Ухвала суду № 72626727, 07.03.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1411/18

Провадження № 1-кс/442/235/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Кучаковський Ю.С. за участю секретаря судового засідання – Кравців Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт майна, –

в с т а н о в и в :

Старший слідчий Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на майно, яке являється речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018140110000486, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме наодяг, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: чорні підштаники з пошкодженнями та слідами бурого кольору, штани темно синього кольору з пошкодженнями та слідами бурого кольору із маркуванням „Dividers”, чорний светер із маркуванням „Nike”, шапка сірого кольору із маркуванням „Gunner”, куртка чорного кольору, балонова з капюшоном із маркуванням „ZSHW Fashion xxxl”, що вилучені згідно протоколу огляду від 03.03.2018; Просить одяг ОСОБА_3 залишити при матеріалах кримінального провадження. В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в СВ Дрогобицького ВП надійшла заява ОСОБА_4, про те, що 02.03.2018 приблизно о 16 год. 30 хв. двоє невідомих осіб чоловічої статі, знаходячись неподалік будинку № 27 по вул. Стрийській в м. Дрогобичі Львівської області, безпричинно, за допомогою заздалегідь підготовлених металевих прутів (арматури) нанесли йому тілесні ушкодження. Допитаний в статусі потерпілого ОСОБА_4 повідомив, що безпосередньо після здійснення на нього нападу, одного з нападників було затримано на місці події. З собою нападник мав металевий прут, яким наносив йому тілесні ушкодження. Слідчий зазначає, що як встановлено в ході досудового розслідування, вказаною особою являється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Крім цього, ОСОБА_4 у своїх показаннях зазначив, що під час вказаного нападу він зумів вийняти з кобури свій пістолет Макарова серії ХКСП № 9019 калібру 9 мм та, захищаючись, здійснив попереджувальний постріл вгору, а згодом здійснив ще один постріл, влучивши в ногу одному із нападників. 03.03.2018 ОСОБА_3 добровільно видав одяг, в якому був під час вказаних подій, а саме: чорні підштаники з пошкодженнями та слідами бурого кольору, штани темно синього кольору з пошкодженнями та слідами бурого кольору із маркуванням „Dividers”, чорний светер із маркуванням „Nike”, шапка сірого кольору із маркуванням „Gunner”, куртка чорного кольору балонова з капюшоном із маркуванням „ZSHW Fashion xxxl”. 03.03.2018 згідно протоколу огляду вказані речі вилучені та визнані речовими доказами, про що винесено постанову. Враховуючи наведене, слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття в судове засідання власника майна не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

У ч. 2 ст. 168 КПК України зазначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на одяг, який належить ОСОБА_3, оскільки клопотання містить достатньо доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, а обмеження права на користування та розпорядження майном є розумними та співрозмірним заходом, що відповідає завданням кримінального провадження.

В частині визначення місця зберігання у клопотанні слідчого слід відмовити, оскільки згідно п. 1 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, сторона обвинувачення сама визначає місце зберігання.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя –

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт майна – задовольнити частково.

Накласти арешт наодяг, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: чорні підштаники з пошкодженнями та слідами бурого кольору, штани темно синього кольору з пошкодженнями та слідами бурого кольору із маркуванням „Dividers”, чорний светер із маркуванням „Nike”, шапка сірого кольору із маркуванням „Gunner”, куртка чорного кольору, балонова з капюшоном із маркуванням „ZSHW Fashion xxxl”, що вилучені згідно протоколу огляду від 03.03.2018.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя Ю.С. Кучаковський