Постанова № 72619355, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5608/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Дяченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної аудиторської служби України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод», Компанія Newscope Estates Limited про визнання протиправними та скасування висновків акту ревізії, за апеляційною скаргою Державної аудиторської служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року, -

У с т а н о в и в:

ОСОБА_4, будучи членом правління та першим заступником директора ПАТ «Одеський припортовий завод», звернувся у суд із позовом до Державної аудиторської служби України (яка виконує функції Державної фінансової інспекції України), у якому просив: визнати протиправними та скасувати висновки Державної фінансової інспекції України в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «ОПЗ» за період із 01.01.2014 року по 30.11.2015 року від 16.02.2016 року № 05-21/11, а саме: відносно контрактів від 13.07.2015 року №4А-NSC-2015, від 13.07.2015 року №4K-NSC-2015, від 11.09.2015 року №6K-NSC-2015, від 29.09.2015 року №7K-NSC-2015.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що хибні висновки, які викладені в зазначеному акті, про перевищення собівартості реалізації окремих партій над фактично отриманими коштами зумовлені невірним підходом Держфінінспекції, оскільки для визначення сум фактично отриманих грошових коштів бралися не дати сплати NSC ціни за контрактом, а дати відвантаження відповідних партій продукції. Разом із тим, застосування такого методу не може вважатися вірним, адже умови всіх контрактів передбачали 100 % передоплату, тобто ПАТ «ОПЗ» отримувало грошові кошти ще до початку відвантаження партій і розрахунок отриманих сум станом на день сплати NSC спростовує висновки акту ревізії. Також, позивач зазначає, що негативні висновки акту в сукупності з іншими обставинами стали підставою для того, що правоохоронні органи України, в особі детективів Національного антикорупційного бюро України, розпочали кримінальне провадження за фактом начебто розтрати грошових коштів ПАТ «ОПЗ» в особливо великих розмірах.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року позов задоволено повністю.

Рішення суду умотивовано тим, що висновки акту ревізії про перевищення собівартості реалізованої продукції над ціною реалізації за контрактами не відповідають дійсності.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, позаяк не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб, не має своїм наслідком адміністративного управління, а отже, не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору. Також, скаржник зазначає, що жодних висновків щодо перевищення ПАТ «ОПЗ» собівартості реалізованої продукції над ціною реалізації за вказаними контрактами працівниками органу державного фінансового контролю не було зроблено, а лише наведено інформацію про собівартість реалізованої продукції та гривневий еквівалент отриманих коштів в іноземній валюті на відвантажений (реалізований) обсяг продукції за курсом НБУ на дату відвантаження, що є доходом від реалізації готової продукції, а ця інформація не враховує доходів від операційної курсової різниці, що виникають при зміні курсу гривні відносно іноземних валют.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що у період з 07.12.2015 по 09.02.2016 року Державною фінансовою інспекцією України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «Одеський припортовий завод» за період з 01.01.2014 року по 30.11.2015 року. За наслідками проведення ревізії складено акт від 16.02.2016 року №05-21/11, у якому перевіряючи ми зафіксовано:

- відносно контракту від 13.07.2015 року №4А-NSC-2015: що собівартість реалізації продукції, відвантаженої за контрактом, становить 119 786 700,00 грн., тоді як в ПАТ «ОПЗ» отримано 5 430 000,00 доларів США, тобто 119 544 566,80 грн. за курсом валют на відповідну дату відвантаження;

- відносно контракту від 13.07.2015 року №4K-NSC-2015: що від виконання контракту заводом отримано коштів у загальній сумі 266 114 247,65 грн. (за валютним курсом станом на момент відвантажень), тоді як собівартість реалізації продукції, відвантаженої відповідно до контракту, становить 266 501 923,02 грн.;

- відносно контракту від 11.09.2015 року №6K-NSC-2015: що собівартість реалізації продукції за контрактом становить 230 530 469,46 грн., тоді як отримано коштів від реалізації у загальній сумі 10 087 054,88 доларів США, тобто 218 867 420,67 грн. за валютним курсом станом на дати відвантаження;

- відносно контракту від 29.09.2015 року №7K-NSC-2015: що собівартість реалізації продукції, відвантаженої за контрактом, становить 167 326 331,96 грн., тоді як отримано коштів у сумі 7 282 862,4 доларів США, тобто 167 186 934,52 грн. за валютним курсом станом на дати відвантаження.

Уважаючи такі висновки протиправними, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №519-р виконання функцій Державної фінансової інспекції України покладено на Державну аудиторську службу України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

У відповідності до п. 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За пунктами 4, 5 Порядку планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з п. 16 Порядку ревізія проводиться шляхом:

документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об'єкта чи його заступником;

фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів органу державного фінансового контролю або інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.

Відповідно до п. 35 Порядку акт ревізії містить: констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень.

З матеріалів справи убачається, що предметом ревізії фінансово - господарської діяльності ПАТ «ОПЗ» за період з 01.01.2014 року по 30.11.2015 року були, зокрема, договори , укладені між ПАТ «ОПЗ» та Newscope Estates Limited, а саме контракти: від 26.03.2015 року №1А-NSC-2015; від 03.06.2015 року №2А-NSC-2015; від 17.06.2015 року №3А-NSC-2015; від 13.07.2015 року №4А-NSC-2015; від 11.09.2015 року №5А-NSC-2015; від 26.03.2015 року №1К-NSC-2015; від 12.05.2015 року №2К-NSC-2015; від 17.06.2015 року №3К-NSC-2015; від 13.07.2015 року №4К-NSC-2015; від 07.09.2015 року №5К-NSC-2015; від 11.09.2015 року №6К-NSC-2015; від 29.09.2015 року №7К-NSC-2015.

При цьому, як убачається із висновків акту ревізії, відповідачем фактично зроблені висновки, що ПАТ «ОПЗ» при виконанні контрактів від 13.07.2015 року №4А-NSC-2015, №4К-NSC-2015, №6К-NSC-2015, №7К-NSC-2015 реалізовувалася продукція за ціною, нижчою ніж собівартість виробництва.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками відповідача та уважає їх такими, що суперечать встановленим обставинам справи та наявним матеріалам.

Так, судом установлено, що протягом серпня 2015 року Newscope Estates Limited перераховано на рахунок ПАТ «ОПЗ» 5 430 000,00 доларів США за постачання аміаку, а саме: 26.08.2015 року - 5 430 000,00 доларів США (платіжне доручення 390512915).

Згідно відомостей офіційного інтернет-представництва Національного банку України (bank.gov.ua), станом на 26.08.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 22,62 до 1.

Отже, з перерахуванням 5 430 000,00 доларів США ПАТ «ОПЗ» отримало від Newscope Estates Limited 122 826 600,00 грн., що перевищує розраховану в акті ревізії собівартість партії безводного аміаку в 119 786 700,00 грн. Таким чином, висновок про перевищення собівартості реалізації продукції над ціною реалізації за контрактом від 13.07.2015 року №4А-NSC-2015 не відповідає дійсності.

Також, відповідно до банківських платіжних доручень, Покупцем Newscope Estates Limited протягом серпня 2015 року перераховано на рахунок ПАТ «ОПЗ» 12 489 405,05 доларів США за постачання карбаміду: 11.08.2015 року - 5 000 000,00 доларів США (платіжне доручення 383202347); 18.08.2015 року - 5 000 000,00 доларів США (платіжне доручення 387095643); 28.08.2015 року - 2 489 405,05 доларів США (платіжне доручення 393000498).

Згідно відомостей офіційного інтернет-представництва Національного банку України (bank.gov.ua); станом на 11.08.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 21,26 до 1; станом на 18.08.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 22,01 до 1; станом на 28.08.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 21,31 до 1.

Тобто, Newscope Estates Limited було перераховано ПАТ «ОПЗ»: 11.08.2015 року - 106 300 000,00 грн.; 18.08.2015 року - 110 050 000,00 грн.; 28.08.2015 року - 53 049 221,61 грн.

Отже, за контрактом від 13.07.2015 року №4К-NSC-2015 ПАТ «ОПЗ» було отримано від Newscope Estates Limited загалом 269 399 221,61 грн. за поставлену продукцію, що перевищує розраховану в акті ревізії собівартість продукції - 266 501 92,02 грн. Таким чином, висновок про перевищення собівартості продукції над ціною реалізації за контрактом від 13.07.2015 № 4К-NSC-2015 не відповідає дійсності.

Окрім того, відповідно до банківських платіжних доручень та облікових даних ПАТ «ОПЗ», Покупцем фірмою Newscope Estates Limited протягом жовтня 2015 року перераховано на рахунок Продавця 10 890 000,00 доларів США за постачання карбаміду: 07.10.2015 року - 6 050 000,00 доларів США (платіжне доручення 414665118); 08.10.2015 року - 121 000,00 доларів США (платіжне доручення 415559594); 13.10.2015 року - 1 105 480,00 доларів США (платіжне доручення 417716639); 15.10.2015 року - 2 597 253,88 доларів США (платіжне доручення 419428705); 19.10.2015 року - 213 388,34 доларів США (платіжне доручення 420606464); 22.10.2015 року - 802 877,78 доларів США (платіжне доручення 423919735).

Згідно відомостей офіційного інтернет-представництва НБУ (bank.gov.ua): станом на 07.10.2015 офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 21,26 до 1; станом на 08.10.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 21,27 до 1; станом на 13.10.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 21,81 до 1; станом на 15.10.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 21,93 до 1; станом на 19.10.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 21,29 до 1; станом на 22.10.2015 офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 22,60 до 1. Таким чином, Newscope Estates Limited було перераховано ПАТ «ОПЗ»: 07.10.2015 року - 128 623 000,00 грн.; 08.10.2015 року - 2 573 670,00 грн.; 13.10.2015 року - 24 110 518,80 грн.; 15.10.2015 року - 56 957 777,58 грн.; 19.10.2015 року - 4 643 037,75 грн.; 22.10.2015 року - 18 145 037,82 грн.

Отже, за контрактом від 11.09.2015 року №6К-NSC-2015 ПАТ «ОПЗ» було отримано від Newscope Estates Limited загалом 235 053 041,95 грн. за поставлену продукцію, що перевищує розраховану в акті ревізії собівартість продукції - 230 530 469,46 грн. Таким чином, висновок про перевищення собівартості реалізації продукції над ціною реалізації за контрактом від 11.09.2015 року №6К-NSC-2015 не відповідає дійсності.

Також, відповідно до банківських платіжних доручень та облікових даних ПАТ «ОПЗ», Покупцем фірмою Newscope Estates Limited протягом жовтня-листопада 2015 року перераховано на рахунок Продавця 10 845 000,00 доларів США за постачання карбаміду: 22.10.2015 року - 1 250 000,00 доларів США (платіжне доручення 423934699); 02.11.2015 року - 1 250 000,00 доларів США (платіжне доручення 428844076); 04.11.2015 року - 1 250 000,00 доларів США (платіжне доручення б/н); 05.11.2015 року - 1 250 000,00 доларів США (платіжне доручення 431681773); 06.11.2015 року - 2 500 000,00 доларів США (платіжне доручення 432245969); 12.11.2015 року - 3 345 000,00 доларів США (платіжне доручення 436587906).

Згідно відомостей офіційного інтернет-представництва НБУ (bank.gov.ua): станом на 22.10.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 22,60 до 1; станом на 02.11.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 22,99 до 1; станом на 04.11.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 23,01 до 1; станом на 05.11.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 23,08 до 1; станом на 06.11.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 22,92 до 1; станом на 12.11.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 22,75 до 1.

Тобто, Newscope Estates Limited було перераховано ПАТ «ОПЗ»: 22.10.2015 року - 28 250 000,00 грн.; 02.11.2015 року - 28 737 500,00 грн.; 04.11.2015 року - 28 762 500,00 грн.; 05.11.2015 року - 28 850 000,00 грн.; 06.11.2015 року - 57 300 000,00 грн.; 12.11.2015 року - 76 098 750,00 грн.

Таким чином, за контрактом від 29.09.2015 року №7К-NSC-2015 ПАТ «ОПЗ» було отримано від Newscope Estates Limited сукупно 247 998 750,00 грн. за поставлену продукцію. Отже, висновок про перевищення собівартості реалізації продукції над ціною реалізації за контрактом від 29.09.2015 року №7К-NSC-2015 не відповідає дійсності.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що висновки акту № 05-21/11 від 16.02.2016 року про перевищення собівартості реалізації окремих партій над фактично отриманими коштами зумовлені невірним підходом перевіряючих до визначення сум фактично отриманих грошових коштів, для підрахунку яких брались не дати сплатити NSC ціни за контрактами, а дати відвантаження відповідних партій продукції.

Однак, застосування такого методу є невірним, так як за умовами зазначених контрактів передбачено 100% передоплату, тобто ПАТ «ОПЗ» отримувало грошові кошти до відвантаження партій і розрахунок отриманих ПАТ «ОПЗ» сум станом на день сплати NSC спростовує висновки акту ревізії.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування висновків, наведених в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «ОПЗ» за період із 01.01.2014 року по 30.11.2015 року від 16.02.2016 року № 05-21/11, а саме: відносно контрактів від 13.07.2015 року №4А-NSC-2015, від 13.07.2015 року №4K-NSC-2015, від 11.09.2015 року №6K-NSC-2015, від 29.09.2015 року №7K-NSC-2015, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, не заслуговують на увагу покликання відповідача в апеляційній скарзі на те, що акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, позаяк не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб, не має своїм наслідком адміністративного управління, а отже, не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору, з огляду на наступне.

Так, в розумінні статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та прийняття оскаржуваного рішення) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України(у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та прийняття оскаржуваного рішення).

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин.

При цьому, відповідно до вимог ст. 5 КАС України (у редакції від 15 грудня 2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів уважає, що наведені висновки в акті ревізії безпосередньо породжують правові наслідки для позивача. Зокрема, як свідчать матеріали справи, висновки акту стосувалися у тому числі контрактів, які від імені ПАТ «ОПЗ» укладав позивач. У подальшому, на підставі оскаржуваних висновків акту ревізії правоохоронні органи (детективи Національного антикорупційного бюро України) розпочали кримінальне провадження №42015160000000338 за фактом розтрати грошових коштів ПАТ «ОПЗ» в особливо великих розмірах.

При цьому, судом встановлено, що на даний час в Шевченківському районному суді розглядається обвинувальний акт в кримінальному провадженні №42015160000000338 від 04.06.2015 року, у тому числі відносно ОСОБА_4, а копія акту ревізії, висновки якого оскаржує у даній справі позивач, знаходиться в матеріалах цього кримінального провадження у якості доказу.

Таким чином, оскаржувані висновки в акті ревізії дійсно породжують для позивача певні правові наслідки, відтак можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Посилання відповідача на правові позиції, викладені в постановах Верховного суду України від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13, від 07 липня 2015 року у справі №21-334а15, а також Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №822/2087/17, є необргунтованими, позаяк проаналізувавши зміст зазначених постанов, а також рішень, які переглядалися Верховним Судом у зазначених справах, колегія суддів дійшла до висновку, що вони прийняті у справах з іншими фактичними обставинами, зокрема у них відсутні відомості щодо порушення кримінальних справ на підставі висновків актів ревізій, які оскаржувалися.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 06 березня 2018 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Кузьмишина О.М.