Постанова № 72618951, 28.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2018 рокусправа № 804/4378/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

суддя - доповідач: Олефіренко Н.А.

судді: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання:ОСОБА_1

За участю:

Позивач – ОСОБА_2 ( НОМЕР_1)

Представник позивача – ОСОБА_3 ( посвідчення № 2342, договір від 08.02.2017 року № 10а/16)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 р. (суддя Ільков Василь Васильович) в адміністративній справі № 804/4378/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області третя особа: Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0015061302, №0015041302, №0015051302 від 27.12.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", в якому позивач просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" №0015061302, №0015041302, №0015051302 від 27.12.2016 року ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 12.09.2017 року).

Позов вмотивовано тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету фізичною особою ОСОБА_4 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 рік складено акт від 07.12.2016 року №2123/1302/НОМЕР_2, на підставі висновків якого відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.12.2016 року: №0015061302, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 9520 грн.72 коп.; №0015041302 яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 100511,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 25127,85 грн.; №0015051302, яким збільшено суму грошового зобов`язання на суму 170 грн. відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України. Позивачка вважає, прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки вона не отримувала жодних доходів як додаткове благо при взаємовідносинах з ПАТ "УКРСОЦБАНК" за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 рік. Нарахування боржнику відсотків, відповідно до умов договору, та їх подальше анулювання за самостійним рішенням кредитора не є доходом в розумінні вимог податкового закону, який підлягає оподаткуванню на підставі абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позивачці у задоволенні позову до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0015061302, №0015041302, №0015051302 від 27.12.2016 року - відмовлено.

На рішення суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга від позивача ОСОБА_4 за змістом якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі. Станом на 23,02.2018 через канцелярію суду надійшли доповнення від апелянта щодо обґрунтування апеляційної скарги, відповідно до яких апелянт просив ухвалити рішення яким рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень рішень № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 та прийняти відмову від апелянта щодо скасування податкового повідомлення рішення №0015051302, яке він визнає.

В судовому засіданні позивач та представник позивача апеляційну скаргу підтримали, просять суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.11.2016 року № 542, в період з 28.11.2016р. по 30.11.2016р. заступником начальника відділу контролю-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.12.2016 року №2123/1302/НОМЕР_2.

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п.168.4.5 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на суму 100511,38 грн.; п.163.1 ст.163, п.п. 1.6 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України та підлягає донарахуванню військовий збір за 2015 рік в сумі 7620,57 грн.; п.п 49.1, пп. 49.2 ст. 49, пп.49.18.4 Податкового кодексу України, у результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.

На підставі висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 27 грудня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0015041302, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 100511,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 25127,85 грн.;

-№0015061302, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 9520 грн.72 коп., з якої за основним платежем на 7620,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1905,15 грн.;

-№0015051302 яким збільшено суму грошового зобов`язання на суму 170 грн. відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на зазначає.

30.01.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 07.1/18-8.

10.06.2015 року на офіційному сайті ПАТ «Укрсоцбанк» було розміщено публічну оферту відповідно, до якої ПАТ «Укрсоцбанк» з пропозицією щодо реструктуризації кредитної заборгованості до 15000 доларів США по опції 50/50, що передбачає принесенні боржником визначеної банком суми по погашенню заборгованості, решту боргу банк списує.

На виконання зазначеної опції 30 червня 2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін №2 до Договору Кредиту №07.1/18-8 від 30.01.2008 року.

Відповідно до п.3.4 договору про внесення змін №2 умови щодо повідомлення позивальника про анулювання (прощення) та обовязок самостійно сплатити і відобразити їх у річній податковій декларації, відповідно до вимог Податкового кодексу України, зазначаються у відповідній заяві.

На виконання договору про внесення змін №2 ОСОБА_2 було сплачено 50% як того передбачала опція 50/50, що підтверджується квитанцією №FJB1518908500032 від 08 липня 2015 року.

В зв’язку з вище наведеним, у 2015 році на думку у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, позивачка отримала дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу в сумі 508646,90 грн., що підтверджується листом ПАТ "Укрсоцбанк".

З метою дослідження складу суми анулювання (прощення) боргу, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 року витребувано від ПАТ «Укрсоцбанк» додаткові докази.

У долученій до матеріалів справи довідки вих. № 10.1-87/22174, виданої 21.11.2017р. ПАТ "УкрСоцбанк", зазначено, що сума прощеного позивачці в ПАТ "УкрСоцбанк" боргу складає 23470,97 доларів США) (508646,90 грн. у гривневому еквіваленті) - тіло кредиту.

Отже, тіло кредиту, яке було прощено (анульовано) становить 23470,97 доларів США (508646,90 грн. у гривневому еквіваленті), що підтверджується виписками по особовому рахунку позивачки № 22332000012198 за 06.07.2015 року.

Згідно акту перевірки від 25.06.2015 року № 1690/17, вказано, що сума додаткового блага (прощеного боргу) складає 508037,88 грн., з урахуванням листа ПАТ «Укрсоцбанк» від 02.11.2016 року стосовно того, що сума доходу, що не підлягає оподаткуванню складає 609,00 грн. (508646,90 грн. - 609,00 грн. (сума доходу, що не підлягає оподаткуванню) = 508037,88 грн.)

Таким чином, судом встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» анульовано суму боргу у розмірі 508037,88 грн виключно за тілом кредиту.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Підпунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобовязаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

При цьому відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Із вказаної норми слідує, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання в іноземній валюті України в еквіваленті (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податків та не підлягає оподаткуванню.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України свідчить про визначення оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення, у зв’язку з чим посилання заявника апеляційної скарги на обов’язковість застосування п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відсутній факт зміни грошового зобов’язання в іноземній валюті в еквіваленті сумі прощеного боргу у національній валюті України.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року в адміністративній справі № 804/4378/17і - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 28.02.2018 р. та відповідно до ст. 329 КАС України може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлено 03.02.2018 року.

Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва