Ухвала суду № 72625710, 05.03.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/149/17-к Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М. В.

Категорія в порядку КПК України Доповідач Кіянова С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі: головуючого Кіянової С.В.,

суддів: Ляшука В.В., Шевченко В.Ю.,

з участю: секретаря Гончарука С.С.,

прокурора Козінської Ю.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12016180000000092 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_8 на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3,5 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України, повернуто прокурору, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та направити обвинувальний акт у той же суд для продовження судового розгляду зі стадії підготовчого засідання в іншому складі суду. Вважає, що ухвала підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що висновок суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору є безпідставним, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, та прокурором у ньому зазначено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень та сформульовано обвинувачення кожному з підозрюваних, зокрема ОСОБА_7 (ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України). Вказує, що суд у підготовчому судовому засідання вдався до оцінки правильності викладених фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинувачених, що не передбачено статтями 314, 315 КПК України. Питання правильності кваліфікації дій обвинуваченого судом вирішується при ухваленні вироку. Таким чином, суд минаючи стадію судового розгляду вдався до вирішення у підготовчому судовому засідання тих питань, які на стадії підготовчого провадження не вирішуються.

В запереченні на апеляційну скаргу адвокат обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_1 вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги прокурора та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду про повернення обвинувального акту прокурору для належного оформлення - без змін. Вважає, що суд вірно зазначив в ухвалі, що прокурором допущено порушення при складанні обвинувального акту, які є істотними та перешкоджають здійсненню захисту від висунутого обвинувачення.

В ухвалі суду зазначено, що під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення кримінального провадження відносно його підзахисного ОСОБА_7 за ч.1 ст.203-2 КК України прокурору у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт щодо обвинувачених судом встановлено порушення вимог кримінального процесуального закону, що є істотними, оскільки вони перешкоджають обвинуваченим здійснювати свій захист від висунутого обвинувачення.

Так, в обвинувальному акті не зазначено, які противоправні дії вчиняв ОСОБА_7 за які має відповідати перед законом, а тому така неконкретність і суперечливість обвинувачення перешкоджає реалізації ОСОБА_7 передбаченого ст. 43 КПК України права знати, у вчиненні яких кримінальних правопорушень його обвинувачують.

Наведене свідчить про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не зазначено даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення з розписаним механізмом розподілу «ролей» та участі ОСОБА_7 в злочинній групі разом з іншими обвинуваченими.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору для належного оформлення у відповідності до положень ст. 291 КПК України.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, думку обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх захисників в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України обвинувальний акт є формою закінчення досудового розслідування та формою звернення прокурора до суду.

Згідно ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити певні відомості, які перераховані в п.п. 1-9 вказаної статті, зокрема: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, прокурором зазначено, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7, діючи як пособник організованої групи у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 під керівництвом останнього, відповідно до попередньо розробленого, відомого та схваленого всіма учасниками угрупування плану злочинних дій та розподілу ролей, з метою цілодобової роботи зазначених гральних закладів, забезпечував усунення перешкод у випадку перешкоджання злочинної діяльності залів, здійснював облік та контроль готівкових коштів, отриманих від незаконної діяльності, забезпечував їх зберігання в приміщеннях гральних залів, вживав заходів конспірації, що виражалось у маскуванні забороненої діяльності під пункти розповсюдження державних лотерей «Золотий тріумф», отримував свою заздалегідь обумовлену частку коштів, що надходили від злочинної діяльності за свою активну участь в організованій групі.

Члени організованої групи відповідно до єдиного злочинного плану відомого та узгодженого всіма учасниками угруповання з метою безперебійного функціонування гральних закладів та проведення азартних ігор всупереч Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15 травня 2009 року, у період часу з березня 2016 року по 12 жовтня 2016 року, під виглядом розповсюдження державних лотерей «Золотий тріумф», орендували ряд нежитлових приміщень на своє ім'я та на ім'я ОСОБА_10, на території Рівненської та Житомирської областей, за адресами: м. Сарни, вул. Бєлгородська, 4, смт. Клесів, Сарненського району, вул. Залізнична, 12, Рівненської області та м. Олевськ, вул. З. Космодем'янської, 2А, Житомирської області.

На підставі встановлених фактичних даних, прокурором у обвинувальному акті зазначено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень (ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України) та сформульовано обвинувачення кожному з підозрюваних, зокрема і ОСОБА_7

Колегія суддів звертає увагу, що обов'язок доказування перед судом вини обвинуваченого і усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення лежить лише на прокуророві, а у обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які саме прокурор вважає встановленими на стадії досудового розслідування.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що в ньому викладено обставини, які прокурор вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Таким чином, в обвинувальному акті викладені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає наявність в ньому таких недоліків, які не можуть бути усунуті та перешкоджають призначити судовий розгляд.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, не перевіривши матеріали кримінального провадження, та повернув прокурору обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні.

Крім того, в порушення вимог кримінального процесуального закону, суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання вдався до оцінки тих обставин, які мають бути досліджені під час судового розгляду обвинувального акту по суті.

На підставі викладеного ухвала суду першої інстанції не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - направленню на новий розгляд в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_8. задовольнити.

Ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3,5 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України, повернуто прокурору – скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: