Ухвала суду № 72595393, 02.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/244/18 Справа № 215/313/18 Слідчий суддя - Науменко Я.О. Суддя-доповідач - Слоквенко Г.П.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача Слоквенка Г.П.

суддів Піскун О.П., Крот С.І.

за участю:

секретаря судового засідання Солодовник О.Д.

прокурора Сорокіна О.О.

підозрюваного (в режимі

відео конференції) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 27.05.2013 Тернівським районним судом м.Кривого Рогу за ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання відповідно до вироку Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 27.05.2010 та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. У зв'язку з відбуттям строку покарання 19.12.2017 звільнений з П'ятихатської виправної колонії,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Філіпчука О.О. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 березня 2018 року з визначенням застави у розмірі 34 000 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2, який раніше неодноразово судимий, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за злочини проти власності, звільнившись 19.12.2017 з місць позбавлення волі, відповідних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний злочин проти власності, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що є суспільним інтересом, та незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 виражає свою незгоду з ухвалою суду першої інстанції, оскільки, на його думку, слідчий суддя, обираючи йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не в повному обсязі врахував усі обставини, передбачені статтями 177,178 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про законність та обґрунтованість цього клопотання.

З таким висновком колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, оскільки він не в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і вимогам кримінального процесуального закону.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040760000008 від 02 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

23 січня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та про наявність достатніх підстав, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, що має місце по даному кримінальному провадженню, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції не дотримано принципу призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції», «Мамедова проти Росії» та правову позицію, викладену у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», а також правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі «Тодоров проти України», згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

Враховуючи викладене, а також, що у даному провадженні існує ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені ч.1,5 ст.177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі, передбачені ст.178 КПК України, а також враховуючи, що прокурором в апеляційному суді не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, колегія суддів дійшла висновку, що підозрюваному необхідно обрати більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, що передбачено ст.181 КПК України та полягає в забороні ОСОБА_2 цілодобово залишати житло до 26 березня 2018 року, з покладенням на нього обов'язків відповідно до вимог ст.194 КПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею необґрунтовано застосовано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування менш суворого запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України. А тому апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді - скасувати, постановивши свою.

На підставі ст.194 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підозрюваного ОСОБА_2 покласти обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті на зазначений строк.

Керуючись ст. ст. 183, 194, 199, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Філіпчука О.О., погоджене з прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 Сілкіним Д.Ю. , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти негайно.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26 березня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, чи суду;

- цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Ухвалу суду направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Г.П. Слоквенко О.П. Піскун С.І. Крот