Рішення № 72617753, 28.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3826/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2017 №0089411221 та від 06.09.2017 №0089501221.

Позиція позивача обґрунтовується тим, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів перевірки №48/13-01-12-21/36874925 від 21.07.2017 та №186/13-01-12-21/36874925 від 11.08.2017, складених за результатами камеральних перевірок, при проведенні яких не дотримано строків проведення згідно вимог ПК України. Зазначив, що суми, які відповідач вважає простроченими не обгрунтовано в розрахунках, які долучено до податкових повідомлень-рішень. Вважає, що розрахунки складені невстановленими особами та підпис на таких відрізняється від підпису на податкових повідомленнях - рішеннях. Вважає, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам Порядку надіслання контролюючим органам податкових повідомлень - рішень, затвердженого Наказом МФ України від 28.12.2015 року №1024. Також вважає незрозумілим є факт, що у призначенні платежу відповідач вимагає вказувати оплату не згідно оскаржуваних повідомлень-рішень, а виключно згідно актів перевірки.Тому вважає вказані ППР є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Заперечення відповідача обґрунтовуються тим, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно відповідно до вимог чинного ПК України. З врахуванням статті 123 ПК України, зазначив, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, то такий платник притягується до відповідальності у виді штрафу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому азсіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та враховуючи правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду від 09.02.2016 року, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 26.10.2017 року відкрито провадження у справі. Ухвалою від 26.10.2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.11.2017.

Ухвалою від 09.11.2017 року в судовому засіданні розгляд справи відкладено до 23.11.2017 року у зв"язку з неявкою позивача.

Ухвалою від 21.11.2017 року об’єднано адміністративну справу №813/3827/17 з справою №813/3826/17 для спільного розгляду, присвоєно їй номер 813/3826/17.

Ухвалою від 07.12.2017 року провадження у справі було зупинено до 11.01.2018 для надання додаткових доказів.

Ухвалою від 11.01.2018 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 11.01.2018 року розгляд справи відкладено до 31.01.2018 року у зв"язку з неявкою позивача.

Ухвалою від 31.01.2018 року розгляд справи відкладено на 15.02.2018 року у зв’язку з неявкою сторін.

Ухвалою від 15.02.2018 року відкладено розгляд справи до 21.02.2018 року за клопотанням представника позивача.

21.02.2018 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, а представником позивача - додаткові пояснення.

Ухвалою від 21.02.2018 року оголошено перерву у справі до 28.02.2018 року для подання доказів.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з’ясувавши обставини, викладені у заявах по суті справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області проведено камеральну перевірку ТзОВ «Агролайф корми» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 01.10.2016 по 31.05.2017, за результатами якої складено акт від 21.07.2017 року №48/13-01-12-21/36874925 (далі – акт перевірки) та виявлено такі порушення:

-ТзОВ «Агролайф корми» в порушення п.203.2 ст.203, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ сплатило узгоджену суму податкового зобов’язання за платежем: податку на додану вартість – до 30 календарних днів в сумі – 303615,2 грн., від 31 календарного дня в сумі -723322,3 грн.

Також, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області проведено камеральну перевірку ТзОВ «Агролайф корми» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 01.07.2017 по 04.08.2017, за результатами якої складено акт від 11.08.2017 року №186/13-01-12-21/36874925 (далі – акт перевірки) та виявлено такі порушення:

-ТзОВ «Агролайф корми» в порушення п.203.2 ст.203, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ сплатило узгоджену суму податкового зобов’язання за платежем: податку на додану вартість – до 30 календарних днів в сумі – 81971,40 грн., від 31 календарного дня в сумі -0 грн.

На підставі актів перевірки від 21.07.2017 року №48/13-01-12-21/36874925 та від 11.08.2017 року №186/13-01-12-21/36874925 відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення форми “Ш” від 06.09.2017 року №0089411221, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість на суму 38 558,66 грн. та податкове повідомлення – рішення форми “Ш” від 06.09.2017 року №0089501221, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість на суму 144 664,46 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Кодексу погашення податкового боргу зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно із п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Керуючись п. 14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.157 п. 14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення- рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.203.2 ст.203 ПК України, сума податкового зобов"язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.36 ПК України, податковим обов"язком визнається обов"язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов"язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов"язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.126.1. ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 4.1. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.05 N 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.05 за N 843/11123 (далі в тексті - Інструкція №276), нарахуванню в особових рахунках платників підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства. У пункті 4.3 Інструкції №276 визначено, що нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.

Згідно з підпунктом 11.4 пункту 11 Інструкції №276 під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи висновки актів перевірок та дані зворотного боку облікової картки платника податків (даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість), твердження позивача про неналежне складення відповідачем розрахунку є необгрунтованими та безпідставними. Позивач не вказав, які саме помилки в обчисленні сум та строків несвоєчасної сплати підприємством узгодженої суми зобов"язання були допущенні при складенні таких розрахунків та не підтвердив належними та допустимими доказами. Подані ж відповдачем докази, спростовують такі твердження позивача.

Щодо тверджень позивача про недотримання відповідачем вимог ПК України щодо періодів проведення камеральних перевірок, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 ПК. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, пунктом 86.2 якої передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 ПК, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

На підставі вищенаведених норм, суд дійшов до висновку, що відносини, що виникають в сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів з питань проведення камеральних перевірок, урегульовані ПК України. Так, розділ 5 "Податок на додану вартість" цього Кодексу який визначає право податкового органу на проведення камеральних перевірок з питань адміністрування податку на додану вартість не містить граничних строків проведення таких перевірок. У свою чергу, таке обмеження випливає з положень статті 102 ПК України із строком 1095 днів. Відтак, з аналізу п. 200.10, п.76.3, та ст.102 ПК України, камеральна перевірка щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов"язання по податку на додану ватрість проводиться із застосування строку 1095 днів.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВС України від 09.02.2016 року.

Аналізуючи строки проведення вищевказаних камеральних перевірок, суд дійшов до висновку, що такі проведені з дотримання вимог наведених норм ПК України, у строк 1095 днів.

Відтак, твердження позивача про недотримання відповідачем вимог ПК України щодо періодів проведення камеральних перевірок є необгрунтованими та безпідставними.

Щодо тверджень позивача про невідповідність форми розрахунку, невідповідність підпису на розрахунку та на рішеннях, що оскаржуються, слід зазначити наступне.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто під час перевірки з'ясовуються, зокрема, питання щодо своєчасності подання платником податків податкової декларації (розрахунку), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету належних сум податків (зборів).

За результатами камеральної перевірки в разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

За результатами розгляду матеріалів перевірки у терміни та порядку, встановлені п. 86.8 ст. 86 ПКУ, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Розрахунок штрафних санкцій є додатком до акта перевірки, жодних застережень щодо його оформлення ПК України не передбачено.

Щодо розбіжностей у підписах в розрахунку та податкових повдомлення- рішеннях, то такі повинні бути, оскільки розрахунок складається посадовими оссобами контролюючого органу, що проводять перевірку, а податкове повідомлення- рішення підписується керівником контролюючого органу. Відтак, жодних порушень вимог ПК України при оформленні результатів камеральних перевірок та оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідчем не допущено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За викладених обставин, податкові повідомлення-рішення від 06.09.2017 №0089411221 та від 06.09.2017 №0089501221 прийняті ГУ ДФС у Львівській області правомірно та обгрунтовано, що підтверджується матеріалами справи. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно ст.139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 07.03.2018 року.

Суддя Карп`як О.О.