Ухвала суду № 72611206, 05.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18688/17

н/п 1-кс/640/1972/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 Захіт-огли про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220490002424 від 10.07.2017 за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190 КК України,-

встановив:

05.03.2018 о 17.47 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 Захіт-огли, погоджене із прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_2, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: системний блок комп’ютера з позначкою «Електронний Світ»; місцем зберігання арештованого майна визначити Київський відділ поліції ГУНП в Харківській області, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, приходить до висновку про необхідність повернути клопотання прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 171, абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання про арешт майна не додано оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання щодо підстав і мети арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України.

В порушення п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, слідчим, прокурором в клопотанні не зазначено відповідні документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном та не додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання в цій частині.

Враховуючи викладене, на теперішній час в клопотанні сторони обвинувачення не зазначено фактичних даних щодо власників майна, адрес фізичних, чи юридичних осіб, які є власниками вказаного майна, переліку таких власників вилученого майна, що позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, - судового виклику власників майна для розгляду даного клопотання.

Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 4, 170 – 173 КПК України,-

Ухвалив:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 Захіт-огли про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220490002424 від 10.07.2017 за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190 КК України – повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.