Ухвала суду № 72597617, 28.02.2018, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28 лютого 2018 року м. ТернопільСправа № 921/476/17-г/8 Господарський суд Тернопільської області

у складі колегії суддів: головуючого судді Гирили І.М. , судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Колясці І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Міжнародної Фінансової Корпорації (міжнародної організації, створеної відповідно до Статей Угоди між країнами-учасницями, включно з Україною, головний офіс якої знаходиться за адресою: 2121 ОСОБА_1, N.W., Вашингтон, округ Колумбія 20433, Сполучені Штати Америки), адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 19-21, м. Київ, 01030 (Бізнес центр “Леонардо”, 14 поверх, юридична фірма “Астерс”)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елагрі-Деренівка", вул. Промислова, 11, с. Деренівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48173

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 Холдинг Паблік Лімітед (компанія, яка заснована та існує за законодавством Республіки ОСОБА_3, в особі ОСОБА_4, представника, який діє на підставі довіреності від 21 вересня 2010 року (адреса для листування: вул. В. Винниченка, 8, м. Тернопіль, 46018))

2) Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 Центр”, вул. Незалежності, 68 А, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257 (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького 19/21 (А), м. Київ 01030)

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "М-Трейд", вул. Незалежності 68А, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257 (вул. Б. Хмельницького, 19/21 (А), м. Київ, 01030)

про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_5 - уповноваженого

Відповідача: ОСОБА_3 – уповноваженої

Третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 – уповноваженої

Третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 – уповноваженої

Третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 – уповноваженої

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Суть справи:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа № 921/476/17-г/8 за позовом Міжнародної Фінансової Корпорації, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елагрі-Деренівка", надалі - відповідач, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 Холдинг Паблік Лімітед (компанія, яка заснована та існує за законодавством Республіки ОСОБА_3, в особі ОСОБА_4, представника, який діє на підставі довіреності від 21 вересня 2010 року; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_2 Центр”; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "М-Трейд", про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 справу №921/476/17-г/8 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Гирила І.М., судді Чопко Ю.О та ОСОБА_6; розгляд справи призначено на 14:30 год. 15.01.2018, а також доведено до відома учасників судового процесу, що з 15.12.2017 набирає чинності нова редакція ГПК України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017)), відтак судове засідання, призначене на 15.01.2018, буде проводитись з врахуванням визначених у ній вимог - стадії підготовчого провадження. Окрім того, зазначеною ухвалою суду витребувано у сторін додаткові документи.

Поряд з цим, враховуючи набрання з 15.12.2017 нової редакції ГПК України, а також приписи ст. ст. 12, 32, 183 та п. п. 9 п. 1 Розділу XI "Перехідні Положення" останньої, беручи до уваги те, що у судовому засіданні 14.12.2017 судом справу №921/476/17-г/8 прийнято до провадження колегією суддів, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.01.2018 постановлено: розгляд справи № 921/476/17-г/8 здійснювати за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого засідання; підготовче засідання відкладено на 14 год. 15 хв. 12.02.2018. Окрім того, даною ухвалою прийнято заяву позивача про зміну предмету позову б/н від 15.01.2018. Ухвалою суду від 12.02.2018 підготовче засідання, в порядку ст. ст. 183, 202 ГПК України, було відкладено на 11:00 год. 28.02.2018.

Поряд з цим, 09.02.2018 на адресу Господарського суду Тернопільської області від ТОВ "Елагрі-Деренівка" надійшов відзив на позов з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову за вих. № 07/02-18ЕД від 07.02.2018, у якому відповідач зазначив, що заперечень щодо позову немає та визнає його повністю. Стверджує про відсутність у нього додаткових заяв, клопотань та про те, що він повідомив суду всі обставини, які йому відомі. Окрім того, проінформував суд про те, що не здійснював часткової/повної сплати кредитних коштів, процентів за користування кредитними коштами, комісійної винагороди за Кредитними договорами.

Також, 09.02.2018 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Центр" надійшли письмові пояснення з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову за вих. № 07/02-18МЦ від 07.02.2018, у якому третя особа зазначила про відсутність у неї заперечень щодо позову та про те, що підтримує його в повному обсязі. Повідомила про відсутність у неї додаткових заяв, клопотань та просила суд розглядати позов з урахуванням наявних матеріалів справи та раніше наданих компанією пояснень.

Окрім того, 09.02.2018 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "М-Трейд" надійшли письмові пояснення з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову за вих. № 07/02-18МТ від 07.02.2018, у яких третя особа зазначила про відсутність у неї заперечень щодо позову та про те, що підтримує його в повному обсязі. Повідомила про відсутність у неї додаткових заяв, клопотань та просила суд розглядати позов з урахуванням наявних матеріалів справи та раніше наданих компанією пояснень.

Також, 09.02.2018 на електрону адресу суду від ОСОБА_2 Холдінг Паблік Лімітед надійшли письмові пояснення з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову за вих. № 07/02-18МАХ від 07.02.2018, оригінал яких долучено представником до матеріалів справи в судовому засіданні 12.02.2018, у яких третя особа зазначила про відсутність у неї заперечень щодо позову та те, що підтримує його в повному обсязі. Повідомила про відсутність у неї додаткових заяв, клопотань та просила суд розглядати позов з урахуванням наявних матеріалів справи та раніше наданих компанією пояснень.

Повноважний представник позивача у підготовче засідання 28.02.2018 прибув. На виконання вимог ухвали суду від 12.02.2018 долучив до матеріалів справи Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо відповідача (ідентифікаційний код 34696571) станом на 23.02.2018.

Повноважний представник відповідача в підготовче засідання 28.02.2018 прибув та підтримав позицію, наведену у відзиві на позов з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову.

Повноважний представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в підготовче засідання 28.02.2018 прибув та підтримав позиції, наведені у письмових поясненнях з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в підготовчому засіданні доводи та пояснення повноважних представників сторін та третіх осіб, дослідивши норми чинного законодавства, суд вважає за доцільне провадження у даній справі зупинити, з огляду на наступне:

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про: звернення стягнення (з врахуванням прийнятої ухвалою суду від 15.01.2018 заяви позивача про зміну предмету позову б/н від 15.01.2018 (вх. № 3801)):

-на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 03.02.2014, посвідченим приватним нотаріусом посвідченим приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №№ 104, 105, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елагрі-Деренівка" (ідентифікаційний код 34696571, місцезнаходження: вул. Промислова, 11, с. Деренівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48173, Україна) та Міжнародною Фінансовою Корпорацією (міжнародної організації, створеної відповідно до Статей Угоди між країнами-учасницями, включно з Україною, головний офіс якої знаходиться за адресою: 2121 ОСОБА_1, N.W., Вашингтон, округ Колумбія 20433, Сполучені Штати Америки), шляхом набуття Міжнародною фінансовою корпорацією права власності на нерухоме майно (згідно наведеного в позовній заяві переліку), що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 11, с. Деренівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48173.

- на предмет застави за Договором застави від 04.02.2014, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елагрі-Деренівка" (ідентифікаційний код 34696571, місцезнаходження: вул. Промислова, 11, с. Деренівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48173, Україна) та Міжнародною Фінансовою Корпорацією (міжнародна організація, створена відповідно до Статей Угоди між країнами-учасницями, включно з Україною, головний офіс якої знаходиться за адресою: 2121 ОСОБА_1, N.W., Вашингтон, округ Колумбія 20433, Сполучені Штати Америки), шляхом набуття Міжнародною фінансовою корпорацією права власності на рухоме майно (згідно наведеного в позовній заяві переліку), що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Деренівка, вул. Промислова, 11, - в рахунок часткового погашення заборгованості за договором про надання кредиту С від 10 червня 2010 року, зі змінами та доповненнями, договором про кредит на екологічно чисте виробництво від 06 лютого 2012 року, договором про кредит А від 27 грудня 2013 року, другим договором про відновлювальну кредитну лінію від 27 грудня 2013 року, договором про відновлювальну кредитну лінію від 24 травня 2011 року та договором про додаткові комісійні від 31 січня 2014 року (надалі – Кредитні договори) у розмірі 149 900 379, 00 доларів США.

15.12.2017 розпочав роботу новий Верховний суд і, як вже зазначалось вище, набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", якими ГПК України викладено в новій редакції.

Верховний Суд є судом касаційної інстанції у господарських справах (ст. 286 ГПК України).

Ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше двохсот. У складі Верховного Суду діють: 1) ОСОБА_8 Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд (ст. 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

ОСОБА_8 Верховного суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду.

ОСОБА_8 Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом (ст. 45 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об’єднаної палати), передає справу на розгляд ОСОБА_8 Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. ОСОБА_9 ОСОБА_8 Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об’єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об’єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд ОСОБА_8 Верховного Суду (підп. 7 п. 1 р. ХІ "Перехідні положення" ГПК України).

Судом встановлено, що на перегляді в касаційному порядку Верховного Суду перебуває судове рішення (у іншій справі), правовідносини у якому подібні правовідносинам у даній справі, а саме: рішення Апеляційного суду м. Києва від 07.06.2016 у справі № 760/14438/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Поряд з цим, переглядаючи рішення апеляційного суду від 07.06.2016 в касаційному порядку, згідно ухвали від 25.01.2018, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передачі зазначеної вище справи на розгляд ОСОБА_8 Верховного Суду, зазначивши, зокрема, наступне:

"Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 7 Перехідних положень ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд ОСОБА_8 Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Ухвалюючи рішення у справі, яка переглядається, апеляційний суд зазначив, що при вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо це передбачено умовами договору іпотеки.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 30 березня 2016 року N 6-1851цс15 (Постанова N 6-1851цс15).

У постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року N 6-1851цс15 (Постанова N 6-1851цс15) зазначено, що можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. При вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки.

14 вересня 2016 року Верховний Суд України відійшов від указаної вище правової позиції та в постанові N 6-1219цс16 (Постанова N 6-1219цс16) зазначив про те, що можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Отже, аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", 328, 335, 376, 392 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому згідно частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що умови договору відповідач не виконував, кредит не погасив, в зв'язку з чим утворилася заборгованість, а положеннями іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто банк має право на визнання права власності на предмет іпотеки, або на укладення від імені банку договору купівлі-продажу іпотечного майна.

Аналогічне застосування норм права, що закріплені статтями 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", а також статтями 328, 335, 376, 392 ЦК України зазначено у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року N 6-1243цс16 (Постанова N 6-1243цс16), від 12 жовтня 2016 року N 6-504цс16 (Постанова N 6-504цс16), від 26 жовтня 2016 року N 6-1625цс16 (Постанова N 6-1625цс16), від 2 листопада 2016 року N 6-2457цс16 (Постанова N 6-2457цс16), від 22 березня 2017 року N 6-2967цс16 (Постанова N 6-2967цс16), від 5 квітня 2017 року N 6-3034цс16 (Постанова N 336/7977/14-ц, 6-3034цс16), від 27 квітня 2017 року N 6-679цс17 (Постанова N 6-679цс17), від 24 травня 2017 року N 6-1388цс16 (Постанова N 6-1388цс16, 750/8437/15-ц), від 9 серпня 2017 року N 6-2213цс16 (Постанова N 466/8679/13-ц, 6-2213цс16), від 13 вересня 2017 року N 6-1446цс17 (Постанова N 6-1446цс17, 761/32495/15-ц), від 27 вересня 2017 року N 6-2853цс16 (Постанова N 6-2853цс16).

Ухвалюючи вказані вище судові рішення, Верховний Суд України не зазначив про відступлення від раніше прийнятої правової позиції, викладеної у постанові від 30 березня 2016 року N 6-1851цс16.

Колегія суддів вважає, що є достатньо обґрунтовані підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права (статті 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", статті 328, 335, 376, 392 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року N 6-1851цс16.

У справі, що переглядається, і у наведених вище постановах Верховного Суду України безспірно доведено, що позичальник порушив кредитні зобов'язання і допустив заборгованість. Тобто право кредитора порушено діями позичальника.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частині першій статті 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями частини третьої зазначеної статті визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Аналіз висновку Верховного Суду України у постанові від 30 березня 2016 року у справі N 6-1851цс15 (Постанова N 6-1851цс15) дозволяє стверджувати, що він не в повній мірі відповідає постановам Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року N 6-1219цс16 (Постанова N 6-1219цс16), від 28 вересня 2016 року N 6-1243цс16 (Постанова N 6-1243цс16), від 12 жовтня 2016 року N 6-504цс16 (Постанова N 6-504цс16), від 26 жовтня 2016 року N 6-1625цс16 (Постанова N 6-1625цс16), від 2 листопада 2016 року N 6-2457цс16 (Постанова N 6-2457цс16), від 22 березня 2017 року N 6-2967цс16 (Постанова N 6-2967цс16), від 5 квітня 2017 року N 6-3034цс16 (Постанова N 336/7977/14-ц, 6-3034цс16), від 27 квітня 2017 року N 6-679цс17 (Постанова N 6-679цс17), від 24 травня 2017 року N 6-1388цс16 (Постанова N 6-1388цс16, 750/8437/15-ц), від 9 серпня 2017 року N 6-2213цс16 (Постанова N 466/8679/13-ц, 6-2213цс16), від 13 вересня 2017 року N 6-1446цс17 (Постанова N 6-1446цс17, 761/32495/15-ц), від 27 вересня 2017 року N 6-2853цс16 (Постанова N 6-2853цс16)".

На підставі вказаного колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку про необхідність передання справи № 760/14438/15-ц на розгляд ОСОБА_8 Верховного Суду для розгляду справи та відступлення від правової позиції Верховного Суду України.

Згідно ухвали від 14.02.2018, ОСОБА_8 Верховного Суду справу № 760/14438/15-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до «Особа 3» про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на рішення Апеляційного суду м. Києва від 07.06.2016 прийняла до розгляду; призначила справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 21.03.2018.

Відтак, станом на день проведення судового засідання на розгляді (перегляді у касаційному порядку) ОСОБА_8 Верховного Суду знаходиться справа № 760/14438/15-ц, правовідносини у якій подібні правовідносинам у справі № 921/476/17-г/8, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 т. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно п. 7 ч.1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, ОСОБА_8 Палатою Верховного Суду.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Виходячи із зазначеного вище, враховуючи неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також слугувало підставою для передання справи № 760/14438/15-ц на розгляд ОСОБА_8 Верховного Суду, з метою забезпечення однакового застосування норм права, Господарський суд Тернопільської області вважає за необхідне провадження у справі №921/476/17-г/8 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_8 Палатою Верховного Суду рішення Апеляційного суду м. Києва від 07.06.2016 у справі № 760/14438/15-ц.

Відповідно до частини 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.

На підставі наведеного, керуючись статтями 228-229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 921/476/17-г/8 до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_8 Палатою Верховного Суду рішення Апеляційного суду м. Києва від 07.06.2016 у справі № 760/14438/15-ц.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її проголошення, через Господарський суд Тернопільської області.

3. Копію ухвали направити сторонам та третім особам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв’язку із тимчасовою непрацездатністю у період з 01.03.2018 по 05.03.2018 судді Стадник М.С., повна ухвала складена 06.03.2018.

Головуючий суддя І.М. Гирила

Судді Ю.О. Чопко

ОСОБА_6

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://te.court.gov.ua/sud5022/gromadyanam/csz/