Рішення № 72600563, 06.03.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7118/17

Провадження № 2/520/2779/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Київської районної адміністрації, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський», треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_4, Київська рай адміністрація як орган опіки та піклування про виселення без надання іншого житлового приміщення,

Встановив:

ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, звернулася до суду з вимогами ухвалити рішення, яким виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 та інших тимчасових мешканців без надання іншого житлового приміщення, стверджуючи, що відповідач є піднаймачем частини жилого приміщення, що договір піднайму укладено з порушенням вимог Житлового Кодексу України. Позивач до судового засідання не з’явилась, надала заяву про вирішення спору за її відсутності, зазначивши, що позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судового рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач ОСОБА_3 і відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явились, про час і місце розгляду справи сповіщались судом неодноразово у відповідності до вимог закону за місцем реєстрації та відомим місцем проживання, відзиви на позов не надали.

Представники Київської рай адміністрації і КП «ЖКС «Вузівський» до суду не з’явились, про час і місце розгляду справи сповіщені. КП «ЖКС «Вузівський» надав відзив на позов, в якому виклав свої доводи, що КП «ЖКС «Вузівський» не є належним відповідачем по даній справі.

Треті особи до суду не з’явились, сповіщені. Представник органу опіки та піклування надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

За згодою позивача, у відповідності до положень ст.280 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з 1997 року по 2010 рік перебували у зареєстрованому шлюбі, від цього шлюбу сторони мають дітей – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. У 2003 році розпорядженням Київської рай адміністрації №619 від 14.05.2003 року ОСОБА_3 на склад сім’ї 3 особи (він, дружина і син) була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 53,64 кв.м., в тому числі житловою 28,43 кв.м. Після отримання ордеру подружжя разом з сином заселилися до спірної квартири і всі повнолітні члени сім`ї отримали реєстрацію за названою адресою. В 2003 році в сім’ї ОСОБА_3 народився син ОСОБА_5. В 2010 році шлюбу між ОСОБА_5 (після розірвання шлюбу Андрушко) Н.С. і ОСОБА_3 розірвано. Колишні члени сім’ї проживають в одній квартирі. Порядок користування житловими приміщеннями в квартирі не визначався ні сторонами ні судом. 18.06.2017 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 уклали договір піднайму жилого приміщення, за умовами якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв в піднайм кімнату в квартирі АДРЕСА_3 для проживання в період з 18.06.2017 року по 18.12.2017 року. Позивачка стверджує, що 18.06.2017 року ОСОБА_2 зайняв на підставі договору піднайму житлову кімнату площею 17,2 кв.м. Позивачка доводить, що вона своєї згоди на укладання договору піднайму в вищевказаній квартирі не надавала. Крім того, після вселення ОСОБА_2 до квартири розмір жилої площі, що приходиться на кожну особу, що проживає в цій квартирі, є значно меншим, що встановлений ст.48 ЖК України.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних правових підстав:

Судом встановлено, що квартира №23 в будинку и№118 по вул..Левітана в м.Одесі належить до комунальної власності. ОСОБА_3 є відповідальним квартиронаймачем. Разом з ОСОБА_3 право на користування цією квартирою мають колишня дружина – ОСОБА_1, син – ОСОБА_4 і син ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3. Всі вище вказані особи мають реєстрацію по спірній квартирі.

Відповідно до положень ст.91 ЖК України наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї, які проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайом жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлюваних цим Кодексом. Наймач може здати в піднайом частину жилого приміщення, а в разі тимчасового виїзду - все приміщення. Жиле приміщення здається в піднайом без зазначення строку або на визначений строк, у тому числі на період збереження цього приміщення за тимчасово відсутнім наймачем. Договір піднайму укладається в письмовій формі з наступною реєстрацією у житлово-експлуатаційній органі.

Стаття 93 ЖК України містить умови, за яких здача жилого приміщення в піднайом не допускається. Так, здача жилого приміщення в піднайом не допускається, якщо в результаті вселення піднаймача розмір жилої площі, що припадатиме на кожну особу, яка проживає в цьому приміщенні, буде меншим від установленого для надання жилих приміщень (ч.1 ст.48).

У даному випадку відсутні належні і допустимі докази того, що відповідач ОСОБА_3 уклав договір піднайму житлового приміщення за згодою позивача, що відповідач ОСОБА_3 тимчасово не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 і на цей період здав частину житлового приміщення в піднайом. Загальна площа квартири складає 56 кв.м., в тому числі житлова – 28,43 кв.м. і на кожну особу, що проживає в квартирі , припадає такий розмір житлової площі, що не відповідає вимогам, викладеним в ч.1 ст.48 і ч.1 ст.93 ЖК України. Крім того, договір піднайму жилого приміщення від 18.06.2017 року не зареєстрований у житлово-експлуатаційному органі, що підтверджується листом КП «ЖКС «Вузівський» №539 від 03.07.2017 року.

Стаття 94 ЖК України визначає, що «здача жилого приміщення в піднайом з порушенням вимог, установлених частинами першою, третьою і четвертою статті 91 і статтею 93 цього Кодексу, тягне за собою недійсність договору піднайму. У цьому разі громадяни, які незаконно поселилися в жилому приміщенні, зобов'язані негайно звільнити його, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення».

Позовні вимоги в частині виселення «інших тимчасових мешканців» є безпідставними, тому задоволенню в цій частині позов не підлягає.

Керуючись ст. ст.259,263-265,268,281-282 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_4 без надання іншого житла.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, наданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Калашнікова О. І.