Постанова № 72620205, 06.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" березня 2018 р. Справа № 806/2296/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

позивача: ОСОБА_3

представника позивача: ОСОБА_4

представника відповідача: Татарчука Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" листопада 2017 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2017 № 0008294002, № 0008284002 , -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому, з урахуванням уточнюючого адміністративного позову, просила: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0008294002, №0008284002 від 04.05.2017.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДФС у Житомирській області 04.05.2017:

- № 0008284002, яким визначено штрафну санкцію сумі 5 181,00 грн.;

-№ 0008294002, відповідно до якого визначена штрафна (фінансова) санкція у сумі 51000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Головне управління ДФС у Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 04.05.2007 зареєстрована, як фізична особа - підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 38).

Підставою проведення перевірки стала заява ОСОБА_6 щодо реалізації алкогольних напоїв без ліцензії на торгівлю алкогольними напоями, адресована начальнику Головного управління ДФС у Житомирській області ОСОБА_7 (а.с. 65). По вказаному факту було проведено оперативне відпрацювання, за результатами якого подано службову записку начальнику відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДФС у Житомирській області (а.с.64). На підставі вказаної службової записки Головним управлінням ДФС у Житомирській області було видано наказ № 548 від 12.04.2017 про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за місцем фактичного провадження платником податків діяльності (АДРЕСА_1) щодо дотримання вимог, встановлених законодавством при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами (а.с. 63).

Під час проведення виїзної позапланової перевірки 20.04.2017 перевіряючими було проведено перевірку та встановлено:

- що позивачем не видано розрахункового документа встановленої форми за продаж алкогольних напоїв у сумі 70 грн;

- факт реалізації алкогольних напоїв у кількості двох пляшок об'ємом 0, 5 л. на загальну суму 70 грн. без наявності ліцензії;

- факт зберігання алкогольних напоїв загальним об'ємом 37 л. на суму 2 520,00 грн. в місці, не внесеному до ЄДР місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв;

- факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв без акцизних марок встановленого зразка.

Про зазначені порушення складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання про здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом № 318/401ВМ700560 від 20.04.2017 (а.с. 9).

На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення:

- № 0008294002 від 04.05.2017, відповідно до якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольними напоями у розмірі 51 000 грн., а саме: 17 000 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без наявної ліцензії; 17 000 грн. за зберігання алкогольних напоїв в місці не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання; 17 000 грн. за реалізацію та зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв не маркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізовано 2 пляшки об"ємом 0,5 л. алкогольних напоїв на загальну суму 70,00 грн. та зберігалось 36 л. алкогольних напоїв на загальну суму 2 520,00 грн. ( а.с.20; 21);

- № 8284002 від 04.05.2017, відповідно до якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення законодавства про патентування норм регулюючих обіг готівки та застосування реєстраторів у розмірі 5181 грн., а саме 5180 грн. за не ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме не надано документи на походження алкогольних напоїв на загальну суму 2 590,00 грн.; 1,00 грн. за не видачу розрахункового документу встановленої форми на повну суму покупки. (а.с.19; 21).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався тим, що для остаточного з'ясування вмісту рідини, яка була вилучена під час огляду місця події, необхідно провести експертизу. Натомість, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про наявність алкоголю в вилучених пляшках.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пунктів 12, 13 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 854 (далі - Правила), зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'єми одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Відповідно до пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документі суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з п.226.5, п.226.6 ст.226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.

Пунктом 226.3 ст.226 Податкового кодексу України встановлено, що виготовлення, зберігання і продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, відповідно до пункту 226 статті 226 Податкового кодексу України, затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення №1251).

Згідно з пунктом 5 Положення №1251 на кожну марку наносяться такі реквізити:

слова "УКРАЇНА", "МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ", "ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ" (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається з початкових літер слів "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП", "тютюн вітчизняний з фільтром" - "ТВ ЗФ", "тютюн вітчизняний без фільтра" - "ТВ БФ", "тютюн імпортний з фільтром" - "ТІ ЗФ", "тютюн імпортний без фільтра" - "ТІ БФ";

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Відповідно до п.226.9. ст.226.9 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відтак, чинним законодавством встановлено обов'язковість дотримання усіх вимог до марки, які визначені Законом № 481/95-ВР, Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Тобто, будь-які відхилення від встановлених вимог щодо виготовлення, оформлення та розміщення акцизних марок на пляшках із алкогольними напоями дають підстави розцінювати відповідний товар як немаркований.

Актом фактичної перевірки стверджено, що за місцем фактичного провадження платником податків ОСОБА_3 діяльності (АДРЕСА_1 ревізорами зафіксовано порушення норм законодавства - зберігання та реалізацію алкогольних напоїв: а саме факт реалізації алкогольних напоїв у кількості двох пляшок об'ємом 0, 5 л. на загальну суму 70 грн. без наявності ліцензії; факт зберігання алкогольних напоїв загальним об'ємом 37 л. на суму 2 520,00 грн. в місці, не внесеному до ЄДР місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв; факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв без акцизних марок встановленого зразка.

Факт скоєння зазначених правопорушень підтверджується і постановою Коростенського міськрайонного суду від 17 серпня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення № 279/1561/17, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, а саме у тому, що 14 квітня 2017 року ОСОБА_3 перебуваючи у торговому кіоску НОМЕР_1, що розташований за адресою АДРЕСА_1 здійснила продаж двох пляшок прозорої рідини з характерним запахом спирту на загальну суму 70 грн. Дозвільні документи на продаж та походження продукції, марки акцизного збору - відсутні. (а.с.106)

Окрім того, у поясненні до акту перевірки від 14 квітня 2017 року (а.с.10) позивач власноручно написала та визнала те, що нею 14.04.2017 року, на ринку м.Коростеня торгове місце НОМЕР_1, було продано дві пляшки горілки об"ємом по 0,5 л. за ціною 35 грн. за одну пляшку на загальну суму 70 грн. Продукція продана в пластикових пляшках без марок акцизного збору. Фіскальний чек не видано, накладні на походження даної продукції відсутні.

Свідок ОСОБА_9 суду першої інстанції пояснив, що він працює головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Житомирській області (а.с. 81-82). З пояснень свідка вбачається, що дана перевірка була проведена за зверненням громадянина. 14 квітня 2017 року у ОСОБА_3 була проведена контрольна закупка двох пляшок горілки за ціною близько 30,00 грн. за пляшку. Свідок зазначив, що пляшки не були щільно закупорені та він відчув запах горілки. Після пред'явлення направлення на перевірку, в якому ОСОБА_3 розписалася, остання продовжувала здійснювати торгівлю іншими товарами до приїзду поліції. Після приїзду поліції поліцейські вилучили товар (пляшки з прозорою рідиною з характерним запахом алкоголю загальною кількістю 36 л).

Відповідно до пункту 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 р. за № 607/23139, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Позивач подавала заперечення на акт перевірки, які залишилися без задоволення.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні обставини справи, встановлені актом перевірки, є достовірними та підтверджені належними й допустимими доказами.

Абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР регулюються основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби із незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про застосування фінансових санкцій від 04.05.2017 № 0008294002 прийняте відповідачем обгрунтовано, з дотриманням вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.

Оцінюючи спірні правовідносини щодо застосування до ФОП ОСОБА_10 податкового повідомлення-рішення від 04.05.2017 № 8284002, суд виходить із наступного.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, зі змінами та доповненнями, передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Облік товарних запасів є бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку. Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні тощо. Відповідно порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку є відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей. Облік надходження товару від постачальників здійснюється на підставі накладних, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, що засвідчують рух товарів та слугують підставою для їх оприбуткування у бухгалтерському та податковому обліку платника.

Відповідно до норм п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Відповідно до ст.20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріалами справи, а саме актом перевірки та поясненням ФОП ОСОБА_10 від 14.04.2017 стверджено, що нею 14.04.2017 року, на ринку м.Коростеня торгове місце НОМЕР_1, було продано дві пляшки горілки об"ємом по 0,5 л. за ціною 35 грн. за одну пляшку на загальну суму 70 грн. Продукція продана в пластикових пляшках без марок акцизного збору. Фіскальний чек не видано, накладні на походження даної продукції відсутні.

Тим самим, позивачем порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а відтак грошове зобов'язання до позивача застосоване податковим повідомленням-рішенням від 04.05.2017 № 8284002 з дотриманням норм чинного законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР визначено, що місце торгівлі - місце реалізації товарів, у том числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельної площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Таким чином, оскільки алкогольні напої, на які були відсутні облікові супровідні документи, зберігались у приміщенні кіоску, суд відхиляє версію, що такі товари придбані для власного споживання.

Оцінюючи доводи позивача про те, що постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.08.2017 за матеріалами ГУ ДФС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 провадження у справі - закрито за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1, ч.1 ст.164 КУпАП, (а.с. 39-40). Крім того, в даному судовому рішенні зазначено про відсутність будь-яких доказів щодо складу рідини, яка містилась у пляшках (а.с. 40) суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ч.4 статті 72 КАС України (чинного на момент прийняття судом першої інстанції рішення) встановлено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на наведене, суд вважає, що вказані судові рішення не мають преюдиційного значення для даної адміністративної справи, оскільки відсутність в діях особи складу та/або події адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.155-1, ч.1 ст.164 КУпАП, не спростовує виявлених фактичною перевіркою порушень п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР, п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України.

Окрім того той факт, що у позивач здійснювала реалізацію та зберігання саме алкогольних напоїв не заперечувався нею як під час перевірки так і під час прийняття рішення фіскального органу, а тому колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що необхідності у проведенні експертизи вилучених напоїв не було.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржених рішень відповідач діяв обгрунтовано, в порядку та у спосіб, що встановлені законом, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Доводи позивача не спростовують правомірності рішень суб'єкта владних повноважень та не дають суду підстав для їх скасування. За встановлених обставин в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" листопада 2017 р. скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

С.М. Шевчук

Повне судове рішення складено "06" березня 2018 р.