Рішення № 72596515, 01.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2018 р.

м. Одеса

Справа № 916/3244/17

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, м. Київ, пров. Кутузова, 3, код ЄДРПОУ 19199961)

до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Теплодарської міської ради (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Піонерна, 7, код ЄДРПОУ 26165359)

про стягнення коштів на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у розмірі 10 616, 19 грн.

Суддя Погребна К.Ф

При секретарі Арзуманян В.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство “Фарлеп-Інвест” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Управління соціального захисту населення Теплодарської міської ради про стягнення коштів на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у розмірі 10 616, 19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що витрати понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах не відшкодовані, у зв’язку з чим в нього виникла заборгованість в розмірі 10 616, 19 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2018р. було відкрито провадження по справі №916/3244/17. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.01.2018р. надав відзив на позов відповідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв’язку з чим в задоволення позову просить суд відмовити повністю.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно п.2.2. Статуту приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест», однією з основних діяльностей Товариства є надання телекомунікаційних послуг, в тому числі послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного зв’язку, комп’ютерного зв’язку, радіозв’язку (з використанням радіочастот), послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.

Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" є юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, статуту, та внутрішніх актів Товариства.

За рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 15.02.2007р. №594 Позивача включено до Реєстру Операторів, провайдерів телекомунікацій за №698.

Позивач надає послуги споживачам відповідно, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295.

Відповідно до пп. "б" п.4 ч.1. ст. 89 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми соціального захисту належать до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За змістом ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002.

Відтак, головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг в місті Теплодар є Управління праці та соціального захисту населення Теплодарської міської ради.

Таким чином, саме на Відповідача згідно положень Порядку та Постанови №256 покладено обов'язок щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікацій, за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа надають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою “ 2-пільга”.

Згідно п.11 Положення № 117, на Відповідача як на уповноважений орган, покладено обов’язок щомісяця:

- звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

- після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складати реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають пільги, згідно з формою “ 5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";

- акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “ 3- пільга”.

На виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, Позивачем були надані Відповідачу, як уповноваженому органу, розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формою "2-пільга" в електронному та паперовому вигляді, проте відповідач відмовлявся приймати паперові форми звітності без надання пояснень.

Витрати понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.12.2015 по 30.11.2017 не відшкодовані відповідачем, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 10 616,19 грн., що підтверджується доданими до позову розрахунками витрат на відшкодування збитків за періоди, за якими виникла заборгованість.

Безпідставна відмова відповідача від відшкодування вартості наданих телекомунікаційних послуг на пільгових умовах і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно до ст.ст. 19, 20 ЗУ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики Виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком, неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Основні засади фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Розрахунки і обґрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону.

Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Залучення підприємствами, установами, організаціями соціально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров'я та освіти коштів з додаткових джерел фінансування, не заборонених законом, не є підставою для зменшення бюджетного фінансування відповідно до нормативів.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 передбачено, що споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України від 23.03.2000 №1584-III "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України від 26.04.2001 №2402-III "Про охорону дитинства”, Законом України від 24.03.1998 №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Механізм реалізації визначених законодавством України соціальних гарантій, зокрема отримання пільг з оплати послуг зв’язку, визначається Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 389.

Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком Позивача. При цьому в силу положень Конституції України та Законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, держава взяла на себе обов’язок відшкодовувати витрати підприємств, що надають такі послуги особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд звертає увагу що згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі 11/466, з огляду на положення частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання , а тому доводи викладені у відзиві на позовну заяву, не можуть вважатися підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім не відшкодовано вартість телекомунікаційних послуг, які надавались позивачем на пільгових умовах.

В той же час, суд погоджується с запереченнями відповідача, щодо невірного періоду розрахунку заборгованості, та враховуючи відступіть надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з лютого 2017р. по листопад 2017р. в зв’язку з відсутністю телефонного зв’язку у м. Теплодар, що підтверджується листом позивача за №0123/01-08/06 від 03.03.2017р. та не заперечувалось його представником в судовому засіданні, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог за період з 01.12.2015р. по 31.01.2017р. в розмір 9 473,91грн.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Теплодарської міської ради заборгованість у вигляді коштів на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах є обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, проте враховуючи здійснений судом перерахунок заборгованості з урахуванням іншого періоду, підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» до Управління праці та соціального захисту населення Теплодарської міської ради про стягнення 10 616,19грн. – задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Теплодарської міської ради (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Піонерна, 7, код ЄДРПОУ 26165359) на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, м. Київ, пров. Кутузова, 3, код ЄДРПОУ 19199961) кошти на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у розмірі 9 473 (дев’ять тисяч чотириста сімдесят три)грн. 91коп. та судовий збір в сумі 1 600(одну тисячу шістсот)грн. 00 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 березня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна