Постанова № 72619300, 01.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/8726/17 Суддя (судді) першої інстанції: Логвіна Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати бездіяльність Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України, яка полягає у невиплаті, починаючи з червня 2017 року, пенсії ОСОБА_3 протиправною.

2) зобов'язати Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України поновити, починаючи з березня 2017 року виплату пенсії ОСОБА_3.

На обґрунтування своїх позовних вимог, зазначив, що відповідач, починаючи з червня 2017 року, протиправно не виплачує йому пенсію.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що він обрав та відповідно зареєстрував своє постійне місце проживання в м. Чернігові, в результат чого його статус як переміщеної особи припинився і з цього часу він здобув право на отримання пенсії на загальних підставах.

Так, з вказаного часу до спірних правовідносин не підлягало застосуванню законодавство, яким врегульовано питання виплати (відновлення) пенсії внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, як от Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених особам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, з 01 серпня 2014 року ОСОБА_3 перебував на обліку в Чернігівському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України та отримував пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_2 (а.с. 6).

У подальшому, позивач перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради як особа, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції з 01.08.2014 у відповідності до довідки від 21.11.2016 №7423003145 (а.с. 7).

25 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою довільної форми про переведення виплати пенсії за адресою: АДРЕСА_1 та з заявою про поновлення виплати пенсії, яка була призупинена з 01.11.2016.

До заяви додано копію довідки від 21.11.2016 № 7423003145 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради.

Рішенням комісії по призначенню всіх видів державної соціальної допомоги від 02.12.2016 № 49 позивачу призначено пенсію відповідно до списку Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 76-д від 30.11.2016.

Разом з тим, на підставі подання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (№585 від 05.05.2017) рішенням комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги від 05.05.2017 №18 ОСОБА_3 припинено соціальні виплати відповідно до п.п.2 п. 12 (встановлення факту відсутності переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально - побутових умов сім'ї) Порядку здійснення контрою за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/ перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (а.с. 27).

24 травня 2017 року позивач звернувся до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України з заявою про поновлення виплати пенсії, яка була призупинена.

До заяви додано копію паспорту, де зазначено місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2, та копію довідки від 12.05.2016 № 7423003145 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, де зазначено місце проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги № 22 від 02.06.2017 на підставі подання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (№707 від 01.06.2017) відмовлено ОСОБА_3, який перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1, у відновленні пенсії відповідно до списку Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 48-Д від 25.05.2017 на підставі п. 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2017 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (а.с. 28).

Листом Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України №975/02/Ц-7 від 07.07.2017 повідомила позивача, що в управлінні відсутні підстави для продовження виплати пенсії зважаючи на рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги №18 від 05.05.2017 та № 22 від 02.06.2017. При цьому, повідомлено, що він має право подати заяву на поновлення виплати пенсії, як внутрішньо переміщеній особі, яка була призупинена з вищевказаних підстав, надавши при цьому паспорт та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 8).

У подальшому, оскільки позивач був відсутній за місцем проживання понад 60 днів, 03 серпня 2017 року прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (розпорядження №05-15/265), тому на даний час ОСОБА_3 в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради не перебуває.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що без рішення комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги управління не має законних підстав для поновлення виплати пенсії позивачу, тому звернення позивача до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України є передчасним, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Так, з метою встановлення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон №1706-VII) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами частини першої статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частинами першою-третьою статті 4 Закону №1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №365 від 08.06.2016 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Порядок №365).

Відповідно до п. 2 Порядку №365 документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Пунктами 4-5 Порядку №365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.

Згідно п. 7 Порядку №365 для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до пункту 12 Порядку №365 за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Як свідчать матеріали справи, на підставі подання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (№585 від 05.05.2017) рішенням комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги від 05.05.2017 №18 ОСОБА_3 припинено соціальні виплати відповідно до п.п.2 п. 12 (встановлення факту відсутності переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально - побутових умов сім'ї) Порядку здійснення контрою за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/ перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (а.с. 27).

24 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії, яка була призупинена. До заяви додано копію паспорту, де зазначено місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2, та копію довідки від 12.05.2016 № 7423003145 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, де зазначено місце проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги № 22 від 02.06.2017 на підставі подання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (№707 від 01.06.2017) відмовлено ОСОБА_3, який перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1, у відновленні пенсії відповідно до списку Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 48-Д від 25.05.2017 на підставі п. 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2017 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (а.с. 28).

Разом з тим, колегія суддів враховує, що з червня 2015 року позивач зареєстрував постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4 зворот).

Крім того, оскільки 03 серпня 2017 року прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (розпорядження №05-15/265), тому на даний час ОСОБА_3 в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради не перебуває.

Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) та від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), зокрема, у статтях 1 і 8 відповідно.

У відповідності до вказаних законів, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом № 1788-XII. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого Законом № 1058-IV пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Позивач є громадянином України і у відповідності до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV за наявності відповідного страхового стажу набув право на отримання пенсії за віком, яка була йому призначена у серпні 2014 року.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, якими є: виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини другої статті 49 цього Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.9 Порядку №22-1 передбачено, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Крім того, Закон № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення виплати раніше призначеної пенсії, як відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи, а з моменту реєстрації позивачем постійного місця проживання по АДРЕСА_2 і відмови від статусу внутрішньо переміщеної особи характер правовідносин між позивачем та відповідачем змінився, а відтак і їх законодавче регулювання також.

Так, з вказаного часу до спірних правовідносин не підлягало застосуванню законодавство, яким врегульовано питання виплати (відновлення) пенсії внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, як от Порядок № 365.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 (справа №К/800/9994/17).

Зважаючи на викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для відмови позивачу у виплаті йому пенсії та покладення на нього обов'язку щодо надання довідки про взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 листопада 2017 року.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 листопада 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України, яка полягає у невиплаті, починаючи з червня 2017 року, пенсії ОСОБА_3.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України поновити, починаючи з червня 2017 року виплату пенсії ОСОБА_3.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 06 березня 2018 року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.