Рішення № 72608209, 27.02.2018, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/85/18

2-а/729/13/18 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 р.

Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря Іллюши Т.Л.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №1 Бобровицького відділення поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора СРПП №1 Бобровицького відділення поліції ОСОБА_2 про скасування постанови інспектора у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою від 11.01.2018 року серії БР №088353 на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення п. 9.8. Правил дорожнього руху, про винесення якої йому стало відомо після отримання вищезазначеної постанови поштою. Вказує, що правил дорожнього руху він не порушував, про що повідомляв інспектора патрульної поліції одразу після зупинки, але всупереч його доводам останній виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказану постанову вважає незаконною та просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення, пояснивши при цьому, що ОСОБА_1, керував вантажним автомобілем поза межами населеного пункту без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив п. 9.8. Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП, а тому постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було винесено правомірно та у відповідності до норм законодавства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд приходить до наступного висновку, виходячи із слідуючого.

Судом встановлено, що постановою інспектора СРПП №1 Бобровицького ВП ОСОБА_2 від 11.01.2018 року серії БР № 088353 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що останній поза межами населеного пункту по автодорозі м.Бобровиця – с.Рудьківка керував автомобілем ЗИЛ – ММЗ, д.н.з. НОМЕР_1 не увімкнувши ближнє світло фар, чим порушив п. 9.8 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. (а.с.8).

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Таким чином, диспозиція вказаної статті передбачає відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Згідно норм п. 9.8 Правил Дорожього руху України, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

При цьому, відповідно до п.1.10 ПДР, денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що вимоги п. 9.8. ПДР України про обов’язок ввімкнення денних ходових вогнів на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами в період з 1 жовтня по 1 травня стосується вимог правил дорожнього руху щодо попереджувальних сигналів, а диспозиція ч.2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху або при зміні його напрямку.

Тому рух поза межами населеного пункту без увімкненого ближнього світла фар не може бути кваліфікований за ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки не є порушенням правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху або зміні його напрямку.

Окрім зазначеного, суд звертає увагу на те, що гідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідачем, окрім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не було надано інших доказів, які б підтвердили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема матеріалів фото- та відео фіксації.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 взагалі не був зафіксований за допомогою засобів, що мають функцію відеозапису.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльностіпокладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, відповідач не надав суду жодних допустимих доказів, які підтверджували б наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, зокрема доказів того, що позивач не користувався попереджувальними сигналами чи ближнім світлом фар саме при початку руху чи зміні його напрямку. В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 рухався поза межами населеного пункту і при цьому не змінював напрямок руху, що не заперечували сторони в справі. А тому суд приходить до висновку, що оспорювана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Отже, суд приходить до висновку про те, що правопорушення, зафіксоване інспектором в оскаржуваній постанові, а саме рух поза межами населеного пункту із вимкненим ближнім світлом фар, не може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 122 КУпАП,оскільки не є порушенням правил користування зовнішніми світловими приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, а тому вимоги позивача про визнання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправною та її скасування підлягають задовленню.

Строки звернення позивача до суду із позовом не пропущені, так як постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав 18.01.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.10), а до суду останній звернувся 25.01.2018 року.

Вирішуючи позовні вимоги в частині закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Згідно з ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Даний спір, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, являється спором фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (акту індивідуальної дії) та не є справою про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП «по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи».

Адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.3, 5, 8, 9, 10, 19, 20, 22, 271, 286 КАС України, ст.ст. 122, 247, 251, 268, 283-284 КУпАП, «Правилами дорожнього руху», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (17400, вул. Миру, 28, м.Бобровиця, Чернігівська область, рнокпп НОМЕР_2), - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора СРПП №1 Бобровицького відділення поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 серії БР №088353 від 11.01.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через Бобровицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.М.Демченко