Постанова № 72611869, 05.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року

м. Харків

справа № 642/994/164

провадження № 22ц/790/156/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Котелевець А.В.,

суддів - Кругової С.С., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря – Огар І.В.,

імена (найменування сторін):

позивачі – ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за зустрічним позовом),

відповідачі – ОСОБА_2, ОСОБА_1 (за зустрічним позовом),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 червня 2017 року в складі судді Грінчук О.П.,

у с т а н о в и в:

В лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи – Харківської міської ради, про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що йому та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності по ? частині належить житловий будинок із надвірними будівлями та земельною ділянкою загальною площею 0,0911 га по вул. Небоженківській, 14 у м. Харкові. Між сторонами склалося фактичне користування земельною ділянкою, яка розподілена парканом та має окремі виходи. Враховуючи те, між сторонами немає домовленості щодо користування земельною ділянкою, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визначити порядок користування спірною земельною ділянкою між власниками домоволодіння по вул. Небоженківській, 14 у м. Харкові відповідно до ідеальних часток співвласників у праві власності.

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виділ частки домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що сумісне користування спільною власністю між сторонами неможливо, оскільки вони не дійшли згоди, а тому відповідач, з урахуванням уточнених зустрічних позовних вимог, просила припинити право спільної часткової власності на будинок по вул. Небоженківській, 14 у м. Харкові шляхом поділу будинку в натурі відповідно до належних співвласникам часток. Виділити їй відповідні приміщення у цьому будинку та розділити надвірні будівлі. Визначити порядок користування земельною ділянкою за цією ж адресою відповідно до варіант № 2 проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Перерозподілено частки у праві спільної часткової власності співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у житловому будинку з надвірними будівлями по вул. Небоженківській, 14 у м. Харкові з урахуванням фактичного користування та визнано за ОСОБА_1 право власності на 29/100 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями, а за ОСОБА_2 – право власності на 71/100 частини. Проведено розподіл в натурі вказаного житлового будинку з надвірними будівлями між співвласниками згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29 жовтня 2014 року.

Виділено у приватну власність ОСОБА_1 у домоволодінні житлові будівлі і споруди. Всього житлових будівель і споруд ОСОБА_1 виділено на суму 98 893 грн., що складає 29/100 частини домоволодіння.

Виділено у приватну власність ОСОБА_2 у домоволодінні житлові будівлі і споруди. Всього виділено житлових будівель і споруд ОСОБА_2 на суму 243 840 грн., що складає 71/100 частини домоволодіння.

Виділено у користування ОСОБА_1 ? частину земельної ділянки площею 455,5 кв. м., що відповідає його ідеальній частці.

Виділено у користування ОСОБА_2 ? частину земельної ділянки площею 455,5 кв. м., що відповідає її ідеальній частці.

Межу користування земельною ділянкою у домоволодінні визначено згідно з першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи, який вказаний червоним кольором в додатку № 3 до експертизи.

На земельній ділянці, що виділяється ОСОБА_1, встановлено земельний сервітут площею 6,0 кв. м. (довжиною 6 м. і шириною 1 м.) для можливості ОСОБА_2 обслуговувати та здійснювати поточний ремонт будівлі сараю літ. «Е». Витрати зі встановлення паркану згідно з першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи покладено на ОСОБА_1 У решті вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що розмір земельних ділянок, які виділяються співвласникам, відповідають їх ідеальним часткам у праві власності на спірне домоволодіння. Про встановлення земельного сервітуту сторонами не заперечувалося. Змінюючи частки співвласників у спірному житловому будинку, суди виходили із того, що такий варіант поділу не суперечить вимогам закону і проти нього не заперечують сторони.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 вересня 2015 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що з вимогами про встановлення земельного сервітуту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не звертались. Посилання на відсутність заперечень з боку сторін щодо встановлення земельного сервітуту не є підставою для розгляду такого питання.

Встановивши його, суди не послалися на норми матеріального права і не врахували, що відповідно до вимог статті 401 ЦПК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть буди задоволені іншим способом.

В остаточно уточненому позові ОСОБА_1 просив змінити ідеальні частки права власності співвласників у домоволодінні № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові з урахуванням фактичного користування та визнати за ним право власності на 29/100 частин, а за ОСОБА_2 – на 71/100 частин цього домоволодіння.

Провести розподіл в натурі житлового будинку з надвірними спорудами № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові згідно з варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7264/11378, складеного 29 жовтня 2014 року судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3.

Виділити йому у приватну власність у домоволодінні № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові наступні житлові будівлі і споруди: по житловим будівлям: у житловому будинку літ. «А-1» - житлові кімнати літ. 1-1 площею 7,7 кв. м. та 1-2 площею 13,4 кв. м.; у житловій прибудові літ. «А1-1» - кухню літ. 1-3 площею 10,2 кв. м. та ванну літ. 1-4 площею 1,8 кв. м.; в прибудові літ. «а-2» - приміщення 1 площею 5,9 кв. м. (всього - загальною площею 39,0 кв. м., в тому числі житлової площі 21,1 кв. м.); по надвірним спорудам – погріб літ. «В», сараї літ. «Г» та літ «М», вбиральню літ. «К», навіс літ. «Р», огорожі № 1 та № 7, ворота № 3, зливну яму № 10.

В остаточно уточненому зустрічному позові ОСОБА_2 просила перерозподілити частки у праві спільної часткової власності співвласників у житловому будинку № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові з урахуванням фактичного користування та визнати за ОСОБА_1 право власності на 29/100 частин, а за ОСОБА_2 – на 71/100 частин цього будинку з надвірними будівлями. Виділити у приватну власність ОСОБА_2 у домоволодінні № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові наступні житлові будівлі і споруди: по житловим будівлям: у житловому будинку літ. «А-1» - коридор літ. 2-3 площею 5,8 кв. м., житлову кімнату літ. 2-4 площею 14,2 кв. м., підсобне приміщення літ. 2-5 площею 5,0 кв. м; у житловій прибудові літ. «А1-1» - кухню літ. 2-1 площею 7,3 кв. м., коридор літ. 2-2 площею 7,6 кв. м.; у житловій прибудові літ. «А2-2» - ванну літ. 2-6 площею 4,1 кв. м., передпокій літ. 2-7 площею 10,0 кв. м., житлову клітину літ. 2-8 площею 1,1 кв. м., житлові кімнати літ. 2-9 площею 17,0 кв. м. та літ. 2-10 площею 14,6 кв. м., а всього – житлових приміщень площею 86,7 кв. м.; по надвірним спорудам: огорожу № 8, ворота № 4, зливну яму № 6, замощення № 1, сарай літ. «Е», погріб літ. «Д», вбиральню літ. «О», літній душ літ. «П», навіс літ. «Н». Встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до розподілу житлового будинку по фактичному користуванню з відступом від ідеальних часток співвласників, а саме: виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 402,5 кв. м., що на 53,0 кв. м. менше, ніж припадає на ? частку і складає 44/100 часток загальної площі; виділити ОСОБА_2 земельну ділянку площею 508,5 кв. м., що на 53,0 кв. м, більше, ніж припадає на ? частку і складає 56/100 часток загальної площі. Крім того, просила на земельній ділянці площею 5,0 кв. м., що має бути виділена у користування ОСОБА_1, встановити земельний сервітут для можливості обслуговувати та здійснювати нею поточний ремонт будівлі сараю літ. «Е» (довжиною 6,0 кв. м. і шириною 1,0 кв. м. з боку ділянки, якою вона фактично користується, і 0,5 кв. м. – з боку межі з домоволодінням № 15 без перенесення існуючої огорожі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Частки у праві спільної часткової власності співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у житловому будинку з надвірними будівлями № 13 по вул. Небоженківській у м. Харкові перерозподілено з урахуванням фактичного користування та визнано за ОСОБА_1 право власності на 29/100 частин, а за ОСОБА_2 – на 71/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями за вказаною адресою.

Проведено розподіл в натурі житлового будинку з надвірними будівлями № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові згідно з Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 7264/11378, складеного 29 жовтня 2014 року судовим експертом ОСОБА_4 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3.

Виділено у приватну власність ОСОБА_1 у домоволодінні № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові наступні житлові будівлі і споруди: у житловому будинку літ. «А-1» - житлові кімнати літ. 1-1 площею 7,7 кв. м. та 1-2 площею 13,4 кв. м., кухню літ. 1-3 площею 10,2 кв. м. та ванну літ. 1-4 площею 1,8 кв. м. (всього виділено приміщень площею 33,1 кв. м.); по надвірним спорудам – в прибудові літ. «а2» - приміщення № 1, погріб літ. «В», сараї літ. «Г» та літ «М», вбиральню літ. «К», навіс літ. «Р», огорожі № 1 та № 7, ворота № 3, зливну яму № 10. Всього по житловим будівлям і спорудам ОСОБА_1 виділено 29/100 частин вказаного домоволодіння.

Виділено у приватну власність ОСОБА_2 у домоволодінні № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові наступні житлові будівлі і споруди: у житловому будинку літ. «А-1» - коридор літ. 2-3 площею 5,8 кв. м., житлову кімнату літ. 2-4 площею 14,2 кв. м., підсобне приміщення літ. 2-5 площею 5,0 кв. м; у житловій прибудові літ. «А1-1» - кухню літ. 2-1 площею 7,3 кв. м., коридор літ. 2-2 площею 7,6 кв. м.; у житловій прибудові літ. «А2-2» - ванну літ. 2-6 площею 4,1 кв. м., передпокій літ. 2-7 площею 10,0 кв. м., сходову клітину літ. 2-8 площею 1,1 кв. м., житлові кімнати літ. 2-9 площею 17,0 кв. м. та літ. 2-10 площею 14,6 кв. м. (всього – житлових приміщень площею 86,7 кв. м.); по надвірним спорудам: огорожу № 8, ворота № 4, зливну яму № 6, замощення № 1, сарай літ. «Е», погріб літ. «Д», вбиральню літ. «О», літній душ літ. «П», навіс літ. «Н». Всього по житловим будівлям і спорудам ОСОБА_2 виділено 71/100 частин вказаного домоволодіння.

Виділено у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – земельні ділянки площами 455,5 кв. м. по вул. Небоженківській, № 14 у м. Харкові , що відповідає ? частці.

Границя користування земельною ділянкою у домоволодінні № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові визначена згідно з першим варіантом Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7264/11378, складеного 29 жовтня 2014 року судовим експертом ОСОБА_4 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3.

На земельній ділянці, що виділяється у користування ОСОБА_1, встановлено земельний сервітут площею 6,0 кв. м. (довжиною 6 м. і шириною 1 м.) для можливості ОСОБА_2 обслуговувати та здійснювати поточний ремонт сараю літ. «Е» з боку ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2, і 0,5 м. – з боку межі домоволодіння № 15 без перенесення існуючої огорожі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що експертом запропоновано один варіант розподілу житлового будинку з надвірними спорудами за фактичним користуванням. Даний варіант є технічно можливим і проти такого розподілу житлових будівель і споруд не заперечували сторони. Встановлюючи сервітут та порядок користування земельними ділянками за першим варіантом експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що площа таких земельних ділянок відповідає ідеальним часткам сторін, а проти земельного сервітуту сторони не заперечували.

12 червня 2017 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування земельними ділянками.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вона фактично користується земельною ділянкою площею 501 кв. м., а не 508,5 кв. м., як про це зазначено у другому варіанті висновку експерта.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області в складі судді Котелевець А.В. від 16 червня 2017 року справа була повернута до суду першої інстанції для виконання вимог пункту 4 частини 1 статті 220 ЦПК України.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06 липня 2017 року вирішено питання про судовий збір, а саме – стягнуто: з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 269 грн. 60 коп., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 -1 215 грн. 50 коп.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України – в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 належить ? частина будинку № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Другою Харківською нотаріальною конторою 08 квітня 1992 року за реєстровим № 1-2338, а інша ? частина вказаного домоволодіння на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Другою Харківською нотаріальною конторою 13 серпня 1992 року за реєстровим № 2-1542, належить ОСОБА_2

За даними технічного паспорта, проекту землеустрою загальна площа земельної ділянки спірного домоволодіння складає 911 кв. м. Згідно з Свідоцтвом про право власності (індексний номер 30298096) земельна ділянка за вказаною адресою цільовим призначенням – землі житлової та громадської забудови, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності (а. с. 3-5 т. 1).

У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із даних положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до частини 1 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Для з’ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова в складі судді Лазарєва А.В. від 18 червня 2014 року призначалася судова будівельно-технічна експертиза.

За Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 7264/11378, складеним 29 жовтня 2014 року судовим експертом ОСОБА_4 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3, можливий один варіант розподілу в натурі житлового будинку № 14 по вул. Небоженківській у м. Харкові. За даним варіантом частки співвласників зміняться наступним чином: ОСОБА_1 – 29/100 частин замість ? частини (50/100); ОСОБА_2 – 71/100 частин замість ? частини (50/100).

Даний варіант розподілу житлового будинку не передбачає проведення переобладнань.

Рішення суду першої інстанції в частині розподілу житлового будинку сторонами не оскаржено.

Крім того, запропоновано два варіанта порядку користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння за вказаною адресою.

Згідно з першим варіантом ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 455,5 кв. м., як і припадає на ? частку; ОСОБА_6 виділяється земельна ділянка площею 455,5 кв. м., як і припадає на ? частку.

Границя користування земельною ділянкою по першому варіанту вказана в додатку № 3 червоним кольором.

Відповідно до статей 98, 99 ЗК України пропонується на земельній ділянці площею 6,0 кв. м., що виділяється в користування ОСОБА_1, встановити земельний сервітут для можливості ОСОБА_2 обслуговування і здійснення поточного ремонту будівлі сараю літ. «Е» (довжиною 6,0 м. і шириною 1,0 м.).

Згідно з другим варіантом ОСОБА_1 виділяється земельна ділянка площею 402,5 кв. м., що на 53,0 кв. м. менше, ніж припадає на ? частку і складає 44/100 часток загальної площі. ОСОБА_2 виділяється земельна ділянка площею 508,5 кв. м., що на 53,0 кв. м. більше, ніж припадає на ? частку і складає 56/100 часток загальної площі.

Границя користування земельною ділянкою по другому варіанту вказана в додатку № 4 червоним кольором.

Відповідно до статей 98, 99 ЗК України пропонується на земельній ділянці площею 5,0 кв. м., що виділяється в користування ОСОБА_1, встановити земельний сервітут для можливості ОСОБА_2 обслуговування і здійснення поточного ремонту будівлі сараю літ. «Е» (довжиною 6,0 м. і шириною 1,0 м. з боку ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2, і 0,5 м. з боку межі з домоволодінням № 15 – без перенесення існуючої огорожі). Також пропонується на земельній ділянці площею 3,3 кв. м., що виділяється в користування ОСОБА_2, встановити земельний сервітут для можливості ОСОБА_1 обслуговування і здійснення поточного ремонту будівлі сараю літ. «М» (довжиною 3,3 кв. м. і шириною 1,0 кв. м.) без понесення існуючої огорожі.

Визначаючи порядок користування земельною ділянкою за першим варіантом Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7264/11378, складеного 29 жовтня 2014 року судовим експертом ОСОБА_4 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що площа земельних ділянок відповідає ідеальним часткам сторін та не порушує права користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Рішення в частині встановлення земельного сервітуту сторони також не оскаржили.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення фактичного розміру користування земельною ділянкою з боку ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги.

Висновок експерта складено з урахуванням загального розміру земельної ділянки, яка належить сторонам на праві спільної сумісної власності, а саме - 911 кв. м.

При цьому в суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – представники ОСОБА_1 вказали, що між сторонами ніколи не існувало домовленості щодо фактичного користування земельною ділянкою.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 05 березня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді С.С.Кругова

ОСОБА_9