Вирок № 72611399, 06.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2533/17

Номер провадження 1-кп/629/81/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220380000316 та № 12017220380001505 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, м-н 9АДРЕСА_1/2, який фактично мешкав за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 9АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 12.01.2001 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 101 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 23.01.2003 року умовно-достроково на не відбуту частину покарання 2 роки 3 місяці 27 днів;

- 15.06.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 3 роки;

- 12.08.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ст. 304 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 13.04.2011 року умовно-достроково на не відбуту частину покарання: 1 рік 5 місяців 18 днів;

- 25.10.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України. 21.02.2013 року перегляд вироку апеляційним судом Харківської області вважати засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений за амністією 23.06.2014 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурорів Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2, ОСОБА_3,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

В кінці січня 2017 року, точної дати та часу в ході судового слідства встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 перебував в гостях у раніше знайомого йому ОСОБА_5 за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 9АДРЕСА_3/1. Перебуваючи за вище вказаною адресою у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, скориставшись відсутністю господаря помешкання та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, з поверхні столу, розташованого в кімнаті, викрав мобільний телефон марки «Samsung GT-E1202і», IМЕІ: № 351953074946828 та № 351954074946826 в комплекті з зарядним пристроєм та документами на телефон вартістю згідно висновку експерта № 2211 від 17.05.2017 року 450 гривень. З місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 450 гривень.

Крім того, на початку березня 2017 року близько 18 години, точної дати в ході судового слідства встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 перебував біля п’ятого під’їзду будинку № 27 на м-н 4 в м. Лозова, Харківської області, де побачив, як невідомий йому раніше громадянин ОСОБА_6, будучи в нетверезому стані, залишив свій спортивний велосипед чорно-помаранчевого кольору біля комори, розташованої поблизу входу в п’ятий під’їзд за вище вказаною адресою. Після чого у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, скориставшись відсутністю власника велосипеду та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, викрав спортивний велосипед марки «Stern Maya» чорно-помаранчевого кольору, вартістю згідно висновку експерта № 2505 від 06.06.2017 року 2200 гривень. З місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2200 гривень.

Крім цього, 03 липня 2017 року близько 21-00 години, точного часу в ході судового слідства встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в кафе «Вікторія», розташованого за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Кутузівська, 42, разом із знайомим ОСОБА_7 вживали спиртні напої. Під час спілкування, останній користувався своїм мобільним телефоном, який поклав до правої бокової кишені шортів. Будучи в стані алкогольного сп’яніння, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, скориставшись тим, що потерпілий був в стані алкогольного сп’яніння та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, з правої кишені шортів викрав мобільний телефон марки «Lenovo Vibe C2 (K10a40) Black», чорного кольору, вартістю згідно висновку експерта № 3317 від 18.07.2017 року 1123 гривні. З місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме в кінці січня 2017 року, точної дати та часу не пам’ятає, він перебував в гостях у раніше знайомого йому ОСОБА_5 за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 9АДРЕСА_3/1 де з поверхні столу, розташованого в кімнаті, викрав мобільний телефон марки «Samsung GT-E1202і» в комплекті з зарядним пристроєм та документами на телефон. З місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 450 гривень. Крім цього, на початку березня 2017 року близько 18 години, точної дати не пам’ятає він перебував біля п’ятого під’їзду будинку № 27 на м-н 4 в м. Лозова, Харківської області, де побачив, як невідомий йому раніше громадянин ОСОБА_6, будучи в нетверезому стані, залишив свій спортивний велосипед чорно-помаранчевого кольору біля комори, який він викрав. З місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2200 гривень. Крім цього, 03 липня 2017 року близько 21-00 години, він будучи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в кафе «Вікторія», розташованого за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Кутузівська, 42, разом із знайомим ОСОБА_7 вживали спиртні напої. Під час спілкування, останній користувався своїм мобільним телефоном, який поклав до правої бокової кишені шортів, який він в подальшому викрав. З місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 1123 гривні.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні цих кримінальних правопорушеннях і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2014 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю та вживання препаратів коноплі з шкідливими наслідками, розлучений, має середню освіту, не працює, не військовозобов’язаний.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом’якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м’якого покарання, яке передбачено законом.

З урахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд, дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обрану у вигляді – тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 24 листопада 2017 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 121/86 від 24.11.2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 24.11.2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обрану у вигляді – тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 24 листопада 2017 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 121/86 від 24.11.2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 24.11.2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 2211 від 17.05.2017 року в розмірі 395 гривень 48 копійок; № 2505 від 06.06.2017 року в розмірі 197 гривень 74 копійки та № 3377 від 18.07.2017 року в розмірі 296 гривень 61 копійки, перерахувавши кошти на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код по ОКПО 37999680, код доходів 24060300.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон «Samsung GT-E1202і», IМЕІ: № 351953074946828 та № 351954074946826 в комплекті з зарядним пристроєм та документами на телефон, переданий власнику ОСОБА_5 згідно зберігальної розписки, повернути останньому;

- спортивний велосипед марки «Stern Maya» чорно-помаранчевого кольору, який переданий ОСОБА_6 згідно зберігальної розписки, повернути останньому;

- мобільний телефон марки «Lenovo Vibe C2 (K10a40) Black», чорного кольору, який переданий ОСОБА_8 згідно зберігальної розписки, повернути останній.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова