Постанова № 72619772, 28.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6799/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Федусика А.Г.,

суддів – Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду, ухвалену об 11 год. 04 хв. 24 лютого 2016 року в м.Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" ОСОБА_3, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" ОСОБА_3, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" (далі Банк), про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку ОСОБА_3 подати до Фонду додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду та включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду із визначенням суми в розмірі 192203,80 грн., що підлягає відшкодуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року позовні вимоги було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги було зазначено, що на ім'я позивача у Банку згідно договору відкрито поточний рахунок, на якому станом на 27 квітня 2015 року обліковувався залишок в сумі 8288 дол. США. В березні 2015 року постановою Правління НБУ Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію. У липні 2015 року виконавчою дирекцією Фонду розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію. У свою чергу, уповноваженою особою Фонду в порушення вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не було включено позивача до переліку та загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 березня 2015 року на ім'я ОСОБА_2 у Банку відкритий поточний рахунок в іноземній валюті № 26254363153101, залишок на якому станом на 27 квітня 2015 року складав 8288 дол. США згідно довідки № 473/01-3 від 27 квітня 2015 року.

20 березня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_1, відповідно до якого дарувальник ОСОБА_5 подарувала та передала обдарованому ОСОБА_2 8288 дол. США, що еквівалентно 192208 грн. за курсом НБУ на момент укладання договору. Згідно п.2 Договору дарувальник заявляє, що є власником грошових коштів, які є предметом даного договору та які зберігаються на картковому рахунку Черноморської філії Банку.

20 березня 2015 року ОСОБА_5 платіжним дорученням ініціювала перерахування грошових коштів у загальній сумі 8288 дол. США з кредитного рахунку №26256142907101, відкритому в Банку, на картковий рахунок ОСОБА_2 №26254363153101, також відкритий у Банку, з призначенням платежу: за договором дарування від 20 березня 2015 року за реєстровим номером №355.

Постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 Банк було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 березня 2015 року прийнято рішення №61 про запровадження з 20 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Банку.

Тимчасову адміністрацію в Банку було запроваджено строком на 3 місяці з 20 березня 2015 по 19 червня 2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №116 від 15 червня 2015 року строк тимчасової адміністрації продовжено до 19 липня 2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 138 від 17 липня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб з 17 липня 2015 року. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку призначено ОСОБА_3 строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, відповідно до якого з 24 липня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам Банку. Для отримання коштів вкладники до 03 вересня 2015 року включено можуть звертатись до установ банку-агента Фонду – ПАТ “Південний”. Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

З урахуванням викладеного та у зв'язку із тим, що відповідачем не було здійснено дій щодо включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом, останній звернувся до суду із адміністративним позовом.

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

З положень ст.26, 27 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (далі Закон) вбачається, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а виконавча дирекція Фонду протягом трьох робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.2 і 3 ст.36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку. Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Так, з матеріалів справи вбачається, що переказ грошових коштів на рахунок позивача на суму 8288 дол. США виконаний Банком 20 березня 2015 року, що підтверджується випискою по рахунку. При цьому з 20 березня 2015 року введена тимчасова адміністрації, під час якої не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, у зв'язку із чим виконання вищевказаного доручення Банком в періоді тимчасової адміністрації є нікчемним правочином з ознаками, визначеними в Законі та ст.216 ЦК України.

Також, слід зазначити, що постановою правління НБУ від 16 вересня 2013 року № 365 “Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України” заборонений переказ коштів в іноземній валюті в межах України з рахунку в іноземній валюті однієї фізичної особи на рахунок в іноземній валюті іншої фізичної особи, що також є підтвердженням протиправності вищевказаної операції, метою якої є створення штучних та фіктивних правових підстав для отримання позивачем сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.

Крім того, колегія суддів погоджується з посиланнями суду першої інстанції на висновки колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України, викладені у постанові від 20 січня 2016 року по справі № 6-3133цс15, відповідно до яких згідно з ч.3 ст.36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку ОСОБА_3 подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду та включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду із визначенням суми в розмірі 192203,80 грн., що підлягає відшкодуванню є необґрунтованими та такими, що не повинні бути задоволені.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.329 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_6Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8