Ухвала суду № 72617749, 07.03.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"07" березня 2018 р. Справа № 809/360/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши заяву про відвід судді за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації Івано-Франківської області Міністерства соціальної політики України, Міністерства соціальної політики України, Кабінету міністрів України про зобов"язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

21.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної держаної адміністрації Івано-Франківської області Міністерства соціальної політики України, Міністерства соціальної політики України, Кабінету міністрів України про зобов"язання до вчинення дій.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Панікара І.В., суддів Біньковської Н.В., Лучко О.О.

Ухвалою головуючого судді по справі від 26.02.2018 року зазначену позовну заяву залишено без руху.

05.03.2018 року збоку ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Панікару І.В., мотивована упередженим ставленням та не професійністю судді, з огляду на винесену ним 26.02.2018 року ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, врегульовано порядок заявлення та процедуру вирішення питань пов'язаних з відводами.

Так, у відповідності до вимог абзацу 1 частини 3 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Водночас, згідно частини 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Аналіз вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України дає розуміння моменту виникнення права на заявлення відводу в учасника справи – виключно після відкриття провадження у справі, до цього моменту - таке право (на самовідвід) наявне тільки у судді.

З урахуванням викладеного, з огляду на положення частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначену заяву ОСОБА_1 про відвід судді, як очевидно безпідставну та необґрунтовану слід було б повернути заявнику без розгляду.

Однак, з метою усунення можливого продовження трактування позивачем дій судді як дискримінацію останнього в процесуальному аспекті чи в умисній відмові йому у доступі до правосуддя та порушення засад рівності всіх учасників процесу перед законом, суд керуючись вказаними приписами процесуального закону, з урахуванням того, що провадження у справі на даний час ще не відкрито, одноособово дійшов висновку про необгрунтованість поданої ОСОБА_1 заяви про відвід з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності с cудді.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3 та 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Таким чином, заява позивача про відвід суддів не підпадає під дію пунктів 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого на позивача покладений обов'язок доведення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

З даного приводу, суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді недостатньо для його відводу, обов'язково повинні бути підстави для цього сумніву. Натомість представником позивача не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.

Єдиною підставою, якою представник позивача обгрунтовує заяву про відвід судді є винесення ухвали від 26.02.2018 року про залишення позовної заяви без руху, в ході розгляду матеріалів даної адміністративної справи.

З цього приводу суд зазначає, що частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку про необхідність в порядку частини 4 статті 40 КАС України зупинити провадження по справі до вирішення питання про відвід.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження по даній справі до вирішення питання про відвід.

Згідно статті 255 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Панікар І.В.