Постанова № 72619797, 06.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.

06 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4075/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Лях О.П. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машура Г.І.

позивача: ОСОБА_1, представник позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 по справі № 820/4075/17, ухвалене в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, о 9:49, повний текст рішення складено 26.12.2017р.

за позовом ФОП ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2017р. позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд:

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10816-23 від 11.05.2017р., видану Головним управлінням ДФС Харківської області (Жовтневий), якою фізичну-особу підприємця ОСОБА_1, 27.11.1956р.н., ідентифікаційний код: НОМЕР_1, зобов'язано сплатити борг в сумі 9935,47 грн. на користь Центральної ОДІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він зареєстрований як ФОП, перебуває на спрощеній системі оподаткування та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" він має бути звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Всупереч вимогам закону, контролюючим органом винесено вимогу, якою зобов'язано ФОП ОСОБА_1 сплатити борг в сумі 9935,47 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017р.

06.02.2018р. від Головного управління ДФС у Харківській області на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії ААВ № 571962 від 02.06.2002р. та є платником єдиного податку, що підтверджується копією свідоцтва єдиного податку серії Б № 490895 від 27.01.2012 року.

Також, із матеріалів справи судом вбачається, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугою років та є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення № 12209 від 20.02.2003 року.

ГУ ДФС у Харківській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10816-23 від 11.05.2017р., якою зобов'язано позивача сплатити єдиний внесок у розмірі 9935,47 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи, позивачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження того, що він отримує пенсію по інвалідності, а тому підстав для скасування вимоги № Ф-10816-23 від 11.05.2017р. не вбачається.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 цього Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" з наступними змінами та Законом України від 09.07.2003р. № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з наступними змінами (надалі - Закон № 1058-ІV).

Згідно з ст. 1 Закону № 1058-ІV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV передбачає, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Крім того, згідно з ст. 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

На відміну від пенсій за віком та по інвалідності, правила призначення пенсії за вислугу років регламентуються Законом України від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Так, відповідно до ст. 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що положення ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI не поширюються на осіб, які хоча і є інвалідами, але отримують відповідно до закону № 2262-ХІІ пенсію за вислугу років.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками викладеними Верховним судом України у постанові від 12.05.2015р. по справі № 822/4655/14.

Крім того, відповідачем з метою обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваної вимоги на адресу суду надано письмові пояснення стосовно підстав формування недоїмки по сплаті позивачем єдиного соціального внеску та додано копії інтегрованої картки платника податків з єдиного соціального внеску за період 2015-2018рр.

З наданих суду документів встановлено, що згідно з даними інтегрованої картки платника податків (надалі - ІКПП) недоїмка з єдиного соціального внеску виникла 20.07.2015р. за ІІ квартал 2015р. у сумі 1267,95 грн. (1218 грн.*34.7%=422,65 грн.; 422,65 грн.*3 міс=1267,95 грн).

Станом на 11.05.2017р. (дату формування вимоги) недоїмка з єдиного соціального внеску складає 9935,47 грн., що підтверджується даними ІКПП.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що вимога № Ф-10816-23 від 11.05.2017р. є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 по справі № 820/4075/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 06.03.2018.