Постанова № 72604333, 05.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 р. Справа № 820/6531/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Бондара В.О. , Зеленського В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018,

м. Харків, по справі № 820/6531/17

за позовом ОСОБА_2

до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про зобов’язання провести поновлення пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3О.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова провести поновлення та виплату пенсії по інвалідності з 07.10.2009 року - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 позовну заяву ОСОБА_3, 69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 160, оф.10.23 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов'язання провести поновлення пенсії повернуто позивачу.

На зазначену ухвалу представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та вирішити питання про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до приписів ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню з таких підстав.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі судді від 26.12.2017 позивачем не усунуто, оскільки на виконання приписів ч. 3 ст. 161 КАС України не надано належних доказів, підтверджуючих його інвалідність ІІ групи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 26.12.2017 адміністративний позов ОСОБА_3 залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду документ, підтверджуючий сплату судового збору за подання до адміністративного суду позову не майнового характеру у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали (а.с. 2-3).

На виконання вимог вказаної ухвали, яка отримана позивачем 03.01.2018 (а.с 24), останній вчасно протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали засобами поштового зв'язку направив до суду копію довідки Сер ВТЕ-7 № 012173, згідно якої позивач визнаний інвалідом другої групи безстроково (інвалід з дитинства) (а.с. 25-27).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Таким чином, надання копії довідки за встановленою формою, якою підтверджено інвалідність ІІ групи позивача на момент звернення до суду, є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Постановлюючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що довідка, яка долучена позивачем до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, не може вважатися належним доказом, підтверджуючим інвалідність ІІ групи, але при цьому суд не навів жодних мотивів, якими керувався, відмовляючи у прийнятті вказаної довідки як підставу для звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

В пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09.12.1994).

Крім того, Європейський суд з прав людини у пунктах 23 та 25 Рішення "Проніна проти України" від 18.07.2006 вказав, що суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень за аргументами, які сторона може представити в суд, та проаналізувати позов з точки зору цих аргументів.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не надано жодного обгрунтування доводу позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору, а тому ухвала суду першої інстанції не може вважатися обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 242 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 312 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям постанови про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 250, 312 , 315, 320 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 по справі № 820/6531/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою справу № 820/6531/17 за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії по інвалідності направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5