Постанова № 72598968, 28.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2018 рокусправа № 808/505/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Кругового О.О.

судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 р. (суддя суду першої інстанції Прасов О.О.), ухвалену в м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні о 13 годині 45 хвилин, повний текст постанови складений 24.11.2017 року, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування наказу, стягнення моральної шкоди -

в с т а н о в и в :

В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування наказу №1-дс від 16.01.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2.» у вигляді догани , стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 гривень.

Позивач обґрунтовує свої доводи тим, що він працює на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області з 15.02.2016 і по теперішній час. Наказом в.о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.01.2017 №1-дс " Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2." з підстав відсутності без поважних причин на робочому місці з 04.08.2016 по 05.10.2016 його було притягнуто до дисциплінарного стягнення у виді догани. Вважає наказ від 16.01.2017 №1-дс незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскільки обставини що стали підставою для прийняття спірного наказу були відсутні, а тому до нього було неправомірно застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. ГУ ДФС у Запорізькій області порушено термін накладання адміністративного стягнення. Окрім того, також зазначає, що його взагалі не було повідомлено про порушення дисциплінарного провадження з питань порушення ним вимог п.12. ч.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу». Також, позивач зазначив, що йому спричинена моральна шкода в результаті незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дії відповідача призвели до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях його незаконного звільнення з боку роботодавця, що призводить до необхідності прикладання ним додаткових зусиль по організації свого життя, ГУ ДФС у Запорізькій області повинне відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 10000 гривень. З наведених підстав просив позов задовольнити.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду 20.11.2017 року позов задоволено частково, суд визнав протиправним та скасував наказ ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.01.2017 №1-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2.", в іншій частині позову в задоволені відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішенння суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову.

Відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що Дисциплінарною комісією від 14.09.2016 №3.1 ухвалено рішення про необхідність порушення дисциплінарного провадження стосовно головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2 Відповідно до Наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.09.2016 №961 "Про початок дисциплінарного провадження" розпочато дисциплінарне провадження стосовно головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2 06.10.2016 начальник управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області Немшилов Д.О. звернувся до голови дисциплінарної комісії Рачинського Р.М. з доповідною про ініціювання відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків, у зв'язку з закінченням дії ухвали суду, проведення відносно нього дисциплінарного провадження та на підставі п.1 ст.72 Закону України "Про державну службу". На засіданні Дисциплінарної комісії 06.10.2016 одностайно прийнято рішення щодо складання подання на ім'я начальника ГУ ДФС у Запорізькій області з пропозицією відсторонити ОСОБА_2 від посадових обов'язків. Зазначене подання за номером 1096вн від 06.10.2016 було направлено начальнику ГУ ДФС у Запорізькій області Кавиліну О.А. Після розгляду подання видано Наказ від 06.10.2016 №1048 "Про відсторонення ОСОБА_2 від виконання посадових обов'язків", згідно якого ОСОБА_2 відсторонений від посади на час здійснення дисциплінарного провадження з 06.10.2016. Починаючи з 13.10.2016, ОСОБА_2 на виконання ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13.10.2016 №335/11277/16-к 1кс/335/6618/2016 Наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 13.10.2016 №254-о "Про відсторонення ОСОБА_2 від посади" відсторонений від посади з 13.10.2016 строком до 03.11.2016 без збереження заробітної плати. 24.10.2016 начальник відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту звернулась до голови дисциплінарної комісії з доповідною (від 24.10.2016 №650/08-01-22-08-06), в якій повідомила, що позивач з 04.08.2016 по 05.10.2016 на робочому місці не перебував. Відповідно до наказу ДФС №1-ДФ від 16.01.2017 року до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» за прогул без поважних причин може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що залишилось поза увагою суду першої інстанції. Також, відповідач зазначає, що суд при розгляді справи припустився порушення вимог норм процесуального права, а саме не зупинив провадження у справі до розгляду касаційним судом касаційної скарги відповідача на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 року, якою скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2017 року про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених судом фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області №49-о від 15.02.2016 року ОСОБА_2 призначено на посаду головного державного ревізора - фінінспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного Управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області на якій він працює по даний час.

Прокуратурою Запорізької області було відкрито кримінальне провадження №42016080000000183 від 08.06.2016 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України. 03.08.2016 позивача затримано слідчим з ОВС у Запорізькій області за підозрою у скоєні злочину.

З 03.08.2016 по 08.08.2016 позивач знаходився під вартою, що підтверджено довідкою Державного департаменту України з питань виконання покарань Запорізького слідчого ізолятору УДПтС в Запорізькій області від 08.08.2016 №01222.

Ухвалою слідчого суді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 05.08.2016 по справі №335/8907/16-к 1кс/335/3541/2016 позивача було відсторонено від посади з вилученням службового посвідчення до 05.10.2016 включно, про що прокуратурою Запорізької області проінформовано ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 05.08.2016 №17/2-4419-16.

08.08.2016 року ГУ ДФС у Запорізькій області приймає наказ на виконання ухвали суду про відсторонення ОСОБА_2 від посади до 05.10.2016, без збереженням заробітної плати на виконання ухвали суду.

Також, ухвалою слідчого суді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 13.10.2016 позивача було відсторонено строком до 03.11.2016 в зв'язку з чим, на виконання рішення суду ГУ ДФС у Запорізькій області також був прийнятий наказ про відсторонення ОСОБА_2 від посади до 03.11.2016 року без збереження заробітної плати.

02.11.2016 року строк дії відсторонення позивача від посади було продовжено до 03.12.2016 року ухвалою слідчого суді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 02.11.2016року.

Наказом від 04.11.2016 року №267-о ГУ ДФС у Запорізькій області був прийнятий наказ про відсторонення ОСОБА_2 від посади до 03.11.2016 року без збереження заробітної плати.

В свою чергу, 14.09.2016 року наказом №961 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнятий наказ про початок дисциплінарного провадження щодо посадових осіб, управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області в тому числі і позивача(а.с.48 )

На підставі рішення дисциплінарної комісії ї № 3.3. від 06.10.2016 року, наказом від 06.10.2016 року №1048 начальником ГУ ДФС у Запорізькій області було відсторонено ОСОБА_2 від службових обов'язків головного державного ревізора - фінінспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного Управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області на час проведення дисциплінарного провадження з 06 жовтня 2016 року.

Відповідно до доповідної записки позивач перебував на робочому місці з 06.10.2016 року по 13.10.2016 року не виконуючи своїх посадових обов'язків (а.с.52).

16.01.2017 начальником відділу кадрового адміністрування управління по роботі з персоналом позивачу вручено для ознайомлення Наказ в.о.начальника ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.01.2017 №1-дс, згідно якого до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани за відсутність без поважних причин на робочому місці з 04.08.2016 по 05.10.2016. ГУ ДФС у Запорізькій області.

Правомірність прийняття Головним управлінням ДФС у Запорізькій області наказу від 16.01.2017 №1-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2.» є предметом даного спору.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 Закону України №889-VIII від 10.12.2015 "Про державну службу", в зв'язку з чим, наказ №1-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2.", прийнятий 16.01.2017 є необґрунтованим, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції розглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Посадові особи контролюючих органів є державними службовцями відповідно до положень п.342.4 ст.342 Податкового кодексу України, та їх правовий статус, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України "Про державну службу" та іншими законами (п.342.6 ст.342 Податкового кодексу України).

Як зазначено у ч.1 ст.65 Закону України №889-VIII від 10.12.2015 "Про державну службу", підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У ч.2 ст.65 Закону України №889-VIII від 10.12.2015 "Про державну службу" зокрема, зазначено, що: "… дисциплінарними проступками є: 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; (…) 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; …".

Отже, законодавством визначено , що відсутність на робочому місці без поважних підстав, прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин можуть бути підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Зазначаючи про правомірність прийнятого ним наказу відповідач зазначив, що наказ від 16.01.2017 №1-дс був прийнятий з підстав відсутності ОСОБА_2 без поважних причин на робочому місці в період з 04.08.2016 року по 05.10.2016 року.

Відсутність на робочому місці без поважних причин в зазначений період, як зазначив відповідач, підтверджується складеними актами посадових осіб, а також довідкою від 06.10.2016 року з інформацією про те, що ОСОБА_2 у відпустці не знаходився, у відрядженні не перебував, про знаходження на лікарняному не повідомляв.

Відповідач посилається на положення ч.ч. 5, 6 ст.72 Закону України №889-VIII від 10.12.2015 "Про державну службу" яке зобов'язує державного службовця якого було відсторонено від виконання посадових обов'язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.

Однак, такі доводи відповідача суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно ч.ч.5,6 ст.72 Закону України «Про державну службу» під час відсторонення від виконання посадових обов'язків державний службовець зобов'язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. Зазначене відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".

Проте, як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, первісне відсторонення позивача з посади з 05.08.2016 по з вилученням службового посвідчення до 05.10.2016 включно відбулося на підставі ухвали

Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №42016080000000183 від 08.06.2016 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України. В подальшому, ухвалами слідчого судді строк відсторонення було продовжено.

Відповідно до ч.1 ст.154 Кримінального процесуального кодексу України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Як передбачено ч.2 ст.154 Кримінального процесуального кодексу України, відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.157 Кримінального процесуального кодексу України за наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали.

Частиною 3 чт.158 Кримінального процесуального кодексу України регламентований порядок скасування відсторонення від посади яка визначає про те, що тільки ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба може бути розглянуто клопотання про скасування відсторонення від посади.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання відсторонення ОСОБА_2 від посадових обов'язків регулювалось положеннями кримінально-процесуального законодавства та не могли бути врегульовані положеннями Закону України "Про запобігання корупції" під час проведення досудового розслідування кримінального провадження.

В зв'язку з чим, посилання відповідача на положення ст.. ч.ч.5, 6 ст.72 Закону України «Про державну службу» про обов'язковість перебування на робочому місці державного службовця відстороненого відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку як позивач, так і відповідач, повинні були керуватися саме ухвалами слідчого судді які є обов'язковими для виконання, та оскільки вони не зазначають про можливість перебування державного службовця на робочому місці під час проведення досудового розслідування, вважати ОСОБА_2 таким, який був відсутній в робочий час на робочому місці без поважних причин не можна, навіть при наявності наказу про порушення дисциплінарного провадження щодо нього.

Також, доводи апеляційної скарги з приводу порушення судом норм процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки приведені процесуальні норми права зазначені без обставин, які б свідчили про порушення судом першої інстанції процесуального законодавства.

В свою чергу, оцінюючи доводи заявника апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону в частині відмови в зупиненні провадження у даній справі до часу розгляду касаційним судом касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 року, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність відкритого касаційного провадження не може бути розцінена як обов'язкова підстава для зупинення провадження у справі, оскільки по-перше: ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року не підлягає оскарженню, яка така, що не перешкоджає провадженню у справі, а по-друге вказана ухвала суду набрала законної сили з моменту свого прийняття - 21.09.2017 року, відтак є обов'язковою для виконання на всій території України.

Відтак, враховуючи викладене, доводи заявника з приводу порушення судом вимог норм процесуального права при відмову в зупинення провадження за заявою відповідача є необґрунтованими.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ч. 3 ст. 243ст. 310, ст. 315, ст..316 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 р. у справі 808/505/17 - залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 лютого 2018 року та оскарженню не підлягає відповідно до п.3 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 02 березня 2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук