Ухвала суду № 72630972, 07.03.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2229/16-ц

Провадження № 2-з/591/20/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року суддя Зарічного районного суду м. Суми Грищенко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 07.03.2018 року у справі за її позовом до ОСОБА_2, третя особа: Перша Сумська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на однокімнатну квартиру житловою площею 17 кв. м., загальною площею 34, 39 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки, у разі задоволення позову та прийняття спадщини позивачкою, вона буде мати право на спадкування ? частини квартири на яку вона просить накласти арешт, а не всієї квартири. Крім того, предметом позову є визначення додаткового строку на прийняття спадщини, тобто питання про визнання права власності на частку в спадковому майні не розглядається в межах заявлених вимог. Отже, на думку суду, позивач не навів достатніх доводів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 07.03.2018 року у справі за її позовом до ОСОБА_2, третя особа: Перша Сумська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Грищенко