Постанова № 72598073, 01.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 0808/8853/2012

Провадження №22ц/778/1218/18 Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2015 року у справі за поданням старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_4 про обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, стягував Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» , -

ВСТАНОВИЛА:

Державний виконавець Жовтневого ВДВС Запорізького міського правління юстиції звернувся до суду з вказаним поданням посилаючись на те, що на примусовому виконанні у Жовтневому ВДВС Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2/331/216/13 від 16.05.2013 року виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід банк» суми заборгованості у розмірі 69381,89 доларів США та судового збору у сумі 3219,00 гри.

Боржник мешкає у Жовтневому районі м. Запоріжжя. При неодноразових виходах державного виконавця за адресою боржника перевірити майновий стан не виявилося можливим, що підтверджується актами державного виконавця. Рішення суду та законі вимоги державного виконавця боржник не виконує, не надає підтвердження про сплату боргу, про причини неявки не повідомляє.

У зв'язку з вищевикладеним, державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції просив суд обмежити боржника у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2015 року подання задоволено. Обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, без вилучення паспортного документа.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України( в редакції 2004 року) питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом першої інстанції встановлено, що у Жовтневому ВДВС Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2/331/216/13 від 16.05.2013 року виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід банк» суми заборгованості у розмірі 69381,89 доларів США та судового збору у сумі 3219 гри.

19.06.2013 року винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень про стягнення боргу в тому числі з ОСОБА_3, який до цього часу не погашений.

Відповідно до Узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховним Судом України від 01.02.2013 року за змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

З погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК (в редакції 2004 року) наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Державний виконавець, звертаючись з клопотанням про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України, направив до суду подання, копію постанови про відкриття провадження та копії виконавчих документів без надання будь-яких доказів про ухилення боржника від виконання зобов'язань.

Жодних доказів, окрім наявності заборгованості, про будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо) відсутні. В справі немає доказів, що маючи якесь майно чи грошові кошти боржник його приховує, чи перешкоджає у його вилученні чи реалізації.

За ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Окрім іншого, фактично звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права громадянина.

Суд першої інстанції обмежив боржника у конституційному праві лише за наявності боргу, про що і зазначено в оскаржуваній ухвалі.

У зв'язку з викладеним, оцінивши надані сторонами докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції є помилковими а доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованими, тому ухвала суду попередньої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову в задоволенні подання.

Керуючись ст. ст. 374,376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2015 року по цій справі скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні подання старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_4 про обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 березня 2018 року.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 0808/8853/2012

Провадження №22ц/778/1218/18 Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частина

01 березня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2015 року у справі за поданням старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_4 про обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, стягував Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2015 року по цій справі скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні подання старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_4 про обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: