Ухвала суду № 72599245, 26.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/446/18 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 11-сс/783/119/18 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді - Урдюк Т.М.

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретаря - Мазур-Іванько Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 09 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави,

з участю прокурора - Серьогінова Ю.І,,

захисника – адвоката - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а :

вищезазначеною ухвалою клопотання слідчого Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області, погодженого з прокурором, задоволено.

Застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк у 60 (шістдесят) днів з 14 год. 08.02.2018 року.

Строк дії ухвали закінчується о 14 год. 08.04.2018 року.

Визначено розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240,00 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Одержувач коштів: ТУ ДСА України в Львівській області, код ЄДРПОУ: 26306742, МФО: 820172, Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р 37315022000757).

У разі внесення застави на ОСОБА_4 покладено такі обов’язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; за наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 09 лютого 2018 року, адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати та постановити нову, якою обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що прокурором та слідчим не доведено слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м’якого запобіжного заходу.

На переконання захисника, до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов’язання, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою із заставою з максимальним розміром, передбаченим щодо особи підозрюваної у вчиненні злочину середньої тяжкості – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до п.5 ст.182 КПК України є занадто суворим запобіжним заходом та є надмірно великою сумою для підзахисного.

Як зазначає апелянт, слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання за місцем реєстрації, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнає повністю, матеріальна шкода є незначною та підозрюваний готовий її компенсувати, вчинений ним злочин не спрямований проти життя та здоров’я. На переконання адвоката, з огляду на зазначене, жоден ризик, передбачений ст.177 КПК України, не доведений.

Заслухавши доповідача, адвоката та підозрюваного на підтримання поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти поданої апеляційної скарги та просить суд відмовити у її задоволенні, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.

Згідно з матеріалами клопотання, 06 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140150000267 внесено відомості за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

09 лютого 2018 року ОСОБА_4 повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що 30.01.2018 року близько 18 години 35 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ «ТВК «Львівхолод», що по вул.Богдана Хмельницького, 10а в м.Червоноград, Львівської області реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно, шляхом вільного доступу, із торгового залу магазину «Рукавичка» ТзОВ «ТВК «Львівхолод», що по вул.Богдана Хмельницького, 10а в м.Червоноград, Львівської області, викрав дві банки ікри марки «Кухарочка» вагою 120 грам, вартістю 102 гривні 6 копійок кожна, після чого не розрахувавшись за товар покинув приміщення магазину.

01 лютого 2018 року близько 19 години 27 хвилин ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ «ТВК «Львівхолод», що по вул.Стуса, 35 в м.Червоноград Львівської області реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно, шляхом вільного доступу, із торгового залу магазину«Рукавичка» ТзОВ «ТВК «Львівхолод», що по вул.Стуса, 35 в м.Червоноград Львівської області, викрав одну банку ікри марки «Кухарочка» вагою 120 грам, вартістю 102 гривні 6 копійок та одну банку ікри марки «Класичний посол» вагою 130 грам, вартістю 155 гривень 76 копійок, після чого не розрахувавшись за товар покинув приміщення магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Окрім цього, 08 лютого 2018 року близько 13 години 40 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ «ТВК «Львівхолод», що по вул.Івасюка, 20 в м.Червоноград Львівської області реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, із торгового залу магазину «Рукавичка» ТзОВ «ТВК «Львівхолод», що по вул.Івасюка, 20 в м.Червоноград Львівської області, викрав дві банки ікри марки «Кухарочка» вагою 120 грам, вартістю 102 гривні 6 копійок кожна та не оплативши за вказані товари у касі магазину намагався їх таємно викрасти вийшовши з торгового залу магазину, проте з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був виявлений та затриманий працівником охорони вказаного магазину.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, що підтверджується: показаннями представника потерпілого ОСОБА_5, який підтвердив, що ОСОБА_4 вчиняв крадіжки з магазинів «Рукавичка» ТзОВ «ТВК «Львівхолод», показаннями свідків ОСОБА_6, яка впізнала ОСОБА_4, протоколом впізнання за фотознімками, під час якого ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_4, речові докази, а саме: дві банки ікри марки «Кухарочка» вагою 120 грам, вартістю 102 гривні 6 копійок кожна, які були вилучені під час проведення огляду місця події у ОСОБА_4, дисками DVD-R з відеозаписами з камер відеоспостереження магазинів «Рукавичка» ТзОВ «ТВК «Львівхолод».

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року , в якій Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону, врахував усі обставини, з якими закон пов’язує можливість застосування запобіжного заходу та обрав останньому винятковий у вигляді тримання під вартою, довівши, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та саме такий вид унеможливить переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, а також вчинення ним інших злочинів.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, під час розгляду клопотання прокурором було доведено наявність існування ризиків, передбачених у п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Покликання адвоката на те, що слідчим суддею не взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання за місцем реєстрації, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнає повністю, це обставини, які враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, однак не є безумовними обставинами для зменшення розміру застави чи застосування більш м’якого виду запобіжного заходу.

При визначенні розміру застави слідчий суддя, з-поміж інших обставин, в повній мірі врахував дані про особу-підозрюваного, в тому числі його незадовільний майновий стан, сімейний стан, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, обраний слідчим суддею вид запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 відповідає меті та завданню застосування заходу забезпечення кримінального провадження та є необхідним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, відтак доводи апеляційної скарги адвоката є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, а також норм європейського права, які б були підставою для скасування оскаржуваного рішення, колегією суддів апеляційного суду не встановлено, відтак оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 09 лютого 2018 року, якою до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в його інтересах – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Т.М.ОСОБА_7ОСОБА_8Маліновська-Микич