Ухвала суду № 72630225, 07.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7966/16-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/1262/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 53 07.03.2018

УХВАЛА

07 березня 2018 року суддя Апеляційного суду Київської області Мережко М.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою комунального підприємства «Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства», третя особа: генеральний директор комунального підприємства «Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства» ОСОБА_3, про поновлення на роботі, виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням КП «Києво-Святошинське ВУЖКГ» подало апеляційну скаргу, при цьому пропустивши строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2018 року апеляційну скаргу КП «Києво-Святошинське ВУЖКГ» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків десять днів з дня отримання ухвали.

Копія вказаної ухвали направлялась апелянту 14 лютого 2018 року на адресу, зазначену в апеляційній скарзі, однак відправлення повернулось у зв’язку з відмовою одержувача (а.с. 194).

При цьому, 28 лютого 2018 року на адресу Апеляційного суду Київської області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2017 року (а.с. 195 - 198).

Однак, вказані апелянтом причини пропуску строку не можуть бути визнані судом поважними з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 294 ЦПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення було ухвалене 28 лютого 2017 року (а.с. 57), апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції засобом поштового зв’язку 21 грудня 2017 року (а.с. 174).

При цьому, представник КП «Києво-Святошинське ВУЖКГ» ОСОБА_4 брав участь у судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджується відомостями журналу судового засідання від 25 січня 2017 року (а.с. 84-55), був повідомлений про перерву в судовому засіданні до 28 лютого 2017 року о 12 годині 30 хвилин, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 56). Також КП «Києво-Святошинське ВУЖКГ» отримувало судові повістки та повідомлення, що надсилались Києво-Святошинським районним судом Київської області (а.с. 18), подавало клопотання (а.с. 19, 60, 62) та заперечення на позовну заяву (а.с. 35-53).

У своєму клопотанні КП «Києво-Святошинське ВУЖКГ» посилається на те, що у матеріалах справи відсутні докази направлення йому копії оскаржуваного судового рішення, але такі причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки він знав про розгляд справи, брав участь у її розгляді та не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи та отримувати копії процесуальних документів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_5 проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, зазначені апелянтом підстави не є поважними для забезпечення процедури поновлення строку на оскарження, оскільки не містять посилання на конкретні об’єктивні причини пропуску строку на апеляційне скарження, можуть призвести до порушення прав іншої строни та викликати сумнів в об’єктивності суду, а посилання позивача на гарантоване Конституцією України право на апеляційне сокарження без дотримання процедури саме по собі не може слугувати підставою для поновлення строку ( справа «Устименко проти України» (Case of Ustimenko v. Ukraine) (Заява № 32053/13).

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов’язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки апелянт, всупереч вимогам цивільно-процесуального законодавства, не надав обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку, тому за зазначеною апеляційною скаргою відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою комунального підприємства «Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2017 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_1