» та частково межує з ними, а саме – з кварталом 103 Старосалтівського лісництва. Перетинів меж спірної земельної ділянки з землями ДП «Вовчанське лісове господарство» не виявлено.

Земельна ділянка, власницею якої на даний час є ОСОБА_1, повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку «Сосновий бір», яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення ОСОБА_7 міністрів УРСР від 23 травня 1975 року № 358-р. (а. с. 62 т. 2, довідка від 26 вересня 2017 року № 379 на а. с. 116 т. 2).

Вищенаведені обставини дають підстави суду зробить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.

За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для стягненню судового збору з відповідачів немає.

Додаткове рішення також підлягає скасуванню як похідне від рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року.

Судовий збір в розмірі 4 346 грн. 68 коп. за подання апеляційної скарги ОСОБА_10 документально підтверджується квитанцією від 24 жовтня 2017 року № 3741 (а. с. 226 т. 1).

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_3 – представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, сума в розмірі 4 346 грн. 68 коп. підлягає стягненню з прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 1, п. 2, п. 5, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – представника ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційну скаргу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області задовольнити частково.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову прокурора Харківської області відмовити.

Додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року скасувати.

Стягнути з прокуратури Харківської області судовий збір на користь ОСОБА_1 - в розмірі 4 346 грн. 68 коп. (чотири тисячі триста сорок шість грн. 68 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 02 березня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.П.Коваленко

ОСОБА_7