Рішення № 72625976, 01.03.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/2570/17

01 березня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря: Скоблей О.В.

з участю представника позивача-адвоката: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об’єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними.

В обґрунтування заявлевних позовних вимог позивач посилається на те, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об’єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області, де з 16.04.2007 р. отримує пенсію ро інвалідності, яка призначена йому згідно ст. 30 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У період з 01.08.1995 р. по 12.05.1998 р. він працював в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз» на посаді водія підіймача А-50 6-го розряду.

У період з 06.02.2000 р. по 26.07.2007 р. він працював у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» на посаді водія підіймача 6-го розряду.

Вище вказані підприємства знаходились на території м. Нижнєвартовськ, Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу-Югра (Росія), яка згідно ОСОБА_4 Міністрів СССР від 10.10.1967 року № 1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, і тут він отримував заробітну плату з районними коефіцієнтами та північною надбавкою.

Весь стаж роботи на вказаних підприємствах підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці від 18.09.1974 р. з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та запис про місцезнаходження підприємств, на яких він виконував роботи.

За його заявою Надвірнянське оУПФУ з 16.04.2007 р. призначило йому пенсію по інвалідності.

Для підтвердження розміру заробітної плати, яку він отримував в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз», ним на початку березня 2016 р. було подано відповідачу довідку № 07-0659 від 15.02.2016 р., де було вказано заробітну плату з врахуванням районних коефіцієнтів.

Крім того, для підтвердження розміру заробітної плати, яку він отримував у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин», мною було подано відповідачу довідку № 210 від 15.05.2008 р., а також довідку про уточнення особливих умов праці № 1844 від 13.09.2012 р., де було вказано, що до заробітної плати нараховувався районний коефіцієнт в розмірі 1,7.

Проте при обчисленні пенсії відповідач не врахував йому районні коефіцієнти та північну надбавку.

Він звертався до відповідача із заявою про зарахування районного коефіцієнту та північної надбавки за періоди його роботи в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз», та ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин».

Однак, листом управління від 31.03.2016 року № 61/Л-15 йому відмовлено в повному обсязі.

Окрім цього, при досягненні 60 років ним 04.09.2017 р. було подано відповідачу заяву про призначення йому пенсії по віку згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак листом від 28.09.2017 р. за № 327/Л-15 відповідач відмовив йому у призначенні такої пенсії, при цьому в обґрунтування своєї відмови відповідач повторно застосував показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік (як при первинному призначенні пенсії) і прийшов до висновку про недоцільність для нього такого виду пенсії.

Вважає такі відмови неправомірними, оскільки порушено його право на отримання пенсії в розмірі, гарантованому чинним законодавством, в зв’язку з чим він змущений звернутися в суд з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги позивача з підстав, зазначених в позові, просить позов задоволити в повному обсязі, визнати протиправними дії Надвірнянського об’єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_3 сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз» та у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин»; зобов’язати Надвірнянське об’єднане управління ПФУ Івано-Франківської області здійснити з 01.03.2016 р. перерахунок пенсії ОСОБА_3, з урахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував: в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз» згідно архівної довідки про заробітну плату № 07-0659 від 15.02.2016 р.; у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» згідно довідки про заробітну плату № 210 від 15.05.2018 р., з районним коефіцієнтом в розмірі 70% та північною надбавкою в розмірі 50%, а також дорахувати, виплатити недоотримані ним суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку; визнати протиправними дії Надвірнянського об’єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_3 пенсії по віку згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік; зобов’язати Надвірнянське об’єднане управління ПФУ Івано-Франківської області з 24.08.2017 р. призначити та перерахувати ОСОБА_3 пенсію по віку згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (встановлений у 2017 році в розмірі 3764,40 грн.) згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також, виплатити недоотримані ним суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надала до суду відзив на позов, зазначивши, що позовні вимоги позивача безпідставні, а тому підлягають залишенню без задоволення, оскількивідповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної ради СРСР від 01.08.1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРСП від 16.12.1967 року.

Відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови ОСОБА_4 Міністрів Союзу РСР № 148 від 10.02.1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Підпунктом «д» п.5 цього Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Відповідно до статті 1 Тимчасової угоди громадянами ОСОБА_5, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадяни ОСОБА_5, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.

Вказана Тимчасова угода надає громадянам ОСОБА_5 цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права. Водночас ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Разом з тим, ч. 3 статті 96 цього Закону передбачено при вибутті осіб, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку обчисленого відповідно до статтей 76 та 78 цього Закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 вищезазначеного Закону, особі, що має одночасно право на різні види пенсії, призначають один із видів пенсії за її вибором.

За нормами статті 45 Закону, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що перебувають на час переведення в пенсійній справі, а також додаткових документів, отриманих органом Пенсійного фонду.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заяви про призначення пенсії подаються такі документи: 1)довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера. У разі його відсутності, через свої релігійні переконання, надається копія сторінки паспорта з відміткою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; 2)документи про стаж (оригінали та копії), що визначені Порядком підтвердження

наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або

відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від

12.08.1993 № 637 (трудова книжка; диплом, свідоцтво чи атестат про навчання; копії

свідоцтв про народження дітей (для жінок); військовий квиток та ін.). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, відділ персоніфікованого обліку органу, що призначає пенсію, додає довідку із бази даних системи персоніфікованого обліку; 3)документи про заробітну плату: індивідуальні відомості про застраховану особу, починаючи з 01.07.2000, які надаються відділом персоніфікованого обліку; у період до 01.01.2016 за бажанням особи та за умови підтвердження первинними документами - довідка про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 01.07.2000; 4)документи про місце проживання (реєстрації) особи (паспорт); 5)свідоцтво про народження дитини чи паспорт дитини; 6)документи про визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (при призначенні пенсії матері інваліда з дитинства); 7)документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку (при призначенні пенсії згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"); 8)у разі наявності також надаються інші документи, які засвідчують особливий статус особи (посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та ін.).

Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону.

А саме: за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 р. або за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07. 2000 р. незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 р. Під час переходу з одного виду пенсії на інший застосовують показник середньої зарплати (доходу), який враховували під час призначення попереднього виду пенсії або останнього перерахунку.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі, у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовують середню заробітну плату (дохід), визначений у частині другій статті 40 Закону для призначення пенсії (за три роки, що передують року звернення щодо призначення пенсії за віком).

Заяву про переведення з одного виду пенсії на інший подають в орган Пенсійного фонду за місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Днем звернення з приводу призначення пенсії вважають день подання заяви з усіма належними документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Окрім того, згідно ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6- місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Тому просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 72-74 КАС України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з’ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до наступного висновку.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України вбачається, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об’єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області, де з 16.04.2007 р. отримує пенсію ро інвалідності, яка призначена йому згідно ст. 30 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 16-18).

Також встановлено, що позивач в період з 01.08.1995 р. по 12.05.1998 р. працював в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз» на посаді водія підіймача А-50 6-го розряду. Крім того, у період з 06.02.2000 р. по 26.07.2007 р. позивач працював у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» на посаді водія підіймача 6-го розряду.

Дані підприємства знаходились на території м. Нижнєвартовськ, Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу-Югра (Росія), яка згідно ОСОБА_4 Міністрів СССР від 10.10.1967 року № 1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

Весь стаж роботи на вказаних підприємствах підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці від 18.09.1974 р. з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та запис про місцезнаходження підприємств, на яких він виконував роботи (а.с. 9-11).

Як вбачається з архівних довідок від 15.02.2016 р. № 07-0659 та № 07-0658, виданих ПАТ «Черногорнефть» позивач дійсно працював машиністом А-50 з 01.08.1995 р. (наказ № 73-к від 31.07.1995 р.) по 12.05.1998 р. (наказ № 78-к від 12.05.1998 р.) в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз» вахтовим міжрегіональним методом повний робочий день. Заробітна плата нараховувалась з врахування районного коефіцієнта 1,7 і північних надбавок. Відрахування в Пенсійний фонд здійснювались згідно встановлених норм (а.с. 12-13).

Також з довідок № 210 від 15.05.2008 р. та № 1844 від 13.09.2012 р., виданих ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» вбачається, що позивач дійсно працював водієм підіймача 6-го розряду з 06.02.2000 р. (наказ № 96-к від 06.02.2000 р.) по 26.07.2007 р. (наказ № 1635-к від 26.07.2007 р.) в ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» вахтовим методом повний робочий тиждень, з виробленням річного балансу робочого часу, зайнятий безпосередньо на об’єктах видобутку нафти, газу та газового конденсату. Заробітна плата нараховувалась з врахування районного коефіцієнта 1,7 і північних надбавок. Відрахування в Пенсійний фонд здійснювались згідно встановлених норм (а.с. 14-15).

Позивач звертався до відповідача із заявою про зарахування районного коефіцієнту та північної надбавки за періоди його роботи в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз», та ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин».

Однак, листом управління від 31.03.2016 року № 61/Л-15 йому відмовлено в повному обсязі (а.с. 16-17).

Окрім цього, при досягненні 60 років позивачем 04.09.2017 р. було подано відповідачу заяву про призначення йому пенсії по віку згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак листом від 28.09.2017 р. за № 327/Л-15 відповідач відмовив йому у призначенні такої пенсії, при цьому в обґрунтування своєї відмови відповідач повторно застосував показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік і прийшов до висновку про недоцільність для нього такого виду пенсії. (а.с. 18).

Вирішуючи спір в частині проведення перерахунку пенсії із зарахуванням до заробітної плати районного коефіцієнту та північної надбавки за період роботи позивача з 01.08.1995 р. по 12.05.1998 р. та з 06.02.2000 р. по 26.07.2007 р. суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 41 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до підпункту "д" пункту 15 Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування, затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися районний коефіцієнт та надбавка.

Згідно із Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972 р., Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 р. особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.

Також, неврахування відповідачем при розрахунку позивачу пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року на отримання, гарантованої міжнародною Угодою, пенсії в більшому розмірі. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною ОСОБА_4 України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Статтею 6 даної Угоди визначено, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Оскільки позивач працював в районах Крайньої Півночі та подав відповідачу довідки про заробітну плату, відповідно на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року і він має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії із врахуванням розміру заробітної плати із включенням сум районного коефіцієнта 1,7 та північної надбавки 1,5 на підставі архівних довідок від 15.02.2016 р. № 07-0659 та № 07-0658, виданих ПАТ «Черногорнефть», та довідок № 210 від 15.05.2008 р. та № 1844 від 13.09.2012 р., виданих ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин».

Таким чином суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог в частині врахування районних коефіцієнтів та північних надбавок на підставі архівних довідок від 15.02.2016 р. № 07-0659 та № 07-0658, виданих ПАТ «Черногорнефть», та довідок № 210 від 15.05.2008 р. та № 1844 від 13.09.2012 р., виданих ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» (а.с. 12-15).

Вирішуючи спір в частині призначення та перерахунку пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». суд виходить з наступного:

04.09.2017 р. позивачем при досягненні 60-ти років подано заяву про призначення йому пенсії по віку та застосування усередненого показника заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Однак своїм листом від 28.09.2017 роцу № 327/Л-15 відповідач відмовив позивачу у призначенні такої пенсії, при цьому в обгрунтування своєї відмови відповідач повторно застосував показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 р.

Такі дії на думку суду є неправомірними виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 10 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Враховуючи те, що позивач досяг встановленого законом віку та має трудовий стаж, достатній для призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", тому він має право на пенсію за віком.

Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволенння в повному об’ємі з часу зверненя із заявою.

Випішуючи спір щодо застосування показника середньої заробітної плати при призначенні пенсії суд виходить з наступного.

Відповдно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями (далі - Закон №1058-IV), якою передбачено, що пенсія обчислюється із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, особам, яким приймалося рішення про призначення пенсії з початку 2017 року пенсії обчислювалися із врахуванням усередненого показника заробітної плати за 2014-2016 роки, який у 2017 році був встановлений в розмірі 3764,40 грн.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що «переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами». Зокрема документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом. В такому випадку, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Проте, позивач у 2017 році звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, тобто призначення пенсії на підставі інших норм закону, ніж призначена йому попередня пенсія.

Так з 16.04.2007 р. позивач отримує пенсію по інвалідності, яка призначена на підставі ст. 30 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а пенсія за віком, за якою позивач 04.09.2017 роцу звернувся до відповідача, призначається відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи вищенаведене має місце призначення пенсії за віком а не переведення з одного виду пенсії на інший, а тому при призначенні позивачу пенсії за віком відповідач відповідно до вимог ст.ст. 40 та 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зобов’язаний застосувати усереднений показник заробітної плати: встановлений у 2016 р. в розмірі 3764,40 грн.

Так, особам, які звернулися за призначенням пенсій в 2017 році, пенсії повинні призначатися із застосуванням усередненого показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за 2014-2016 роки.

Подібна правова позиція була також висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі №21-612а14, в якій описується, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог в цій частині та їх задоволення.

Ухвалою суду від 01.03.2018 р. позовні вимоги про визнання неправомірними дій Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишено без розгляду за період з 01.03.2016 року по 28.03.2017 року включно.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 10, 26, 30, 40, 41 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ст.ст. 5-10, 241-243, 246, 250 КАС України суд,–

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 Івановича до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними – задовільнити частково.

Визнати протиправними дії Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_3 сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз» та у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин».

Зобов’язати Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити з 29.03.2017 р. перерахунок пенсії ОСОБА_3, з урахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував: в Єрмаковському управлінні технологічного транспорту ВАТ «Нижнєвартовськнафтогаз» згідно архівної довідки про заробітну плату № 07-0659 від 15.02.2016 р.; у ВАТ «Білоруське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин» згідно довідки про заробітну плату № 210 від 15.05.2018 р., з районним коефіцієнтом в розмірі 70% та північною надбавкою в розмірі 50%, а також дорахувати, виплатити недоотримані ним суми пенсії та виплачувати пенсію згідно проведеного перерахунку.

Визнати протиправними дії Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_3 пенсії по віку згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік.

Зобов’язати Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 29.03.2017 р. призначити та перерахувати ОСОБА_3 пенсію по віку згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (встановлений у 2017 році в розмірі 3764,40 грн.) згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також, виплатити недоотримані ним суми пенсії та виплачувати пенсію згідно проведеного перерахунку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення виготовлено 07.03.2018 року