Вирок № 72615126, 06.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2069/16-к

Номер провадження 1-кп/629/22/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220380001021 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 12, раніше судимого:

- 10.09.2008 року Сумським районним судом в Сумській області за ч. 3 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнений 11.10.2010 року на підставі постанови Дергачівського районного суду Харківської області умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців;

- 27.01.2016 року Сумським районним судом в Сумській області за ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 гривень,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений за скоєння злочину, маючи не зняту та не погашену судимість, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України при наступних обставинах:

ОСОБА_1 в ніч з 15 квітня на 16 квітня 2016 року, знаходячись на першому поверсі багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 5, б. 24, побачив, що вхідні двері підсобного приміщення – колясочної, яке розташоване на першому поверсі вказаного домоволодіння, на квартирній площадці між квартирами номер 15 і 16, відчинені, а в приміщенні знаходяться речі, після чого, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заподіяння матеріальної шкоди, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, проник до приміщення колясочної, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: коляску товаровиробника «Chicco» моделі «London Up» вартість якої, згідно висновку експерта № 2688 від 12.05.2016 року становить 1827 гривень 78 копійок, універсальну дитячу коляску марки «Camarelo» серії «Sevilla» моделі «Se-16», вартість якої згідно висновку експерта № 2687 від 12.05.2016 року становить 4991 гривні 69 копійок та велосипед марки «Ardis Striker 777(24)» вартість якого, згідно висновку експерта № 2685 від 12.05.20126 року становить 3429 гривень. Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 10248 гривень 47 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме в ніч з 15 квітня на 16 квітня 2016 року, знаходячись на першому поверсі багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 5, б. 24, побачив, що вхідні двері підсобного приміщення – колясочної відчинені, а в приміщенні знаходяться речі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, проник до приміщення колясочної, звідки таємно викрав майно, а саме: коляску товаровиробника «Chicco», універсальну дитячу коляску марки «Camarelo» серії «Sevilla» моделі «Se-16» та велосипед марки «Ardis Striker 777(24)». З місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжки), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2016 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом опійна наркоманія, одружений, зі слів має на утриманні малолітню дитину, має середню освіту, не працює, не військовозобов’язаний, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обвинувачений ОСОБА_1 взяв участь у підготовці досудової доповіді, надав працівникам пробації всю необхідну інформацію.

Оцінка виявила високі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується високою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом’якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м’якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої загальний рівень ризику вчинених кримінальних правопорушень високий, ризик небезпеки для суспільства зі сторони обвинуваченого оцінюється як високий, відповідно до ОСОБА_1 можна застосувати такий вид інтервенції, як покарання не пов'язане з позбавленням волі. До обвинуваченого можна застосувати такий захід підтримки та допомоги, як: контроль за поведінкою за місцем проживання особи та застосування соціально-виховних заходів, за умови реалізації яких, можна досягнути правослухняної поведінки без застосування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_1, висновку органу пробації, обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та перевиховання.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Сумського районного суду Сумської області від 27.01.2016 року був засуджений за ч. 1 ст. 317 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 250 (двохсот п’ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Враховуючи вищевикладене вирок Сумського районного суду Сумської області від 27.01.2016 року підлягає самостійному виконанню.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання час знаходження під вартою з 22 листопада 2017 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 120/86 від 22 листопада 2017 року по 06 березня 2018 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 22.11.2017 року по 06.03.2018 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (трьох) років.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України покарання за даним вироком і вироком Сумського районного суду Сумської області від 27.01.2016 року у виді штрафу у розмірі 4250 гривень, підлягають самостійному виконанню.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання час знаходження під вартою з 22 листопада 2017 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 120/86 від 22 листопада 2017 року по 06 березня 2018 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 22.11.2017 року по 06.03.2018 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- товарознавчої експертизи № 2688 від 12.05.2016 року в розмірі 184 гривні 14 копійок, перерахувавши кошти на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код по ОКПО 37999680, код доходів 24060300;

- товарознавчої експертизи № 2687 від 12.05.2016 року в розмірі 263 гривні 88 копійок, перерахувавши кошти на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код по ОКПО 37999680, код доходів 24060300;

- товарознавчої експертизи № 2685 від 12.05.2016 року в розмірі 263 гривні 88 копійок, перерахувавши кошти на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код по ОКПО 37999680, код доходів 24060300.

Речові докази по справі:

- коляску товаровиробника «Chicco» моделі «London Up», універсальну дитячу коляску марки «Camarelo» серії «Sevilla» моделі «Se-16» та велосипед марки «Ardis Striker 777(24)», які передані потерпілому ОСОБА_4 згідно зберігальної розписки, повернути останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова