Постанова № 72604830, 22.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 р.м. ОдесаСправа № 814/835/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Димерлія О.О.

– ОСОБА_1

За участю: секретаря – Недашковської Я.О.

апелянта – ОСОБА_2

представника апелянта – ОСОБА_3

відповідач – ОСОБА_4

представника відповідача – ОСОБА_5

представника відповідача – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Командира військової частини А3163 ОСОБА_4, Міністерства оборони України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просив визнати протиправним та скасувати наказ Командира військової частини А 3163 від 05.07.2016 року №176 в частині звільнення капітана 3 рангу ОСОБА_2 з посади командира роти – старшого викладача навчальної роботи з військової служби у запас згідно пп. «б» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за станом здоров’я; визнати протиправним та скасувати наказ Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 07.06.2016 року №75 з військової служби у запас за пп. «б» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за станом здоров’я; поновити капітана 3 рангу ОСОБА_2 на посаді командира роти – старшого викладача навчальної роботи з 14.08.2016 року; зобов’язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 14.08.2016 року по дату поновлення на військовій службі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що фактичного наміру залишати службу не мав, бажав перевестись на спокійну службу, для припинення тиску на нього командира військової частини, який впливає на погіршення стану його здоров’я. За таких обставин, оскаржувані накази про звільнення зі служби вважає необґрунтованими і безпідставними, просить їх скасувати та поновити його на службі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А3163 на посаді командира роти-старшого викладача навчальної роти.

Тимчасово виконуючим обов’язки командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України видано наказ від 07.06.2016 року №75, яким відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» капітана 3 рангу ОСОБА_2, командира навчальної роти-старшого викладача 198 навчального центру Військово-Морських Сил Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров’я).

Згідно вказаного наказу підставою для його прийняття стало рішення КВМС ЗС України від 31.05.2016 року №3719.

Так, за змістом рішення, до управління особового складу штабу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України надійшли документи щодо звільнення ОСОБА_2 за станом здоров’я.

Офіцер був обстежений військово-лікарською комісією військової частини А2428 та визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час (Свідоцтво про хворобу №245, затверджено ВЛК Південного регіону від 05.05.2016 року №786).

З капітаном 3 рангу ОСОБА_2 проведено бесіду командуванням навчального центру, про що складений відповідний аркуш бесіди, в якому зазначено, що офіцер зі звільненням не згоден, при цьому побажань та заяв щодо проходження військової служби не висловлював. Зазначений аркуш бесіди офіцер відмовився підписувати. Командування навчального центру наполягає на звільненні офіцера з метою збереження його життя та здоров’я.

В медичній службі Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України проаналізовано діагноз капітана 3 рангу ОСОБА_2, зазначений у вказаному Свідоцтві про хворобу та зроблено висновок, що захворювання офіцера мають хронічний характер та тенденцію до виникнення повторних ускладнень. Окрім того, наслідки перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу потребують довготривалого реабілітаційного лікування з виключенням фізичного та психоемоційного навантаження, тому проходження військової служби капітаном 3 рангу ОСОБА_2 на займаній посаді недоцільне.

Командир в/ч ОСОБА_4 при зверненні до Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (лист від 31.05.2016 року за №1706) зазначив, що офіцер перебував на обстеженні та лікуванні з 30.11.2015 року по 21.12.2015 року, з 22.12.2015 року по 12.01.2016 року, з 14.01.2016 року по 29.01.2016 року, з 16.03.2016 року по 01.04.2016 року, був звільнений від виконання службових обов’язків у зв’язку із хворобою на підставі медичного висновку: 02.04-17.04.2016, 20.04.-05.05.2016, 06.05.-20.05.2016, 25.05-28.05.2016.

Тимчасово виконуючий обов’язки медичної служби Командування ВМС ЗСУ ОСОБА_7 листом від 31.05.2016 року за №40/174 доповів, що проведене лікування позивача мало незначний позитивний ефект, в зв’язку з чим він був направлений на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби. Анамнез та перебіг захворювання, помірна ефективність проведеного лікування, прогноз якості життя подальше продовження військової служби ОСОБА_2 на займаній посаді на даний час недоцільне.

Відповідно до наказу Командира військової частини А3163 від 05.07.2016 року №176 капітана 3 рангу ОСОБА_2, командира роти-старшого викладача навчальної роти, звільненого наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 07.06.2016 року №75 з військової служби у запас за підпунктом «б» пункту першого частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (за станом здоров’я) вважати, що справи та посаду здав з 05.07.2016 року.

Надано капітану 3 рангу ОСОБА_2 щорічну основну відпустку за 2016 рік тривалістю 40 календарних днів з 06 липня по 14 серпня 2016 року включно з подальшим виключенням зі списків особового складу військової частини А3163.

З 14 серпня 2016 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Центрального РВК міста Миколаєва.

Не погоджуючись із звільненням з військової служби, посилаючись на безпідставність оскаржуваних наказів, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень відповідачів, поновлення його на службі та стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що видання оскаржуваних наказів відбулось з дотриманням чинного законодавства, за наявності обґрунтованих підстав, а обставини для їх скасування, поновлення позивача на службі із відшкодуванням грошового забезпечення відсутні.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Водночас, відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 8 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці: 1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

Як встановлено під час розгляду справи, відповідно до постанови військово-лікарської комісії позивач визнаний непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у військовий час.

Такі ж обставини про неможливість продовжувати службу позивач повідомив командира військової частини А3163, подавши 25.05.2016 року відповідний рапорт.

Водночас, повідомлення про бажання продовжувати військову службу командиру військової частини чи командувачу ВМС ЗСУ позивач в установленому порядку не подавав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням зазначених обставин та належного аналізу норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов вірного висновку про наявність підстав для звільнення позивача зі служби відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 8 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII.

Судом першої інстанції вірно враховано не підтвердження позивачем обставин щодо подальшого проходження служби, в тому числі, і згодою на переведення до військової частини А2062, враховуючи її скасування у зв’язку із станом здоров’я позивача.

Також, судом першої інстанції надано вірну оцінку доводам позивача про покращення його стану здоров’я та можливість продовжувати службу, оскільки такі обставини не мали місце на момент видання оскаржуваних наказів.

Враховуючи викладене, оскільки накази про звільнення позивача зі служби прийняті на підставі чинного законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для їх скасування, поновлення позивача на службі та стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані і відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 371 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 05.03.2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1