Рішення № 72635882, 07.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4722/17

Номер провадження 2/629/332/18

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - Харабадзе К.Ш., за участю секретаря – Бєловол О.О., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом:

позивач - ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1

відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, ЄДРПОУ 39792822, місце знаходження за адресою:м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, під’їзд 1, поверх 6

третя особа - Лозівська районна державна адміністрація Харківської області, місце знаходження за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Лозовського, 10-А

третя особа - Катеринівська сільська рада Лозівського району Харківської області, місце знаходження за адресою: с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, вул. Слобожанська, 18

про поновлення порушеного права на отримання земельної частки (паю),-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення порушеного права на отримання земельної частки (паю), який в подальшому був уточнений представником позивача, посилаючись на те, що з 29.06.1990 року по 27.12.1995 року він працював у колгоспі ім. Орджонікідзе, Лозівського району Харківської області. 27.12.1995 року був звільнений з членів колгоспу за власним бажанням. Відповідно до листа міськрайонного управління у Лозівському районі та м. Лозова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.07.2017 року за №104/154-17, він значиться в списку громадян-членів КСП ім. Орджонікідзе, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. В списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Орджонікідзе, що додається до справи по паюванню земель колективної власності КСП ім. Орджонікідзе, яка розроблена Харківським філіалом Інституту землеустрою ОСОБА_3 академії аграрних наук у 1997 році, його прізвище не значиться. З цього приводу він звертався до керівництва Катеринівської сільської ради Лозівського району, Харківської області, але йому було відмовлено та роз'яснено, що Катеринівська сільська рада Лозівського району Харківської області немає можливості виділити земельну ділянку (пай), тому що не має таких повноважень. Крім цього він звертався з даним проханням до Лозівської РДА, але йому також було відмовлено та роз'яснено, що на даний момент земля, що передавалася підприємству у колективну власність розподілена, а тому дане питання можливо лише за рахунок земель запасу або резерву Катеринівської сільської ради. 28 березня 1996 року зареєстровано державний акт серії ХР-20-00-000651 в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №19, яким КСП ім. Орджонікідзе передано у колективну власність земля для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Катеринівської сільської ради народних депутатів від 12 грудня 1995 за №278. На момент передачі землі у колективну власність, він мав право на її частку, оскільки був членом КСП ім. Орджонікідзе. Однак, у 1997 році, коли відбувалось безпосереднє паювання серед членів КСП, яка розроблена Харківським філіалом Інституту землеустрою ОСОБА_3 академії аграрних наук, його прізвище у списку громадян-членів вже не значилось. Про своє порушене право йому стало відомо тільки на початку 2017 року у розмові зі знайомим, який також працював у КСП та отримав пай. На підставі вищевикладеного, просив поновити процесуальний строк для звернення до суду; поновити порушене право на отримання земельної частки (паю); визнати право на включення до Додатку 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серіїХР-20-00-000651, виданого КСП ім. Орджонікідзе Катеринівською сільською радою народних депутатів 12 грудня 1995 рок за №278 та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на прав колективної власності на землю 28 березня 1996 року за №19 - списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємств; сільськогосподарського кооперативу або товариства, що мають право на отримання земельної частки (паю); визнати членом колишнього КСП ім. Орджонікідзе, Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області, право на земельну частку (пай) КСП ім. Орджонікідзе на території Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківські області в розмірі земельної частки (паю) по КСП ім. Орджонікідзе с.Катеринівка, Лозівського району Харківської області, а саме площею 5,2 умовних кадастрових гектарів; зобов’язати Головне Управління Держгеокадастру в Харківській області виділити земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) по КСП ім. Орджонікідзе, с. Катеринівка, Лозівського району Харківської області, а саме площею 5,2 умовних кадастрових гектарів на території Катеринівської селищної ради Лозівського району Харківської області із земель запасу (або резерву).

Представник відповідача ОСОБА_4 в наданому суду відзиві на позов, заперечувала обставини, викладені позивачем, посилаючись на те, що на час проведення державної реєстрації та видачі державного акту КСП ім. Орджонікідзе, ОСОБА_2 не перебував у членах вказаного КСП, оскільки 27.12.1995 року він був звільнений з членів колгоспу за власним бажанням. Пунктом 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року, встановлено право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. За інформацією, яка надана Міськрайонним Управлінням у Лозівському районі та м. Лозова, державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Орджонікідзе серії ХР-20-00-000651 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 28.03.1996 року за № 19. Прізвище ОСОБА_2 до списку, що додається до державного акту, включено за № 340. Запис про реєстрацію сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім’я ОСОБА_2 у «Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Лозівською РДА, по КСП ім. Орджонікідзе Лозівського району» відсутній. Відповідно до «Справи по паюванню земель колективної власності КСП ім. Орджонікідзе Лозівського району Харківської області», яка розроблена Харківським інститутом землеустрою ОСОБА_3 аграрних наук, затверджена розпорядженням голови Лозівської райдержадміністрації від 30.07.1996 № 450, розмір земельної частки (паю). Просила у разі коли суд дійде висновку про обґрунтованість позову застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у позові.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримали, просила його задовольнити.

Відповідач, треті особи в судове засідання не з’явилися, про дату, час, місце судового засідання повідомлялися своєчасно і належним чином, просили про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України суд , зберігаючи об’єктивність і неупередженість, роз’яснював учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Сторони відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України скористалися наданими їм правами, надали суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового процесу, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що з 29.06.1990 року по 27.12.1995 року ОСОБА_2 працював у колгоспі ім. Орджонікідзе Лозівського району Харківської області, що підтверджується копією трудової книжки серія УКР № 1508611 (а.с.9).

Згідно з протоколом засідання правління колгоспу № 7 від 10.07.1990 року позивач був прийнятий в члени колгоспу ім. «Орджонікідзе с. Катеринівка Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області, що підтверджується архівним витягом Лозівської районної державної адміністрації Харківської області від 04.04.2017 року № 01-108 (а.с. 17).

На підставі рішення уповноважених колгоспників (постанова № 3 від 04.12.1992 року) колгосп імені «Орджонікідзе», с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, реорганізоване в колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) імені «Орджонікідзе», с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, що підтверджується історичною довідкою про реорганізацію № 01-110 від 04.04.2017 року (а.с.16).

Згідно з протоколами засідання правління колгоспу № 9 від 15.08.1992 року позивач був прийнятий в члени колективного сільськогосподарського підприємства ім. «Орджонікідзе с. Катеринівка Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області, що підтверджується архівним витягом Лозівської районної державної адміністрації Харківської області від 04.04.2017 року № 01-107 (а.с. 18).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Тобто право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Як вбачається з листа Міськрайонного управління у Лозівському районі та м. Лозова Головного управління Держгеокадастру в Харківській області (а.с.15), землю КСП ім. Орджонікідзе передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Катеринівської сільської ради народних депутатів від 12.12.1995 р. № 278. Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Орджонікідзе серії ХР-20-00-000651 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 28.03.1996 року за № 19. Прізвище ОСОБА_2 значиться в списку громадян-членів КСП ім. Орджонікідзе, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Також в списку громадян-членів КСП ім. Орджонікідзе, що додається до справи по паюванню земель колективної власності КСП ім. Орджонікідзе, яка розроблена Харківським філіалом Інституту землеустрою ОСОБА_3 академії аграрних наук у 1997 році, прізвище ОСОБА_2 не значиться.

Згідно документів Ф-423 колгоспу імені «Орджонікідзе» с. Катеринівка Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області значиться ОСОБА_2, який дійсно був прийнятий в члени колгоспу імені «Орджонікідзе» та не був звільнений з членів КСП імені «Орджонікідзе», але списків, щодо видачі власників сертифікатів, яким передано в приватну власність земельні частки (паї) та площі земельних часток колективному сільськогосподарському підприємству імені «Орджонікідзе», в документах колгоспу не значиться, що підтверджується архівною довідкою № 01-109 від 04.04.2017 року (а.с.19).

У відомостях трудової книжки міститься запис, що ОСОБА_2 був звільнений 27.12.1995 року з членів КСП за власним бажанням, підставою внесення цього запису зазначено пр.№ 11 від грудня 1995 року(а.с.10)

Разом з цим, згідно документів КСП імені «Орджонікідзе» питання про звільнення ОСОБА_2 з членів КСП з 01.01.1995 року по 2001 рік не розглядалося(а.с.18), в протоколі № 11 від 21 грудня 1995 року зазначено про розгляд заяви ОСОБА_2 про надання відпустки без оплати з 27.09.1995 року по 27.10.1995 року.

Вищевказані доводи не були спростовані відповідачем. Доказів на спростування цих обставин відповідачем суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що на момент отримання КСП імені «Орджонікідзе» державного акта на право колективної власності за землю та розпаювання земель даного КСП позивач мав право на земельну частку(пай).

Однак, до суду з позовом із заявленими вищевказаними позовними вимогами позивач звернувся тільки 13.12.2017 року, просив поновити строк звернення до суду. Відповідач заперечував щодо поновлення позивачу строку звернення до суду, просив застосувати наслідки спливу трирічної позовної давності та відмовити у позові.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказав, що він зверталася з цього питання до керівництва Катеринівської сільської ради Лозівського району, Харківської області, Лозівської РДА, про своє порушене право йому стало відомо тільки на початку 2017 року у розмові зі знайомим, який також працював у КСП та отримав пай.

Разом з цим суд вважає неможливим поновити порушений строк з огляду на тривалий термін незвернення до суду з вищевказаними позовними вимогами та те, що позивачем не доведено поважності причин його пропуску, позивач не надав доказів, що він не довідався та що він не мав реальної можливості довідатися про порушення свого права впродовж строку позовної давності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв’язку із спливом позовної давності без поважних причин.

Керуючись ст.ст 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, треті особи: Лозівська районна державна адміністрація Харківської області, Катеринівська сільська рада Лозівського району Харківської області про поновлення порушеного права на отримання земельної частки (паю) – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: К.Ш.Харабадзе