Постанова № 72619769, 06.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 р. м. Одеса Справа № 821/1867/17

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Час і місце ухвалення: 11:15 год, м. Херсон

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук’янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення, через неповне з’ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, тому просить прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити..

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на момент набрання судовим рішенням у справі № 821/197/17 законної сили відсутнє нормативне урегулювання питання щодо порядку відшкодування податку на додану вартість шляхом подання органами ДФС до органів ДКСУ відповідних висновків та розмежування з 01.01.2017 року повноважень і функціональних обов’язків контролюючих органів, що закріплені на законодавчому рівні. Зазначає, що формування та ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства, з 01.04.2017 року у органів Казначейства відсутні правові підстави щодо вчинення дій з відшкодування податку на додану вартість за висновками органів ДФС.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.ст. 125-129 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, приватне підприємство "Авто Бліц" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області висновків по заявлених підприємством сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2946898 грн.; зобов'язати Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області подати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області щодо відшкодування підприємству податку на додану вартість в сумі 2946898 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 3 березня 2017 року по справі № 821/197/17 адміністративний позов задоволено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

13 червня 2017 року Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 821/179/17.

21 липня 2017 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 54347778.

Постановою від 17.11.2017 року ВП № 54347778 (вх.№10762/10 від 22.11.2017) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області прийнято рішення про накладення штрафу на Новокаховську ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області у сумі 5100 грн. на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем постанова про накладення штрафу прийнята законно та обґрунтовано.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає ЗУ від 02.06.2016 року №1404-19 «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-19).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

За приписами ч.1 ст.13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

З аналізу викладених вище норм права, виконавче провадження являє собою сукупність дій державного виконавця, спрямованих на примусове виконання визначених законом виконавчих документів.

Юридичною підставою для прийняття оскаржуваної постанови, державний виконавець зазначає ст. 63 Закону № 1404-VIII, а фактичною - невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Згідно частини 1 та 2 розділу ІХ Інструкції з організації з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. №2832/5), виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як правомірно враховано судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, жодних доказів щодо виконання боржником рішення суду по справі №821/197/17, не встановлено, а сторонами у справі до суду не надано.

В силу приписів ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст.255 КАС України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Крім того, згідно положень ч.2 та 3 ст. 14 КАС України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції Українисудові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Як роз'яснив Верховний Суд України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.

Отже, з дня набрання законної сили рішенням суду у відповідача виникає обов'язок щодо його виконання.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.01.2018 №К/9901/1192/18 (К/9901/1194/18, 813/7998/13-а).

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної постанови від 17.11.2017 року про накладення штрафу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.

Апелянтом не надано доказів про існування обставин, які б підтверджували поважність причин невиконання вказаного вище виконавчого листа.

Доводи апелянта, що на момент набрання судовим рішенням у справі № 821/197/17 законної сили відсутнє нормативне урегулювання питання щодо порядку відшкодування податку на додану вартість шляхом подання органами ДФС до органів ДКСУ відповідних висновків та розмежування з 01.01.2017 року повноважень і функціональних обов’язків контролюючих органів, що закріплені на законодавчому рівні, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 3 березня 2017 року по справі № 821/197/17 набрала законної сили та підлягає обов'язковому виконанню, апелянт, як боржник у справі, зобов'язаний виконати судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його виконання.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 06 березня 2018 року .

Головуюча суддя: О.В. Лук’янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова