Рішення № 72599110, 02.03.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1015/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М. М.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Третя Львівська державна нотаріальна контора про визначення часток у праві власності, -

в с т а н о в и в :

13 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визначити, що частка ОСОБА_3, який помер 06 грудня 2016 року, у праві спільної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610137500:11:011:0061, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 177 становила 2/3 (дві третіх) частини та визначити, що частка ОСОБА_2 у праві спільної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610137500:11:011:0061, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 177 становить 1/3 (одну третю) частини.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 14.09.1989 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом його батько ОСОБА_3 отримав право власності в цілому на житловий будинок з прибудовами (домоволодіння), розташований за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 177, про що Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації видане Реєстраційне посвідчення та записано в реєстрову книгу за реєстровим №260.

16.06.2005 р. батько позивача - ОСОБА_3 подарував його сестрі ОСОБА_2 35/100 (тридцять п’ять сотих) частини будинку №177 з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами по вулиці Брюховицькій у м. Львові, про що було оформлено Договір дарування частини будинку, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2594.

Право власності, що перейшло до його сестри ОСОБА_2В, 04.07.2005 р. зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що є відповідна позначка на вказаному Договорі дарування частини будинку.

29.05.2009 р. управлінням земельних ресурсів у місті Львові на підставі ухвали 12 сесії 5 скликання Львівської міської ради №2365 від 16.02.2009 р. його сестрі ОСОБА_2 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №806586.

Згідно вказаного Державного акту ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610137500:11:011:0061, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 177. Цільове призначення (використання) земельної ділянки обслуговування житлового будинку.

У Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №806586 співвласниками земельної ділянки вказані його сестра ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_3, який помер 06.12.2016 року.

Після смерті батька позивача відкрилася спадщина у вигляді 65/100 частини будинку №177 з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами по вулиці Брюховицькій у м. Львові та відповідна частина земельної ділянки за вказаною адресою.

Сестра ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини після смерті батька в його користь, про що до Третьої Львівської державної нотаріальної контори подана відповідна заява №733 від 18.05.2017 р.

Також від спадщини після смерті батька відмовилась і його мати ОСОБА_5, про що до Третьої Львівської державної нотаріальної контори подана відповідна заява №734 від 18.05.2017 р.

Від державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 надійшов лист вих.№74/02-14 від 11.01.2018 р., згідно з яким для оформлення свідоцтва про право на спадщину на частину земельної ділянки, належну ОСОБА_3, необхідно визначити частку ОСОБА_7 із спільної сумісної власності.

У зв’язку з тим, що визначити частку в порядку, встановленому ст.364 Цивільного кодексу України (уклавши відповідний нотаріально посвічений договір), неможливо, оскільки один із співвласників, ОСОБА_3, помер, тому він змушений звернутися до суду із позовом про визначення часток у спільній сумісній власності.

Позивач є єдиним спадкоємцем на майно батька - ОСОБА_3, який помер 06.12.2016 року.

Невизначення часток у праві спільної сумісної власності між його батьком ОСОБА_3 та його сестрою ОСОБА_2, позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на спадщину, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_3.

У судовому засіданні позивач надав пояснення, зазначені у викладеній його позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечила, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, проте від нього надійшла заява, в якій просить розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.09.1989 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом батько позивача ОСОБА_3 отримав право власності в цілому на житловий будинок з прибудовами (домоволодіння), розташований за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 177, про що Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації видане Реєстраційне посвідчення та записано в реєстрову книгу за реєстровим №260.

16.06.2005 р. батько позивача - ОСОБА_3 подарував його сестрі ОСОБА_2 35/100 (тридцять п’ять сотих) частини будинку №177 з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами по вулиці Брюховицькій у м. Львові, про що було оформлено Договір дарування частини будинку, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2594.

Право власності, що перейшло до його сестри ОСОБА_2В, 04.07.2005 р. зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що є відповідна позначка на вказаному Договорі дарування частини будинку.

29.05.2009 р. управлінням земельних ресурсів у місті Львові на підставі ухвали 12 сесії 5 скликання Львівської міської ради №2365 від 16.02.2009 р. його сестрі ОСОБА_2 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №806586.

Згідно вказаного Державного акту ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610137500:11:011:0061, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 177. Цільове призначення (використання) земельної ділянки обслуговування житлового будинку.

У Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №806586 співвласниками земельної ділянки вказані сестра позивача ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_3, який помер 06.12.2016 року.

Після смерті батька позивача відкрилася спадщина у вигляді 65/100 частини будинку №177 з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами по вулиці Брюховицькій у м. Львові та відповідна частина земельної ділянки за вказаною адресою.

Згідно ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити її право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Згідно ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співмешканців у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами, законом або рішенням суду.

Статтею 372 ЦК України передбачено: майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У статті 356 ЦК України зазначається, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч. 1 ст.86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч. 3 ст. 88 Земельного кодексу України, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно п. в ч.2 ст.89 Земельного кодексу України, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.

До особи, яка набула відповідно до ч. 1 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Керуючись п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", ч. 1 ст. 86, ч. 3 ст. 88, ч. 2 ст. 89, ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 356, ч. 2 ст. 370, 372, 386 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_3, який помер 06 грудня 2016 року, у праві спільної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610137500:11:011:0061, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 177 становила 2/3 (дві третіх) частини.

Визначити, що частка ОСОБА_2 у праві спільної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610137500:11:011:0061, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 177 становить 1/3 (одну третю) частини.

У зв’язку з поділом майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області безпосередньо шляхом подання в тридцятиденний термін з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_8