Рішення № 72612150, 05.03.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8150/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді: Казидуб О. Г.

при секретарі: Зайцевій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та скасування постанови від 19 вересня 2017 року «Про закінчення виконавчого провадження», що вчинені суб’єктом владних повноважень при виконанні рішення суду,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та скасування постанови від 19 вересня 2017 року «Про закінчення виконавчого провадження», що вчинені суб’єктом владних повноважень при виконанні рішення суду.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.07.2016 року по справі №711/5590/16-а (провадження № 2-а/711/12/15) постановлено: «Зобов'язати ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (далі Боржник) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5-ого травня відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванні з урахуванням проведених виплат». 04 жовтня 2016 року постанова вступила в законну силу.Невиплачена Боржником за рішенням суду сума складає - 5992 грн.17 листопада 2016року Придніпровським районним судом м. Черкаси виданий виконавчий лист.21 листопада 2016року ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, а 06 лютого 2017року ДВС винесло постанову про накладення штрафу на Боржника.19 вересня 2017року ДВС винесло постанови про накладення штрафу на Боржника та про закінчення виконавчого провадження ВП №52947171. Тобто закінчене виконання провадження невиконаного судового рішення. Закінчивши виконавче провадження, ДВС не змусила Боржника виконати рішення суду і надала їй можливість зовсім його не виконувати в подальшому.

Державна виконавча служба у своїх вимогах не зобов’язувала Боржника конкретно виконати певні дії, користувалося приписами виконавчого листа. Відповіді від Боржника стосувались зовсім іншої справи. На його зауваження з приводу відповіді Боржника на дану вимогу, від виконавця отримав відповідь: «Я накладу штраф». Тобто, на думку позивача, ДВС не зацікавлене у виконанні судового рішення, а має мету виконати послідовно дії за законом та закрити виконавче провадження навіть якщо не виконане судове рішення. Дій спрямованих на виконання вказаного рішення суду боржником не вчинено, поважних причин невиконання рішення суду та пояснень службовими особами Боржником не надано.Постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2016 року по справі № 711/5590/16-а не виконана, виконавче провадження ВП № 52947171 закінчене, а виконавчіий лист від 17 листопада 2016р. повернуто до суду.Позивач зазначає, що інформація про будь яке його звернення до вищестоящих організацій з приводу відсутності коштів на виконання постанови суду, а ДВС до органів досудового розслідувати в АСВП відсутня, кримінальна справа не відкрита, він не визнаний постраждалим.Зазначає, що ДВС порушило вимоги Закону № 1404-VIII, а саме, ч. 3 ст. 63 та ст. 75 - ним не надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення; надісланий виконавчий документ до суду без фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; боржник не сплатив накладені штрафи по постановам від 06 лютого 2017 року та 19 вересня 2017 року; п.6 ч.5 ст.19. – Державна виконавча служба не зобов’язувала Боржника, а він не надавав пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; виконавча служба не наклала арешт на рахунок ОСОБА_3, чим порушила ст.ст. 48, 56 ЗУ «Про виконавче провадження», копії про арешт рахунків ОСОБА_3 не існує.

Відповідно до ч. 1 п.9 ст. 39 Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно положення про департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації № 99 від 11.04.2013 ОСОБА_3 є юридичною особою, має реєстраційні рахунки у Головному управлінні Казначейської служби України в області. Але ДВС не накладало арешт на рахунки.Державна виконавча служба не вимагала, а Боржник не надавав жодного документу який би свідчив про наміри виконати рішення суду, або звернення до вищестоящих органів.Зазначає, що суд також створив умови, які призвели до невиконання судового рішення. Його позов був про стягнення, але судом замінено стягнення на зобов’язання. Як з’ясувалося в подальшому, Законодавства зобов’язального характеру в Україні не існує. ДВС зверталось до суду з заявою про зміну способу виконання зобов’язального характеру на стягнення, але судом було відмовлено.Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону (ст. 1 Закону).Згідно ст. 18 Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Вважає, що у ДВС під час виконання постанови суду не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа саме з підстав п. 11 ч. 1 ст. 39, ст.40 та ст.ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження». Застосування даних статей можливе лише при виконанні рішень майнового характеру. Повернення виконавчого листа до суду та закінчення виконавчого провадження безпідставне.

Позивач стверджує, що рішення в примусовому порядку до сьогодні не виконано, коштів за рішенням суду він не отримав, Боржник не вчинив жодних дій для виконання судового рішення, що порушує як права Стягувача (Позивача), так і його інтереси. Через бездіяльність ДВС та Боржника не вчинені належні дії та не виконане рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.07.2016р.

Згідно п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, але виконавець не вжив всіх передбачених законом заходів для виконання рішення в повному обсязі та, пославшись на п. 11 цієї статті, закінчив виконавчі провадження передчасно.

Виносячи Постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець вказує на неспроможність держави виконувати Конституцію України..

Не виконавши постанови суду, ДВС порушило його право на отримання грошової допомоги до 5-ого травня, гарантоване ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисну», та мій особистий інтерес, який полягає в отриманні грошової допомоги.

За таких умов вважає, що постанова від 19 вересня 2017р. про закінчення виконавчого провадження, винесена державним виконавцем ДВС ОСОБА_4 підлягає скасуванню.

Просить суд визнати незаконною та скасувати постанову від 19 вересня 2017р., винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження ВП № 52947171 з виконання виконавчого листа № 2-а/711/115/16 від 17.11.2016р., виданим Придніпровським районним судом м. Черкаси, яким було: «Зобов'язати ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги до 5-ого травня відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарант соціального захисту», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру встановленого ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.

Зобов’язати відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ДВС України здійснити примусове виконання постанови Придніпровського районного суду від 11.07.2016 року в повному обсязі та виконати виконавче провадження ВП № 52947171 за його змістом

Зобов'язати ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної держави адміністрації подати у встановлений строк звіт про виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2016 року.

Здійснити судовий контроль за виконанням постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2016 року, відповідно до ст. 267 КАС України.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити ,також зазначив що кримінальна справа не відкрита, яка посадова особа повинна відповідати за недобросовісне відношення до своїх посадових обов»язків не встановлена ,гроші йому не виплатили ,а виконавче провадження закрито.

Представник відповідача ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління ДВС в судове засідання не з’явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином повідомлені. Надали суду заперечення.

Представник відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення в судове засідання не з’явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Надали суду відзив.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою Придніпровського районного суду по справі № 711/5590/16-а (Провадження № 2-а/711/115/16) за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання перерахунку щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2016 рік – позов задоволено частково та зобов’язано ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до п’ятого травня відповідно до ст. 13 ЗУЦ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі восьми мінімальниї пенсій за віком, виходячи із розміру встановленого ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.

21 листопада 2016 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції Черкаської області ОСОБА_4відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2- а/711/115/16 виданого 17 листопада 2016 року Придніпровським районним судом м.Черкаси про зобов’язання ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5-го травня відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням проведених виплат.

09 лютого 2017 року ОСОБА_3 соціального захисту населення на адресу Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4 направлено лист про виконання постанови державного виконавця, в якому зазначено, що зобов’язання покладене на ОСОБА_3 постановою Придніпровського районного суду, суперечить Положенню про ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням обласної державної адміністрації від 11.04.2013 № 99.

Також, зазначено, що листом від 15.06.2016 № 252/11-16 ОСОБА_3 повідомив розрахункову суму виплати ОСОБА_1, яке було проведено управлінням соціального захисту населення Придніпровського району від 15.06.2016 № 2203/28-2/04. Листом від 17.06.2016 № 267/01-11, ОСОБА_3 надав зазначений розрахунок Центру по здійсненню та нарахування соціальних виплат. Сума заборгованості разової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси з урахуванням виплаченої складає 5342,00грн.

Відповідно до акту державного виконавця Яжук С. С. від 06 лютого 2017 року встановлено, що рішення суду боржником не виконане та законні вимоги державного виконавця проігноровано.

06 лютого 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусовго виконання рішення суду управління ДВС Головного територіального управління юстиції Черкаської області ОСОБА_4 при примусовому виконанні винесено постанову про накладення штрафу. Даною постановою за невиконання рішення суду накладено на боржника – ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

21 лютого 2017 року старшим державним виконавцем Яжук С. С. винесено вимогу до ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, в якій зазначено, що їм необхідно негайно виконати рішення суду, про що повідомити державного виконавця в письмовому вигляді в строк до 01.03.2017 року.

24 липня 2017 року державним виконавцем до Придніпровського районного суду було направлено подання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №2-а-711/115/16.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08 вересня 2017 відмовлено в задоволенні подання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №2-а-711/115/16.

Актом старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення суду управління ДВС Головного територіального управління юстиції Черкаської області ОСОБА_4 від 19 вересня 2017 року встановлено, що з телефонної розмови з спеціалістом ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської ОДА – ОСОБА_6 стало відомо, що станом на 19.09.2017 року рішення суду не виконано. Ніякі дії спрямовані на виконання рішення суду боржником не вчиняються.

В зв’язку з невиконанням рішення суду та законних вимог державного виконавця, керуючись ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» на ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, відповідно до постанови державного виконавця від 19 вересня 2017 року, за невиконання рішення суду повторно накладено штраф на ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації в розмірі 10200,00 грн.

Того ж дня, а саме 19 вересня 2017 року, до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбачене ст.382 КК України за вих.№8101, в якому просять вирішити питання про притягнення до відповідальності посадових осіб ОСОБА_3 соціального захисту населення ЧОДА за умисне невиконання виконавчого листа.

19 вересня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішення суду управління ДВС Головного територіального управління юстиції Черкаської області ОСОБА_4 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою встановлено, що рішення суду боржником не виконано. У відповідності до ст.ст 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження» до боржника застосовано штрафні санкції та направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення,але помилково зазначено адресу м. Черкаси ,вул. Смілянська 37 ,необхідно вул.Смілянська 57

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, який набрав чинності 01.01.1994 року, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Стаття 13 наведеного закону передбачає пільги інвалідам війни.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року N 367-XIV статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 4 липня 2002 року №52-IV, частину четверту слід вважати п'ятою.

Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107-VI, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» змінено та викладено в новій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України»

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; визнання боржника банкрутом; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред’явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв’язку з цим перераховані до Державного бюджету України; якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог ЗУ "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; погашення, списання згідно із ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 75 ЗУ « Про виконавче провадження» , у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках ,передбачених законом,порядок та розміри соціальних виплат та допомоги ,які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов»язується з його функціями ,визначеними в пунктах 2,3 статті 116 Конституції України. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги ,які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України ,відповідно до Конституції України та законів України ,виходячи з фінансових можливостей держави.

Пунктами 2 і 3 рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 13 січня 2012 року вирішено ,суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються ,зокрема,принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України ,а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади,виданих на підставі,у межах повноважень та спосіб ,що передбачені Конституцією та законами України ,в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України,виданих у межах його компетенції ,на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

При розв»язанні спірних правовідносин судом враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватись, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист .

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Конституції України вирішення питання про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України належить до повноважень Конституційного суду України.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012, в якому зазначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Тому, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Також судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 09.10.1079 року у справі «Ейрі проти Ірландії» який констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ірландії» від 12.20.2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб’єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб’єкти ініціювання референдуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

А тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконною та скасування постанову від 19 вересня 2017р., винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження ВП № 52947171 з виконання виконавчого листа № 2-а/711/115/16 від 17.11.2016р., виданим Придніпровським районним судом м. Черкаси, яким було: «Зобов'язати ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги до 5-ого травня відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарант соціального захисту», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру встановленого ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат та зобов’язання відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ДВС України здійснити примусове виконання постанови Придніпровського районного суду від 11.07.2016 року в повному обсязі та виконати виконавче провадження ВП № 52947171 за його змістом підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної держави адміністрації подати у встановлений строк звіт про виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2016 року та здійснення судового контролю за виконанням постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2016 року, суд вважає за необхідне відмовити ,оскільки даний порядок встановлюється при розгляді позову по суті ,а не в порядку виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 275, 382 КАС України, ЗУ « Про виконавче провадження», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та скасування постанови від 19 вересня 2017 року «Про закінчення виконавчого провадження», що вчинені суб’єктом владних повноважень при виконанні рішення суду - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Черкаської області ОСОБА_4 від 19.09.2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП №52947171 з виконання виконавчого листа справа №711/5590/16,провадження №2-а/711/115/16, від 17.11.2016 року, який видано Придніпровським районним судом м. Черкаси

Решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 березня 2018 року

Головуючий: ОСОБА_7