Рішення № 72595417, 28.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/377/18

РІШЕННЯ

іменем України

28 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Також позивач просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

31.01.18 року ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладені у листі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.12.2017 року № Г-32037/0-16699/6-17, не входять до вичерпного переліку таких підстав, встановлених Земельним кодексом України.

Позивач в судове засідання не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, в задоволенні позову просить суд відмовити.

Також надав суду відзив на даний адміністративний позов.

В обгрунтування відзиву зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржувану відмову, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому підстав для задоволення позову немає.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.12.2017 року позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подано заяву від 09.12.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Разом із заявою як додатки подано: копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області направило позивачу лист № Г-32037/0-16699/6-17 від 21.12.2017 року, в якому посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", повідомило ОСОБА_1 про те, що з метою забезпечення відкритості рівного доступу до інформації та рівності прав усіх суб'єктів земельних відносин, в т.ч. учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції, наказом № 190 від 20.09.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області затверджено перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у IV-му кварталі 2017 року на території Хмельницької області в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, який оприлюднено на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Земельна ділянка з приводу якої звернулася позивач не входить у перелік земельних ділянок, що оприлюднений на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у IV-му кварталі 2017 року на території Хмельницької області, а тому місце розташування зазначеної ділянки не відповідає вимогам нормативно-правових актів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Згідно частин 1 статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 ЗК України.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 20.09.2017 року начальником Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 190 "Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності", згідно з яким відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 413, та листа Держгеокадастру від 15.06.2017 року № 22-28-0.13-9252/2-17 наказано включити до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у IV-му кварталі 2017 року, з урахуванням вимог Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413.

Відповідно Додатку до вказаного наказу від 20.09.2017 року № 190, всього у Хмельницькому та Чемеровецькому районах Хмельницькій області передбачено 66,1835 га земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у IV-му кварталі 2017 року на території Хмельницької області.

Згідно вказаного Додатку передбачено виділення земельних ділянок для індивідуального садівництва площею 5,0000 га за межами населених пунктів Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (код одиниці адміністративно - територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу - 6825087300:03:009).

Відповідно частини 1 статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Із доданого позивачем до заяви графічного матеріалу, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області вбачається, що земельна ділянка має розмір не більше 0,40 га, а в заяві позивач просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га.

Згідно інформації з Публічної кадастрової карти України земельна ділянка, на яку претендує позивач вже сформована як об'єкт цивільних правовідносин та внесена до Державного земельного кадастру третім особам, про що свідчать присвоєні кадастрові номери: 6825087300:03:009:0642 (для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га), 6825087300:03:009:0644 (для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га).

Крім того, зазначене підтверджується наданими відповідачем до суду копіями поземельних книг щодо земельних ділянок із вказаними кадастровими номерами.

Як вбачається із наданих відповідачем геодезичних знімків, земельна ділянка зазначена позивачем у заяві про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, накладається на земельні ділянки надані третім особам для ведення індивідуального садівництва.

З урахуванням вказаних обставин, суд зазначає, що місце розташування земельної ділянки на яку претендує позивач не відповідає вимогам частини 7 статті 118 ЗК України, та надання земельної ділянки площею 2,0 га з масиву передбаченого для індивідуального садівництва прямо порушує право інших громадян на отримання вказаних земельних ділянок.

Тому суд погоджується з доводами відповідача про те, що відмова позивачу у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області є законною та обгрунтованою.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підтверджені жодними доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наслідком розгляду справи, суд погоджується з висновками відповідача про те, що в його діях не було жодних протиправних ознак, оскільки відмова у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою прийнята відповідачем в межах чинного законодавства.

Тому суд приходить до висновку, що у задоволенні даного позову необхідно відмовити.

У частині вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки за встановлених у даній справі обставин, та враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позову, не вбачається підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Шевченка, 22, смт. Чемерівці, Чемеровецький район, Хмельницька область, 31600) до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інституська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 39767479) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 березня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_3