Рішення № 72599241, 02.03.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7214/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Невойта П.С.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

за участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну способу стягнення та зменшення розміру аліментів,-

в с т а н о в и в:

03.10.2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 та просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються згідно судового наказу Шевченківського районного суду м.Львова від 06.09.2017 року справа №466/6349/17 зі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом заміни способу їх стягнення, а саме замість стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити розмір аліментів, які стягуватимуться з нього на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень щомісячно і до досягнення ними повноліття.

Заявою від 24.01.2018 року змінив предмет позову та просив стягувати аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, Шевченківським районним судом м.Львова від 06.09.2017 року було винесено судовий наказ про стягнення аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, 05.07.2010 р.в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 01.09.2017р. Однак з часу ухвалення рішення змінився матеріальний стан позивача, він одружився, має на утриманні дружину та сина дружини від попереднього шлюбу, також дружина вагітна вдруге, сам ОСОБА_4 потребує постійного лікування внаслідок травми, яку мав у 2015 році, а також просить суд врахувати що з 22.01.2018 року він звільнений з роботи, а тому і дохід його зменшиться. Зазначає те, що стягувані аліменти сплачувати йому важко, відтак, просить суд зменшити розмір стягуваних з нього аліментів, та присудити їх в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі Довіреності від 05.10.2017 року /а.с.76/ підтримав уточнені позовні вимоги, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві, письмових додаткових поясненнях /а.с.83-84/, письмовому відзиві на відзив, яке долучено до матеріалів справи /а.с.126/. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач звернувся до суду з клопотанням про зупинення виконання судового наказу на час розгляду справи, позивачем не обгрунтовано, на якій правовій нормі слід задовольнити дане клопотання, а оскарження судового наказу про стягнення аліментів не є підставою для зупинення його виконання, тому ухвалою від 24.10.2017 року у задоволенні клопотання від 24.10.2017 року ОСОБА_4 про зупинення стягненняна підставі виконавчого документа - відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги /а.с.162-163/ в судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення аналогічні викладеним у письмовому відзиві на позовну заяву, які долучені до матеріалів справи /а.с.173-174/. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши зібрані у справі докази, з”ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття.

Відповідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено та вбачається з копій свідоцтв про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, 05.07.2010р.н. їх батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с.4,5/.

На підставі судового наказу виданого Шевченківським районним судом м. Львова від 06.09.2017 р. присуджено стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, 05.07.2010 р. в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 01.09.2017р./а.с.49/.

Представник відповідача підтвердив факт проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з матір’ю ОСОБА_5 знаходяться на її частковому утриманні, оскільки відповідач частково надає грошові кошти на дітей.

Судом встановлено та підтверджується копією свідоцтва про шлюб, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб у Залізничному районному у м.Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Львівській області 19.08.2017р., актовий запис №311./а.с.8/.

Представником позивача зазначено, що на утриманні ОСОБА_4 також перебувають дружина ОСОБА_8, яка є вагітною та її син ОСОБА_9, який є дитиною-інвалідом.

У відповідності до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При визначенні розміру аліментів з врахуванням положень ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

На спростування позовних вимог представником відповідача надано такі докази:

- копія свідоцтва про шлюб серії І-СГ №316600 видане Залізничним районним у м.Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Львівській області 19.08.2017р., що підтверджує про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, актовий запис 311 /а.с.8/;

- договір оренди нерухомого майна від 04.12.2015р., укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_4, що підтверджує факт оренди квартири та здійснення плати за оренду у розмірі 5500 грн., копії квитанції долучені до матеріалів справи, а також копія довідки ЖБК №77 від 20.10.2017 року, про те, що в даній квартирі прописані ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 /а.с.61-70,87/;

- копію договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0101/82/0481141 від 07.09.2016 року, що підтверджує наявність у ОСОБА_4 зобов’язання про сплати кредитного платежу у розмірі 3687,33 грн. /а.с.53-60/;

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_9, сина дружини позивача та довідки про доходи дружини ОСОБА_8, копія медичного обґрунтування №337 відносно ОСОБА_9, який потребує додаткового лікування, що підтверджують факт утримання ОСОБА_4 дружини та її сина, оскільки доходи дружини не значні /а.с.9,85,88-93/.

- копія довідки та обстеження ОСОБА_4 щодо травми у 2015 року, що підтверджує потребу постійного лікування внаслідок травми /а.с.94/;

- копія довідки про вагітність ОСОБА_8 /а.с.95/;

- копія наказу про звільнення ОСОБА_11 з посади представника торгівельного та копія трудової книжки з записом про звільнення /а.с.121-123/.

Згідно ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що суд враховує при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів.

Також, відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що позивач не звільнений від обов’язку утримувати своїх дітей, розмір аліментів, що підлягають стягненню з нього (1/3 всіх доходів) є мінімальним розміром гарантованого законодавством мінімального розміру аліментів на дитину, представники сторін погодилися про визначення аліментів саме у частці від доходу, а враховуючи, що всі обставини, на які позивач покликався як на підставу зменшення розміру аліментів мали місце станом на день присудження аліментів, особа є молодого віку, працездатний, протипоказань до роботи немає - суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну способу стягнення та зменшення розміру аліментів, які стягуються згідно судового наказу Шевченківського районного суду м.Львова від 06.09.2017 року справа №466/6349/17 - відмовити.

Позивач: ОСОБА_4, прож. ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідач: ОСОБА_5, прож., ІНФОРМАЦІЯ_6.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_12