
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
07 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/375/18 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, Територіального сервісного центру 0714 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, Територіального сервісного центру 0714 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області про визнання протиправними дій та бездіяльності уповноваженої особи Територіального сервісного центру 0714 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України щодо зазначення у довідці № 18026503130860053399 серії ІАА №0357739 відомостей, визнання протиправними дій щодо не надання ОСОБА_1 достовірної та точної інформації станом на дату оброблення запиту про відсутність (наявність) судимості та зобов'язати уповноважену особу Територіального сервісного центру 0714 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України внести відповідні зміни до персонально-довідкового обліку, провести додаткову перевірку за територіальними персонально-довідковими картотеками Національної поліції України, уточнити інформацію, надану в запиті, та виключити із бази даних Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУНП у Волинській області відомості про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Сокаль Львівська область Україна до кримінальної відповідальності 12.12.2017 Апеляційним судом Волинської області, засудженого за частиною першою статті 164, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України до 1 року обмеження волі, звільненого від покарання.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та містить такі недоліки.
Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, в порушення вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві не зазначено місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) та відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України. За відсутності таких даних про це необхідно зазначити у позові. Необхідно також звернути увагу, що зі змісту позовних вимог, вбачається, що позивачем заявлено вимоги до Територіального сервісного центру 0714 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, однак позивачем у позовній заяві наведені дані, зокрема адреса та ідентифікаційний код Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги до двох відповідачів, а саме: Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України та Територіального сервісного центру 0714 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, однак прохальна частина позову ОСОБА_1 не містить чіткого розмежування позовних вимог до кожного з відповідачів та визначення способу судового захисту.
Крім того, згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено абзацом другим частини третьої статті 6 Закону №3674-VI, разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762 грн.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем об'єднано дві самостійні вимоги немайнового характеру (про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у загальному розмірі 1 409,60 грн.
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, частини другої статті 4, частини третьої статті 6 Закону №3674-VI, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 409,60 грн.
В позовній заяві позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк у зв'язку з неотриманням доходів за попередній календарний рік.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другої статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести обставини неможливості сплати судового збору.
Однак позивачем на підтвердження підстав неможливості сплати судового збору додано лише копію довідки Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 26 лютого 2018 року № 20/1/03-06-08-08, з якої слідує, що станом на 22 лютого 2018 року інформація про отримані доходи ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року відсутня.
Разом з тим, вказана довідка не може слугувати єдиним підтвердженням скрутного матеріального становища позивача, оскільки ним не наведено причин такого становища (наприклад: втрата працездатності, звернення до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, відсутність права власності на рухоме чи нерухоме майно, як іншого джерела доходу) та не надано достатніх доказів для їх підтвердження.
Відтак, враховуючи наведене, відсутні достатні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Крім того, згідно із частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Разом з тим, в порушення вимог частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви надано лише одну її копію разом з копіями доданих до позовної заяви документів, хоча позовні вимоги заявлені до двох відповідачів.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання нової редакції позовної заяви разом з її копіями та копіями всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, у якій: вказати місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код та відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України; чіткого розмежувати позовні вимоги до кожного з відповідачів та визначити спосіб судового захисту, а також шляхом сплати судового збору в розмірі 1 409,60 грн. та подання до суду оригіналу відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, Територіального сервісного центру 0714 Регіонального сервісного центру у Волинській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя А.Я. Ксензюк
Судове рішення № 72617002, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 07.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/375/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: