Постанова № 72619939, 05.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2124/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2017, (суддя А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.12.18) по справі № 816/2124/17

за позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради

до Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

треті особи Приватне підприємство "Будівельний дім "Будівництво" , Комунальне підприємство "Благоустрій Кременчука" , Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" , Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство-1628 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2017 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, треті особи: Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство-1628, Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління", Комунальне підприємство "Благоустрій Кременчука", Приватне підприємство "Будівельний дім "Будівництво", фізична особа-підприємець ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12 вимоги від 23.10.2017 № 20-16-15-3-14/5274 та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 24.10.2017 № 2016-15-3-14/5305.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2017р. вищезазначений позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 24.10.2017 № 2016-15-3-14/5305 залишено без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строків звернення до суду з позовом в цій частині.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції повністю та прийняти нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги процесуального права, що призвели до необґрунтованого винесення оскаржуваної ухвали. Вважає, що строк звернення до суду з позовом скаржником пропущено з поважних причин, оскільки останній намагався вирішити спірне питання в досудовому порядку.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Представники позивача та відповідача надіслали на адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти вимог та доводів останньої та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що спірні правовідносини склались з приводу оскарження позивачем, Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, попередження відповідача, Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, про неналежне виконання бюджетного законодавства від 24.10.2017 № 2016-15-3-14/5305.

Між тим, фактично звернувся до суду з позовом 27.11.2017 р., тобто поза межами строку, визначеного ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та ст. 124 Бюджетного кодексу України.

Враховуючи наведене, строк на звернення до суду пропущений, оскільки адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 24.10.2017 № 2016-15-3-14/5305. подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права, встановленого КАС України.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з позовом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду на момент звернення позивача до суду з позовом були унормовані ст. 99 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 вищенаведеної статті Кодексу, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 1 статті 124 Бюджетного кодексу України рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом.

Тобто, законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Колегія суддів зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що підставою для звернення до суду із даним позовом, слугувала незгода позивача із попередженням відповідача, Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, про неналежне виконання бюджетного законодавства від 24.10.2017 № 2016-15-3-14/5305.

Матеріалами справи встановлено, що спірне попередження Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про неналежне виконання бюджетного законодавства № 2016-15-3-14/5305 було винесено 24.10.2017р.

Разом з тим, до суду із вищевказаним позовом позивач звернувся 27.11.2017, тобто із пропуском встановленого ч. 1 ст. 124 Бюджетного кодексу України строку на оскарження до суду попередження Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про неналежне виконання бюджетного законодавства від 24.10.2017 № 2016-15-3-14/5305.

Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.

Однак з матеріалів справи таких підстав не вбачається. Позивачем не наведено жодних обставин, які б унеможливлювали звернення до суду з позовом раніше ніж, 27.11.2017р. Доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем надано не було.

Посилання позивача як на підставу для поновлення строку на той факт, що ним вживались заходи досудового врегулювання спору, зокрема, він 14.11.2017р. звертався до Держаудитслужби України з проханням надати доручення відповідачу по справі скасувати спірне попередження №2016-15-3-14/5305 від 24.10.2017р., колегія суддів до уваги не бере, оскільки в розумінні ст. 124 Бюджетного кодексу України досудове врегулювання спору - це можливість оскарження рішення безпосередньо в органі, що його виніс.

Проте до органу, який його виніс, позивач не оскаржував спірне попередження.

Отже позивач не скористався наданим йому правом досудового врегулювання спору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи рішення по справі суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про відсутність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та обґрунтовано залишив адміністративний позов без розгляду.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на той факт, що строк ним пропущено у зв’язку з його наміром вирішити питання в досудовому порядку, колегія суддів не вважає поважними, оскільки позивач мав можливість звернутися до суду з позовом раніше, ніж 27.11.2017р.

Отже, на думку колегії суддів, можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, що свідчить про неповажність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Будь-яких інших доказів наявності об’єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем не повідомлено, а судом в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог матеріального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 по справі № 816/2124/17 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 по справі № 816/2124/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2018 р.