Ухвала суду № 72623638, 07.03.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/758/18

2-з/0203/28/2018

УХВАЛА

07 березня 2018 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Ухвалою від 07.03.2018 року вказаний позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Одночасно з позовною заявою позивачкою було подано належним чином оформлену заяву про забезпечення позову, в якій остання просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, ч.1 ст.152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч.ч.1,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України. Зокрема, п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз’яснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання за заявою представника позивача про забезпечення позову, судом враховується, що предметом заявлених позовних вимог є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, за яким право власності на належну позивачці квартиру АДРЕСА_1, що виступала предметом іпотеки за відповідним договором від 26.06.2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», було зареєстровано за останнім, що підтверджено відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи підстави пред’явленого позову, адекватність та співмірність заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що подальше відчуження відповідачем квартири на користь третіх осіб, потягнене за собою необхідність залучення до участі у справі інших осіб, ускладнить та затягне розгляд справи, унеможливить реалізацію обраного позивачкою способу захисту порушеного права в разі можливого задоволення позову.

В зв’язку з цим, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та необхідність її задоволення в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

При цьому, суд враховує, що накладення арешту на позбавляє власника майна права вільного користування останнім, а також положення п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України та роз’яснення п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» щодо можливості забезпечення позову майнового характеру шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Також такий спосіб забезпечення позову не призведе до завдання збитків власнику майна, а тому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Разом з тим, в частині накладення заборони будь-яким особам відчужувати спірну квартиру, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви, оскільки застосований спосіб забезпечення позову у вигляді арешту майна сам по собі виключає можливість розпорядження цим майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,152,153,258-260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву позивачки ОСОБА_1 (49101, м.Дніпро, пр.Олександра Поля,44в/95, РНОКПП НОМЕР_1) про забезпечення позову – задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (04070, м.Київ, вул.Іллінська,8, код ЄДРПОУ 37825968).

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Строк пред’явлення ухвали для виконання три роки – до 07 березня 2021 року.

Суддя С.Ю.Казак