Постанова № 72619357, 01.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1775/17 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівський області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівський області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

У поданій до суду у листопаді 2017 р. ОСОБА_2 просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівський області № 1837 від 04.10.2017 р. в частині звільнення його зі служби в поліції поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівський області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівський області № 268 о/с від 10.10.2017 р. в частині звільнення його зі служби в поліції поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівський області за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію»;

- поновити його з 12.10.2017 р. на посаді поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівський області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівський області середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що його безпідставно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки жодних протиправних дій він не вчиняв, а спірні накази не містять мотивування того, у чому полягала неможливість застосування менш суворих заходів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Чернігівський області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати згадане рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Зокрема, скаржник посилається на те, що окружний адміністративний суд не взяв до уваги той факт, що позивач самовільно залишив розташування підрозділу, вживав спиртні напої та був учасником конфлікту із цивільними особами в ході якого один з поліцейських погрожував вогнепальною зброєю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на тому, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення. ОСОБА_2 звертає увагу на те, що з правилами внутрішнього розпорядку його не було ознайомлено, а розташування підрозділу він залишив у вільний від виконання службових обов'язків час. Крім того, службове розслідування щодо нього не проводилось.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з травня 2013 р. ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ.

З 07 листопада 2015 р. позивача прийнято на службу до Національній поліції України.

З грудня 2016 р. позивач перебував на посаді поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівський області.

Відповідно до розпорядження голови Національної поліції України № 6618 від 25.07.2017 р., наказом № 195 о/с від 28.07.2017 р. ОСОБА_2 відряджено до м. Маріуполь в підпорядкування першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України.

15 вересня 2017 р. о 00:29 до Приморського відділення поліції Центрального відділу ГУНП в Донецькій області зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що біля розважального закладу «ОБА-НА» відбувається бійка між 5-6 невідомими, у одного з яких є вогнепальна зброя.

Згідно листа Чернігівського управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 1672/4224/01-2017 від 16.09.2017 р. сержант поліції ОСОБА_3, самовільно покинувши місце розташування підрозділу, із власної необережності втратив закріплену за ним вогнепальну зброю біля нічного клубу «ОБА-НА».

За вказаним фактом наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівський області № 1523 від 16.09.2017 р. було призначено службове розслідування.

Висновок службового за фактом втрати вогнепальної зброї поліцейським РПСПОП «Чернігів» старшим сержантом ОСОБА_3 затверджено 03.10.2017 р.

За даними цього Висновку відповідно до розпорядження оперативно-тактичного управління «Маріуполь» Антитерористичного центру при СБУ № 8436 від 10.06.2016 р. позивач, разом з іншими поліцейськими, забезпечував цілодобову охорону об'єктів життєзабезпечення м. Маріуполь.

Місцем дислокації роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» у м. Маріуполь було визначено територію пансіонату «Металург» по Приморському бульвару, 17.

14 вересня 2017 р. після проведення вечірньої перевірки, співробітники поліції ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 самовільно покинули розташування підрозділу та направилися до розважального закладу «ОБА-НА», розташованого по Приморському бульвару, 27, у м. Маріуполь, де вживали спиртні напої до закриття.

При цьому ОСОБА_3 взяв із собою закріплену за ним вогнепальну зброю - пістолет Макарова та один магазин з 8 набоями до нього.

Близько 00 год. 05 хв. 15.09.2017 р., ОСОБА_3 була спровокована конфліктна ситуація з мешканцями м. Маріуполь громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

У процесі конфлікту ОСОБА_3 оголив вогнепальну зброю та погрожував її застосуванням.

У подальшому до конфлікту приєднались ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Останні не вживали жодних заходів щодо припинення правопорушення та вилучення у ОСОБА_3 вогнепальної зброї, а навпаки продовжували провокувати конфлікт у громадському місці, який супроводжувався нецензурною лайкою, взаємними образами та нанесенням ударів.

За таких обставин, громадянином ОСОБА_10 на місце події був викликаний наряд поліції.

Після прибуття поліцейських ОСОБА_3 закинув зброю у кущі, а сам намагався сховатись.

ОСОБА_8 та ОСОБА_7, спільно з поліцейськими ОСОБА_6, ОСОБА_5 були доставлені до Приморського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повернулись до розташування підрозділу.

За Висновками службового розслідування сержант поліції ОСОБА_2 грубо порушив положення Правил етичної поведінки поліцейських, допустив невиконання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту, а в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство), у зв'язку з чим останній підлягає звільненню зі служби.

Згідно наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУНП в Чернігівській області» № 1837 від 04.10.2017 р. за порушення службової дисципліни, порушення вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, в частині ігнорування обов'язків поліцейського та вчинення дій, що мають ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

На реалізацію цього наказу 10.10.2017 р. видано наказ № 268 о/с, яким позивача звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 р. № 580-VIII.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 цього Закону завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно пунктам 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини 2 названої статті Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно пункту 9 Розділу ІІ прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 р. № 901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Згідно статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 р. № 3460 службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 5 названого Закону визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», яка визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» установлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що лише постановою у справі про адміністративне правопорушення можливо встановити вину особи, а пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свідчать про те, що позивач не приймав участі у конфлікті, який відбувся у м. Маріуполі. Також суд зазначив, що при накладенні дисциплінарного стягнення не було враховано позитивну характеристику ОСОБА_2, його статус учасника бойових дій та необґрунтовано застосовано найбільш суворий захід дисциплінарного впливу.

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування судом обставин справи.

Перш за все, колегія суддів враховує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 2 грудня 2015 р. м. Маріуполь віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Тобто, перебуваючи у підпорядкуванні першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, ОСОБА_2 проходив службу в особливих умовах - антитерористичної операції.

Відповідно до Внутрішнього службового розпорядку, затвердженого 25.06.2017 р. старшим ротаційної групи роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління національної поліції в Чернігівській області майором поліції ОСОБА_11, за місцем тимчасової дислокації у м. Маріуполь вихід з приміщення після 20 год. 00 хв. категорично забороняється.

Лише сам факт того, що позивач в супереч наведеному Внутрішньому службовому розпорядку самовільно покинув місце дислокації та пішов до нічного клубу є дисциплінарним проступком.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень позивача про те, що він не був ознайомлений із Внутрішнім службовим розпорядком.

По-перше, на момент інциденту, що стався 15.09.2017 р. ОСОБА_2 тривалий час перебував у відрядженні і його денний розклад був детально регламентований Внутрішнім службовим розпорядком, яким визначено особистий час, час для відпочинку, розводи на пости та стройовий огляд, вечірня перевірка.

Отже, позивач не міг бути необізнаним щодо внутрішнього документу, який це все передбачає.

По-друге, сама поведінка ОСОБА_2 свідчить про те, що він був ознайомлений з установленою забороною на вихід з приміщення після 20 год. 00 хв., оскільки останній залишив місце дислокації не через центральний, а через запасний вихід.

При цьому, перебуваючи на службі в зоні проведення антитерористичної операції з метою цілодобової охорони об'єктів життєзабезпечення м. Маріуполь, позивач вживав спиртні напої та всупереч наведеним приписам статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» не вчинив жодним дій, направлених на надання допомоги цивільним особам, а сам прийняв участь у конфлікті.

Чернігівський окружний адміністративний суд помилково послався на те, що матеріалами справи не підтверджено як факт вживання спиртних напоїв позивачем, так і його участь у конфлікті.

У своїх поясненнях ОСОБА_2 особисто підтвердив факт вживання алкоголю, а пояснення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 свідчать про те, що усі присутні в розважальному закладі «ОБА-НА» поліцейські приймали участь у конфлікті.

Судова колегія не може довіряти показанням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які самі були звільнені за результатами службового розслідування.

Той факт, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення не може слугувати підставою для його поновлення на службі, з огляду на те, службовим розслідуванням встановлено факт дисциплінарного проступку.

Крім того, за змістом частини 1 статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарним статутом.

На переконання судової колегії застосоване до позивача дисциплінарне стягнення співмірне із допущеним ним порушенням службової дисципліни, а позитивна характеристика та статус учасника бойових дій не можуть бути беззаперечною підставою для поновлення на службі.

При цьому, у Висновку службового розслідування зазначено, що обставин, які пом'якшують відповідальність за вчинене порушення дисципліни, не встановлено.

Помилковим є посилання позивача на те, що стосовно нього не проводилось службове розслідування.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12.03.2013 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за N 541/23073, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Згідно пункту 2.1 цієї Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Тобто, службове розслідування може бути проведено як стосовно певної особи, так і за фактом певної події. Останнє і мало місце у цій справі.

Враховуючи наведене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівський області задовольнити.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 03 березня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя А.Ю.Коротких

суддя І.В.Федотов

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Федотов І.В.

Коротких А. Ю.