Постанова № 72603529, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/7601/17 Суддя (судді) першої інстанції: Радзівіл А.Г.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Києві апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року (розглянуте в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області з позов до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром; зобов'язання Відповідача, починаючи з 13 грудня 2016 року провести їй перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром; зобов'язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, починаючи з 28 травня 2017 року провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» на момент звернення Позивача до управління із заявою втратила чинність. Також, Відповідач зазначає, що пенсіонерам, яким призначена пенсія до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» і в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, виплата пенсії здійснюється без обмеження, проте, ці положення аж ніяк не поширюються на Позивача.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подавався, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Оскільки у матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2016 року у справі 361/4734/16-а, яка набрала законної сили 21 грудня 2016 року, визнано протиправним і скасовано рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 07 липня 2016 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугою років; зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити з 06 липня 2016 року ОСОБА_2 пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ у розмірі 90 % від суми місячного заробітку.

Після проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення, Відповідачем обмежено розмір пенсії максимальним розміром у сумі 10740,00 грн, що призвело до його зменшення.

У листопаді 2017 року Позивач звернулася до Відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

28 листопада 2017 року Відповідач листом вих.№886/К -01 повідомив, що розмір пенсії Позивача на дату звернення становить 10740,00 грн; при цьому, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавки окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року не може перевищувати 10740,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач має право на отримання пенсії без обмеження її розміру відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року), а відтак відмовляючи у виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром, Відповідач порушив вказане право Позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що Позивач працює в органах прокуратури з 02.11.1998 року.

На момент призначення Позивача на службу в органах прокуратури правові засади організації і діяльності прокуратури України регулювались Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (далі - Закон №1789-XII).

Статтею 50-1 Закону України №1789-XII передбачено, що працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» 12 липня 2001 року №2663-III зазначену статтю викладено у новій редакції.

Відповідно до цієї редакції прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

У подальшому Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII вносились зміни до статті 50-1 Закону №1789-XII.

За змістом цих змін максимальний розмір пенсії прокурорів у відсотковому відношенні зменшувався, відповідно, до 80, 70 та 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати.

Крім того, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI, який набув чинності з 01 жовтня 2011 року, встановлено обмеження виплати пенсії максимальним її розміром.

Так, за змістом статті 2 цього Закону максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, п.2 розд.II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які регулювали, зокрема, питання призначення і перерахунку пенсії, втратили чинність.

На момент призначення ОСОБА_2 пенсії (06.07.2016 року) абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII передбачалось, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, що набув чинності 01.01.2017 року, внесено зміни до наведеної правової норми та слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінити словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачеві призначено пенсію у період дії Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними та неконституційними не визнавались, а тому у Відповідача відсутні правові підстави для призначення до виплати пенсії у розмірі більшому, ніж установлено законом.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року скасувати та ухвалити постанову такого змісту.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 06 березня 2018 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.