Постанова № 72618908, 27.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2018 року справа № 804/2196/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.,

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року (суддя Єфанова О.В.) ухвалену в м. Дніпро у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до Шостої Криворізької державної нотаріальної контори про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» звернулось до суду з адміністративним позовом до Шостої Криворізької державної нотаріальної контори в якому просило:

- визнати неправомірними дії Шостої Криворізької державної нотаріальної контори щодо повернення претензії;

- зобов’язати Шосту Криворізьку державну нотаріальну контору завести спадкову справу щодо померлого ОСОБА_1 на підставі претензії від 18.10.2016 року вих. №3777-юв;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що Позивач у своїй претензії не просить надати витяг та інформаційну довідку, а просить прийняти претензію до спадкоємців померлого та завести відповідну спадкову справу. В свою чергу, за приписами Положення про спадковий реєстр, плата за користування спадковим реєстром не справляється за проведення перевірки інформації про наявність чи відсутність заведеної спадкової справи.

В судове засідання сторони не з’явились, тому відповідно до ст. 311 КАС України, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення, а провадження по справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.11.2016 року ПАТ “ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО” звернулось до Шостої Криворізької державної нотаріальної контори з претензією від 18.10.2016р. вих. № 3777-юв до спадкоємців боржника ОСОБА_1 з проханням прийняти дану претензію та завести відповідну спадкову справу.

Листом від 21.11.2016р. вих. № 2523/01-16 Шоста Криворізька державна нотаріальна контора повернула ПАТ “ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО” вищевказану претензію посилаючись на п.3.8 Положення про Спадковий реєстр № 1810/5 від 07.07.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 831/19569 від 11.07.2011р.

Згідно даної відповіді зауважено, що видача витягу, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру надається за наявності документа про здійснення оплати за формування в Спадковому реєстрі реєстраційного запису з видачою відповідного витягу, інформаційної довідки та за наявності свідоцтва про смерть або іншого документа, що підтверджує факт смерті заповідача, спадкодавця, та запропоновано сплатити 51,00 грн. за формування витягів зі Спадкового реєстру та здійснення перевірки наявності спадкової справи.

Не погодившись з вказаними висновками Відповідача, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, на підставі приписів КАС України, дійшов висновку, що дії нотаріуса Шостої нотаріальної контори є правомірними.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 КАС України (у редакції, яка діяла станом на час подання позову) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Приписами ст.3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що до юрисдикції адміністративного суду відносяться спори, пов’язані зі здійсненням суб’єктами владних повноважень саме владних управлінських функцій.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що за положеннями ст.1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Тобто, при здійснені своїх повноважень нотаріуси позбавлені права владно керувати поведінкою іншого суб’єкта правовідносин, а відтак і підстави вважати, що вони в силу закону є виконавцями владних управлінських функцій відсутні.

Отже, нотаріуси є посадовими особами, яким надано повноваження щодо посвідчення прав та фактів, що мають юридичне значення та носять цивільно-правовий, індивідуально-визначений характер. В зв’язку з чим спори, що виникають з приводу вчинення нотаріальних актів мають саме цивільно-правовий характер, та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказаний правовий висновок також кореспондується з висновками листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» положення якого були затверджені постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року № 2 "Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні".

Так, у вказаному листі Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив, що система нотаріату не входить до системи органів виконавчої влади. Проте вважати діяльність нотаріуса як таку, у межах якої здійснюються владні управлінські функції, не можна. У діях нотаріуса немає ані адміністративного примусу, ані управлінських повноважень, хоча він і є посадовою особою (але не державним службовцем), а нотаріальну діяльність слід характеризувати як публічно-правову, оскільки вона здійснюється від імені держави. Між нотаріальною та адміністративною діяльністю існує суттєва різниця за юридичним характером, колом суб’єктів та структурою їх правовідносин, цілями, результатами та методами регулювання.

Якщо метою виконавчо-розпорядчої діяльності є реалізація функції державного управління, а результатом цієї діяльності є управлінське рішення, яким один суб’єкт приписує певну поведінку іншому суб’єкту, то метою діяльності нотаріату є захист і охорона існуючих суб’єктивних прав та інтересів, а результатом нотаріальної діяльності є нотаріальний акт як різновид правозастосовного юрисдикційного акта, що офіційно підтверджує вже об’єктивно існуючі факти, права та обов’язки, які суб’єкти права покладають на себе за своїм бажанням.

Також слід зазначити, що структура нотаріату утворена таким чином, що вони не пов’язані між собою в організаційному відношенні і при вчиненні нотаріальних дій. Що ж до владності у нотаріальних правовідносинах, то вона виявляється лише в офіційній силі нотаріальних актів. Правовідносини, що виникають між нотаріусами та іншими суб’єктами нотаріальної діяльності, є суто процесуальними за своєю сутністю і не можуть характеризуватися як владні відносини у розумінні КАС.

Незалежно від того, є нотаріус приватним чи працює у державній нотаріальній конторі (Закон № 3425-XII фактично прирівнює за правовим статусом державних і приватних нотаріусів), він не може вважатися суб’єктом владних повноважень. З урахуванням положень ст. 17 КАС можна дійти висновку про неможливість розгляду в порядку адміністративного судочинства справ щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні. А отже, виходячи з положень ст. 15 ЦПК, такі справи повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Отже, виходячи з того, що предметом спірних правовідносин виступає правомірність зобов’язання Шостої Криворізької державної нотаріальної контори завести спадкову справу на підставі претензії від 18.10.2016 року вих. №3777-юв, яке за своєю правовою природою є нотаріальним актом, то даний спір є цивільно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В свою чергу, відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року підлягає скасуванню, а провадження по справі підлягає закриттю, оскільки спірні правовідносини не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст..238, ст. 243, ст.308, ст. 311, ст. 315, ст. 319 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року – скасувати, а провадження по справі закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко