Рішення № 72626847, 01.03.2018, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3148/17

Провадження № 2/459/202/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Червоноград

Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Рудакова Д.І.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

Справа № 459/3148/17

Позивач: ОСОБА_2

Відповідач: Комунальний заклад Львівської ОСОБА_3 «Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф»

Вимоги позивача: стягнення належної, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку

Особи, які з’явилися в судове засідання:

позивача ОСОБА_2,

представник позивача ОСОБА_4,

ОСОБА_5Стислий виклад позиції позивача.

1.Позивач 22.11.2017 року звернулася з позовом до відповідача, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.01.2018 року, просила стягнути з відповідача на її користь належну зарплату у розмірі 4329, 09 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 67014, 61 грн.

2.Свої позовні вимоги позивач обгрунтувала тим, що відповідно до наказу відповідача від 04.11.2016 року №570-К, 20.11.2016 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію. Розрахунок при звільненні з нею було проведено несвоєчасно, а саме заробітну плату у розмірі 2753, 42 грн. було виплачено 05.12.2016 року. Крім того, вважає, що відповідачем проведено з нею неповний розрахунок при звільненні, невиплачені належні їй наступні виплати: надбавка за особливі умови праці у розмірі 3808, 02 грн.; відрахована із зарплати відпустка за 3 календарні дні у розмірі 521, 07 грн. Наказом відповідача №10/1 від 15.01.2016 року «Про встановлення надбавок за особливий характер праці» між адміністрацією та трудовим колективом КЗ ЛОР ЛОЦ ЕМДМ К прийнятого 13.05.2014 року на загальних зборах трудового колективу, реєстраційний №152 та додатку №9 до цього колективного договору, штатного розпису на 01.01.2016 року, встановлено проводити оплату надбавок медичним працівникам центру за особливий характер праці та за особливі умови праці у розмірі 10% посадового окладу з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року. Протягом 2016 року їй виплачувалась надбавка за особливий характер та умови праці у розмірі 10% посадового окладу. Наказом відповідача №284/1 від 21.12.2016 року «Про встановлення надбавок за особливий характер праці» між адміністрацією та трудовим колективом КЗ ЛОР ЛОЦ ЕМДМ К прийнятого 13.05.2014 року на загальних зборах трудового колективу, реєстраційний №152 та додатку №9 до цього колективного договору, штатного розпису на 01.12.2016 року, встановлено проводити перерахунок оплати надбавок медичним працівникам центру за особливий характер праці та за особливі умови праці у розмірі 20% посадового окладу з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року. Вважає, що відповідач безпідставно відмовив провести їй перерахунок оплати вищевказаних надбавок за фактично відпрацьований час, а саме за період роботи з 01.01.2016 року по 20.11.2016 року, чим порушив її права, що гарантовані Конституцією України. У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, відрахування із заробітної не провадиться якщо працівник звільняється з роботи, зокрема, у зв’язку з виходом на пенсію. Вважає що відповідач безпідставно відрахував з її зарплати 521,07 гривень за 3 дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Відповідно до довідки про доходи №571 від 31.10.2017 року середня заробітна плата (середньоденна) складає 241,93 гривень.Сума стягнення середнього заробітку за весь час затримки на її користь станом на 10.01.2018 року становить:241,93 (с.з) * 10 (р.д) = 2419,30 грн. (середній заробіток за період затримки відповідачем виплати нарахованої заробітної плати в сумі 2753,42 грн. при звільненні з 20.11.2016 до 05.12.2016 року (у вказаному періоді є 10 робочих днів));241,93 (с.з) * 277 (р.д) = 67014,61 грн. (середній заробіток за період затримки відповідачем виплати належної заробітної плати в сумі 521,07 грн. при звільненні з 20.11.2016 до 10.01.2018 року (у вказаному періоді є 277 робочих днів));241,93 (с.з) * 226 (р.д) = 54676,18 грн. (середній заробіток за період затримки відповідачем виплати належної їй заробітної плати (перерахованих надбавок) в сумі 3808,02 грн. при звільненні з 21.12.2016 до 10.01.2018 року (у вказаному періоді є 226 робочих днів)).Оскільки у всіх трьох порушеннях відповідача щодо виплати їй належної заробітної плати періоди виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку збігаються, вважає, що відповідач повинен сплатити середній заробіток в найбільшій сумі по найдовшому періоді затримки а саме 67014, 61 грн.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові, просили позов задовольнити.

3. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позовні вимоги визнає у частині виплати 2419, 30 грн. середнього заробітку за 10 днів затримки розрахунку при звільненні. Зазначає, що у відповідності до кошторисних призначень та згідно наказу № 284/од від 20 грудня 2016 року всім працівникам перераховано та виплачено надбавку за особливий характер праці та за особливі умови праці по 20% відповідно. На момент видачі вищезгаданого наказу ОСОБА_2, вже як місяць не перебувала у трудових відносинах з відповідачем, а отже дія даного наказу не розповсюджується на осіб, які не є працівниками і підстав для перерахування та виплати ОСОБА_2 відповідних надбавок немає. Щодо суми відрахованої із заробітної плати відпустки за 3 к. дні в розмірі 521,07грн., слід зазначити, що на момент звільнення позивач була працівником, яка оформила пенсію, але продовжила працювати.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

ІІ. Заяви та клопотання учасниками справи не подано.

III.Процесуальні дії по справі не проводились.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом установлено, що відповідно до копії наказу відповідача від 31.12.2012 року № 428-К ОСОБА_2 було прийнято на роботу з 01.01.2013 р. шляхом переводу з Червопоградської ЦМЛ в пункт екстреної медичної допомоги «Червоноград» Червоноградської підстанції екстреної медичної допомоги фельдшером вищої категорії станції (відділення) швидкої медичної допомоги вищої категорії з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Наказом відповідача від 04.11.2016 року №570-К, позивача 20.11.2016 року звільнено за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію. Бухгалтерії вирахувати за 3 календарні дні авансом наданої щорічної основної відпустки за період роботи з 01.01.2016 року по 20.11.2016 року, що підтверджується копією даного наказу.

Згідно копії наказу Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф» «Про встановлення надбавок за особливий характер праці» №10/1 ОД від 15.01.2016 року, на виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та постанов Кабінету України від 27.03.2013 року №199, колективного договору на 2014-2016 рік, між адміністрацією та трудовим колективом КЗ ЛОР ЛОЦ ЕМД МК прийнятого 13.05.2014 року на загальних зборах трудового колективу та зареєстрованого департаментом економічної політики Львівської міської ради 27.05.2014 року. Реєстраційний №152 та додатку №9 до цього колективного договору, штатного розпису на 01.01.2016 року затвердженого ДОЗ ЛОДА та наявності коштів у 2016 році, встановлено проводити оплату надбавок медичним працівникам центру за особливий характер праці та за особливі умови праці у розмірі 10% посадового окладу з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Відповідно до копії наказу Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф» «Про встановлення надбавок за особливий характер праці» №284/1 ОД від 21.12.2016 року, на виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та постанов Кабінету України від 27.03.2013 року №199, колективного договору на 2014-2016 рік, між адміністрацією та трудовим колективом КЗ ЛОР ЛОЦ ЕМД МК прийнятого 13.05.2014 року на загальних зборах трудового колективу та зареєстрованого департаментом економічної політики Львівської міської ради 27.05.2014 року. Реєстраційний №152 та додатку №9 до цього колективного договору, штатного розпису на 01.01.2016 року затвердженого ДОЗ ЛОДА та наявності коштів у 2016 році, встановлено провести перерахунок оплати надбавок медичним працівникам центру за особливий характер праці та за особливі умови праці у розмірі 20% посадового окладу з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Згідно наказу Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф» від 10.03.2016 року №106-К, ОСОБА_2 надано щорічну основну відпустку на 24 календарні дні з 25.03.2016 року по 17.04.2016 року за період роботи з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Як зазначено у відповіді відповідача адресованій позивачу від 21.03.2017 року №273, у зв’язку з тим, що трудові відносини з позивачем припинено, не було законних підстав для перерахування та виплати надбавки за особливий характер праці та за особливі умови праці.

05.12.2016 року позивачу виплачено 2753, 42 грн., що підтверджується витягом з системи «Клієнт-Банк» АТ «Укрексімбанк» деталізованих платіжних відомостей про нарахування та утримання ОСОБА_2 заробітної плати від 31.10.2017 року.

Згідно довідки про доходи від 31.10.2017 року №571, ОСОБА_2 за вереснь 2016 нараховано 4886, 23 грн. за 22 відпрацьованих робочих дні, за жовтень 2016 року нараховано 5274, 84 року за 20 відпрацьованих робочих днів.

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.11 Закону України «Про екстренну медичну допомогу», підвищені посадові оклади, надбавки за особливий характер праці, за особливі умови праці, доплати за науковий ступінь, за почесні звання, а також за вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, інші надбавки і доплати, премії і винагороди, розмір та порядок встановлення яких визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у абз. 2 п. 1 Постанови КМУ від 27.03.2013 року №199 «Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги», медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги виплачується надбавка за особливий характер праці у розмірі до 20 відсотків посадового окладу (з підвищеннями), надбавка за особливі умови праці у розмірі до 20 відсотків посадового окладу (з підвищеннями), матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу на рік на підставі рішення керівника закладу охорони здоров’я, а керівникам закладів охорони здоров’я - за рішенням керівника органу вищого рівня у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах. Зазначені надбавки виплачуються медичним працівникам щомісяця за фактично відпрацьований час за основним місцем роботи, а також тим, що працюють за сумісництвом.

У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Відрахування, передбачене частиною першою цієї статті, не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з виходом на пенсію (ч.1, п.9 ч.2 ст. 22 Закону України «Про відпустки»).

Згідно з положеннями частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У частині 1 статті 117 КЗпП України зазначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 8 вищевказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

VІ.Оцінка суду.

Враховуючи те, що відповідачем видано наказ провести перерахунок оплати надбавок медичним працівникам центру за особливий характер праці та за особливі умови праці у розмірі 20% посадового окладу з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, а в період з 01.01.2016 року по 20.11.2016 року позивач працювала фельдшером вищої категорії станції (відділення) швидкої медичної допомоги вищої категорії, остання має право на такий перерахунок за відпрацьований час.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком невиплаченої надбавки за особливий характер праці та за особливі умови праці у розмірі 3808, 02 грн., яку слід стягнути з відповідача.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 521,07 гривень відрахованих із зарплати позивача за 3 дні відпустки, то така підлягає до задоволення, оскільки наказом відповідача від 04.11.2016 року №570-К позивача 20.11.2016 року звільнено за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію, а відрахування, передбачене частиною першою статті 22 Закону України «Про відпустки», не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з виходом на пенсію.

За таких обставин наявні підстави для застосування положень частини 1 статті 117 КЗпП України щодо відповідальності відповідача за затримку розрахунку при звільненні.

Отже, ураховуючи невиконання відповідачем свого обов’язку перед позивачем щодо здійснення у день звільнення виплати всіх належних йому сум, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Згідно з вище вказаною довідкою відповідача від від 31.10.2017 року №571 за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (вересень та жовтень 2016 року), заробітна плата позивача сукупно становила 10161, 07 грн. (4886, 23+5274, 84), а кількість робочих днів – 42.

Як видно з розрахунку середнього заробітку за затримку розрахунку належної зарплати у розмірі 521, 07 грн., складеного позивачем, кількість днів затримки розрахунку за період з 20.11.2016 р. по 10.01.2018 р. становить 277 днів.

Згідно з листами Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 року № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік», від 05.08.2016 року №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», від 19.10.2017 року №224/0/103-17/214 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік» за період з 20.11.2016 р. по 10.01.2018 р. було 284 робочих днів.

Таким чином, середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача становить: 10161, 07/42*284=68708, 12 грн.

Однак ОСОБА_2 заявила вимогу про стягнення середнього заробітку на суму 67014, 61 грн. Так як позовних вимог не збільшувала та відповідно до принципу диспозитивності у цій частині позов підлягає до задовлення у межах позовних вимог.

VII.Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (71343, 70(сума задоволених позовних вимог)х1%=713, 43грн.)

Враховуючи задоволення позову, те, що позивач звільнена від сплати судового збору, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути 713, 43 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального закладу Львівської ОСОБА_3 «Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф» про стягнення належної, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу Львівської ОСОБА_3 «Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_2 4 329,09 грн. заробітної плати, 67 014,61 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Допустити рішення до його негайного виконання в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Стягнути з Комунального закладу Львівської ОСОБА_3 «Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф» на користь Державної судової адміністрації України 713,43 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.03.2018 року.

Позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентиф.номер НОМЕР_1, паспорт серії КА 500257, виданий 09.09.1997 року Червоноградським МВ УМВС України у Львівській області, 80100, м. Червоноград, вул. В.Стуса, 8/92, Львівська область.

Відповідач – Комунальний заклад Львівської ОСОБА_3 «Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф», код ЄДРПОУ 34167494, МФО 825014, 79059, м. Львів, вул. І.Миколайчука, 9.

Суддя: Д. І. Рудаков